У Верховній Раді України розпочався новий «політичний сезон». Депутати кажуть: на сьомій парламентській сесії слід ухвалити ключові для держави реформи: освітню, судову, пенсійну, земельну. За місяць канікул народні обранці зареєстрували майже 130 законопроектів. У перший день Рада ухвалила законопроект, який започатковує реформу освіти в Україні. Тож на чому восени зосередиться Верховна Рада?
«Ця осінь, на моє переконання, для нас буде особливою. Ми матимемо історичний шанс для завершення цілого ряду реформ, які ми започаткували», – виголосив із трибуни спікер Андрій Парубій, відкриваючи сьому сесію Верховної Ради восьмого скликання.
Пріоритетними реформами мають стати освітня, медична, пенсійна і судова. Їх депутати проходитимуть за повною процедурою, тобто з обговоренням найменших правок, сказав спікер. І Парубій висловив сподівання, що парламенту вдасться ухвалити рішення щодо них за 2-3 тижні.
Важливою є також земельна реформа, що додала би Україні інвестиційної привабливості і, ймовірно, знизила курс валют до гривні. Проте фракції побояться виносити її на розгляд, каже депутат («Батьківщина») Володимир Ар’єв.
«У нас поки що психологія наполовину совкова. Тому що люди вважають, що не можна давати права селянам продавати землю. Це все-одно, що не дозволяти продавати присадибні господарства», – каже Ар’єв.
Пріоритетним є також ухвалення закону про Антикорупційний суд, іншими словами, суд для корумпованих посадовців за розслідуваннями НАБУ та САП. І без нього суттєвих змін не буде у жодній із галузей, переконаний депутат («Самопоміч»), голова антикорупційного комітету парламенту Єгор Соболєв.
«Як тільки народні депутати, міністри, люди з команди президента реально опиняться за гратами, вся кругова порука розвалиться», – каже він.
На думку Соболєва, щоби провести це рішення в парламенті, доведеться скликати активістів під стіни Ради – без суспільного тиску політики «і далі боятимуться, що це ж їх посадять».
Не слід усі законопроекти, що стосуються ключових галузей, називати реформами, вважає директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. Це лише інструменти для змін, додає він.
Окрім того, важливо не лише ухвалити, але і втілити в життя. Адже в Україні є багато гарно виписаних документів, які на практиці не працюють, додає Бала.
«Має бути кінцева мета реформ. Усе інше нагадує рефлекторні дії, тим більше пов’язані з соціальними речами. У цьому може бути політична доцільність, яка базується на якихось виборах-перевиборах», – вважає експерт.
Освітня реформа: 1700 правок і дискусії про мову
Перший день роботи Рада розпочала з освітньої реформи. Законопроект, серед іншого, передбачає поступове підняття зарплати вчителям та розвиток профтехосвіти.
«Мінімальний поріг для посадового окладу найнижчої кваліфікації встановлений на рівні 4-х прожиткових мінімумів. І це буде мінімальний посадовий оклад, а є ще доплати», – сказала міністр освіти Лілія Гриневич у кулуарах.
Навчання у бакалавраті зменшать до 3-х років, а в школі буде 12-річна система, таким чином тривалість навчання фактично не зміниться, кажуть ініціатори.
До відповідного законопроекту напрацювали понад 1700 правок, проте найбільше дискусій викликали ті, що стосуються мови викладання в освітніх закладах.
Законопроект передбачає, що мовою навчання є державна, українська. І на додаток Гриневич пропонує прописати, щоби представники корінних народів і національних меншин мали право навчатись рідною мовою поряд з українською мовою. Проте, скажімо, з кожним класом кількість предметів українською у них зростатиме, пояснила вона.
І це компромісне формулювання, яке дозволить ухвалити реформу, додала Гриневич.
«Подивіться на цю поправку з точки зору відповідності Конституції. Тому що найбільше я боюсь, що через невідповідність такої поправки Конституції не буде підписано закон про освіту», – сказала міністр освіти.
Опоненти цієї норми, депутати Оксана Білозір (БПП), Олег Ляшко (Радикальна партія), Олег Мусій (позафракційний) та Андрій Іллєнко (позафракційний), називали її антиукраїнською та такою, що сприятиме поширенню російської мови в школах.
«Ми не можемо консервувати русифікацію української освіти. Ми не можемо далі оплачувати ситуацію, коли українські діти не мають можливості нормально вивчити українську мову. Війна почалася в тому числі через те, що не було українських шкіл на Донбасі і в Криму», – сказав Іллєнко, який у парламенті представляє ВО «Свобода».
Комітет із питань освіти та науки підтримав запропонований законопроект, проте дискусії не вщухали. Тож спікер Парубій запропонував зосередитись окремо на мовному питанні цієї реформи під час двогодинної перерви. На вечірньому засіданні Верховна Рада продовжила розгляд законопроекту та 1700 правок до нього. Зрештою, законопроект, який започатковує реформу освіти в Україні, ухвалили. «За» проголосували 255 народних депутатів за мінімально необхідних 226.
Окрім освітньої та перелічених Андрієм Парубієм реформ, депутати матимуть ще багато менш нагальних законопроектів до розгляду. Лише за місяць канікул вони зареєстрували майже 130 документів, підрахував Комітет виборців України. Серед них і кілька резонансних – зміни до Конституції в частині децентралізації, відповідальність за незаконний перетин кордону, процедура звільнення і призначення омбудсмена.
