Кришечка і маркетинг: український варіант збору пластикових відходів

Київ – Будівельні матеріали і деталі до складних конструкцій, меблі та посуд – чого тільки не роблять європейці з поліетиленових і пластикових відходів після їхньої переробки. Разом з цим, європейські політики і громадські активісти просять співгромадян відмовлятись від використання пластику, який вже засмітив довкілля та який сприяє зменшенню озонового шару планети. Україна ж наразі продукує сміття більше, ніж може переробити, кажуть фахівці, та нарікають на брак конкретних кроків у цьому напрямку з боку держави. За відсутності державної політики народжуються приватні ініціативи, які можуть прокласти шлях переробці сміття.

З перших днів російської агресії проти України через соціальні мережі волонтери пропонували збирати пластикові кришечки на протези для поранених оборонців країни. Трохи пізніше коробки для збору пластику з’явились у багатьох офісах та супермаркетах. При цьому волонтери попереджали: протези з кришечок ніхто не робить – кришечки продають для подальшої переробки, а зібрані кошти передають на потреби поранених бійців, родинам переселенців тощо.

На сьогодні у Києві один кілограм пластикових кришечок коштує 8-10 гривень, при цьому переробник працює з волонтерами легально, розповідає Радіо Свобода співзасновник і директор міжнародного благодійного фонду «Лелекера» Наталія Тарасова. Пластикові кришечки команда фонду збирає понад два роки, зібрані кошти використовує «точково»: це може бути підтримка реабілітації пораненого українського вояка або його родини, надання допомоги багатодітній родині переселенців з Криму або Донбасу, каже Тарасова і наводить приклад: згідно з договором із однією з мереж супермаркетів, у Києві на вході до мережевих магазинів незабаром встановлять контейнери для збору кришечок. Отримані гроші використають на потреби дитячого табору «Лісова застава», в якому відпочивають і проходять реабілітацію діти-переселенці.

«Мережу супермаркетів влаштовує, що з нами не треба вести довгих переговорів: ми домовились, вони встановлять контейнери, анонсувавши у себе акцію. Скільки до грудня зібрали кришечок – стільки нам і віддали, а ми з «Лісовою заставою» у них закупку зробимо. Взагалі, кришечки – це гарний маркетинговий і легкий для збору матеріал, його збирають залюбки. Але ми також збираємо і передаємо на переробку інший пластик, який переробник готовий приймати і нам платити», – пояснює Тарасова.

За словами Тарасової, свій досвід як заохотити населення збирати пластик і роздільно збирати сміття, мають чи не всі держави Євросоюзу. Адже більшість європейців опанували безпечні для людини і довкілля технології, джерела енергії тощо, каже волонтер.

Київська влада вчиться використовувати сміття в якості ресурсу

Окрім збору кришечок, небайдужі українці очищують свої міста від сміття, збираючи поліетеленові пакети і макулатуру як сировину для подальшої переробки і використання, а також ініціюють роздільний збір відходів. І найчастіше саме завдяки таким локальним ініціативам міська влада іде назустріч громаді. Так, у Києві рік тому запрацювали близько сотні пунктів збору вторсировини. Як повідомив журналістам начальник комерційного відділу підприємства «Київвторресурси» Сергій Волков, цей ресурс можна і треба використовувати.

«Ми це відсортовуємо, миємо, подрібнюємо і варимо гранули. Ці гранули ми передаємо на виробництво, наприклад, тих самих пакетів або ж на виробництво поліетеленових труб», – розповів Волков про технологію переробки пластикового сміття.

Кияни ж розробляють усе нові проекти для збереження довкілля – свої ініціативи висувають навіть школярі, не кажучи вже про громадські організації, зазначають фахівці. Так, минулого року з ініціативи міжнародної неурядової організації Let’s Do It у рамках проекту «За чисту Україну» до прибирання своїх міст від сміття долучились близько 5 мільйонів українців.

Мода на авоськи та паперові пакети досягла України

Останнім часом серед українців побільшало людей, готових відмовлятись від використання пластику, а замість поліетиленових пакетів вони пропонують вживати паперові пакети або плетені «авоськи». Тим більше, що плетіння «авосьок» не вимагає аж так багато часу і спеціальних матеріалів, каже координатор проекту «Маскувальна сітка для армії», волонтер Олеся Корягіна. За її словами, сплести авоську або гарну сумку для покупок зовсім не складно, про що свідчить досвід тих, хто плете маскувальні сітки для бійців.

«За ці три роки, коли працює наш проект, люди згадали всі технології (плетіння – ред.), які вони колись бачили, чи то по телебаченню, чи у бабусь у селах. Зараз вони використовують багато технік, а також матеріали, які легко дістати та які не шкодять ні людині, яка готові вироби використовувати, ані власне довкіллю», – пояснює Корягіна в інтерв’ю для Радіо Свобода.

Зменшити рівень використання поліетелену і пластику дозволять, серед іншого, підтримка з боку держави приватних ділових ініціатив у галузі збору і переробки сміття, інформаційна кампанія серед населення та збільшення цін на пластикові вироби. Таку думку у розмові з Радіо Свобода висуває засновниця проекту «Зелений птах» Вікторія Норенко.

«Якщо такий пакетик буде коштувати не одну гривню, бо це мало, я вважаю, – а не менше ніж 5 гривень, то повірте, їх люди брати не будуть взагалі. Наприклад, Данія не стала заперечувати використання цих пакетиків – данський уряд просто заборонив їх роздавати безкоштовно. І у них за кілька років впало використання пакетів майже на 90 відсотків. Тож забороняти нічого не потрібно – просто «вдарити гривнею», – зазначила Норенко.

І ще один аспект у справі переробки сміття, включно з пластиком: згідно з положеннями Угоди про асоціацію Україна-ЄС, Київ до кінця 2018 року повинен впровадити у дію директиву Європарламенту про відходи. Отже, українці повинні запобігати появі сміття, навчитись його переробляти для повторного використання (наприклад, в якості джерела відновлювальної енергії) та ліквідувати (видаляти на звалища тощо). Така чітка структуризація – важлива новація, якої в майбутньому повинна буде дотримуватися Україна, наголошують експерти.