В інтерв’ю для американського щотижневика Newsweek відомий критик Кремля Володимир Кара-Мурза пояснює, чому президенту Росії Володимиру Путіну не вдасться зупинити хвилю протестів, яка охопить країну найближчим часом. Аналітичний центр Atlantic Council розмірковує над інтересами Кремля в різних країнах світу. А видання Bloomberg повідомляє про хакерські атаки на ядерні енергетичні об’єкти в США, в здійсненні яких підозрюють Росію.
В інтерв’ю для Newsweek відомий критик Кремля Володимир Кара-Мурза пояснює, чому президенту Росії Володимиру Путіну не вдасться зупинити хвилю протестів, яка охопить країну найближчим часом.
Критик нагадує, що майже 18 років тому, коли Путін вперше зайняв президентське крісло, держава була досить демократичною. В Росії існувала «вільна преса, незалежне телебачення, у тому числі національне телебачення, яке було відоме справжнім політичним аналізом та політичною сатирою», зауважує Кара-Мурза. Він зазначає, що першою війною, яку розпочав Путін, стала війна проти незалежної преси, яку йому вдалося перетворити у потужну пропагандистську машину за короткий період часу.
В інтерв’ю також порушили питання про те, що Росію дратує «вручання у її внутрішні справи» з боку Заходу, та Кара-Мурза зауважує, що такі питання як «дотримання прав людини, верховенство права та інші демократичні питання не можна вважати «внутрішніми справами». Адже все це чітко зазначене в засадничих документах ОБСЄ, учасниками яких є Росія та США, так само як і будь-яка інша європейська країна».
Критик Путіна також зауважує, що, на його думку, в Росії відбуваються значні зміни, адже, попри нескінченну пропаганду та тиск, тисячі людей виходять на протести проти уряду по всій країні. А найголовніше, що більшість із цих людей – представники молодого покоління, які не знають іншої влади, ніж путінська. Ці люди, на думку Кара-Мурзи – майбутнє Росії.
На запитання стосовно високих рейтингів Путіна, які складають майже 90%, Кара-Мурза зауважив, що якби ці результати опитувань громадської думки були правдивими, то «чому ж тоді саджають людей у в’язницю за їхні політичні погляди? Навіщо потрібно розганяти мирні опозиційні мітинги? Це поведінка слабкого уряду, який не впевнений у власній позиції». Тому, на його думку, популярність Путіна – це стереотип, який склався у демократичних країнах.
Newsweek: «Чи можливо, що час Путіна закінчується? Критик про те, чому російська молодь боротиметься»
Американський аналітичний центр Atlantic Council розмірковує над інтересами Кремля, що постійно зростають, в різних країнах світу. Автор статті Ашиш Кумар Сен зазначає, що амбіції Москви вже стали причиною занепокоєння, адже вони вже виходять за рамки російського сусідства – України, Грузії, або ж країн Балтії, та вже досягли Сирії, Лівії та Афганістану.
Кумар Сен зазначає, що у 2014 році Росія анексувала український Крим та вже декілька років підтримує сепаратистів на сході Україні, де припинення вогню виглядає ілюзорною метою, навіть, незважаючи на підписання Мінських угод. У вересні 2015 року Росія розпочала військові операції у Сирії з метою підтримки президента Башара аль-Асада. У Лівії ж Росія наразі веде подвійну гру: з одного боку, вона офіційно підтримує уряд національної єдності в Тріполі на чолі із прем’єр-міністром Фаязом аль-Сараджем, а з іншого – підтримує генерала Халіфа Хафтара, який виступає проти уряду Сараджа. Така тактика, на думку автора статті, робить Кремль ключовим гравцем зі забезпечення мирних переговорів у цій країні. В Афганістані Росія підтримує рух «Талібан», що дає їй змогу здійснювати певний контроль над розвитком подій у державі, йдеться в аналізі.
Автор статті пояснює, що Кремль зацікавлений у тому, щоб досягти такої «великої угоди» із США, яка дозволила б їй «вільно діяти на території колишнього Радянського Союзу та колишнього Східного блоку». Цитуючи слова Евеліна Фаркаса, старшого наукового співробітника Atlantic Council, автор зазначає, що в Україні «у короткостроковій перспективі збереження статусу-кво є перемогою для Путіна. А у довгостроковій перспективі, він хоче повернути Україну до орбіти Кремля. У Сирії ж Путін хотів би забезпечити вплив Росії, а у питанні щодо Північної Кореї він разом з іншими хоче місце за столом в обговоренні вирішення ядерної кризи».
Американське видання Bloomberg повідомляє про хакерські атаки на ядерні енергетичні об’єкти в США, які були здійснені від імені іноземної держави. Повідомляється, що «хакери, які працюють на іноземний уряд, нещодавно здійснили спроби втручання у системи принаймні десятка американських електростанцій, включно з ядерним об’єктом Уоллф-Крік в Канзасі», а це викликало серйозне занепокоєння у США. Експерти припускають, що іноземні хакери можуть шукати вразливі місця в електромережі. При цьому, основним підозрюваним у справі вважають саме Росію, відому своєю кібердіяльністю у різних країнах світу.
Попри те, що кібератака не завдала ніякої шкоди атомним електростанціям, це все ж таки стало «червоним сигналом», адже нападники можуть отримати доступ до інформації щодо функціонування ядерних об’єктів. Автор статті нагадує, що саме російська причетність особливо турбує, адже через масштабну кібератаку на українську енергосистему Росія вже залишила у 2015 році майже 250 тисяч громадян України без електроенергії.
Вважається, що атака на американські енергетичні об’єкти мала на меті випробувати спроможність американського уряду реагувати в такій ситуації. Автор зазначає, що операційні системи на атомних станціях були побудовані ще десятиліття тому, а тому не мають цифрових систем керування, які можуть експлуатувати хакери. Тим не менш, до цих нападів слід серйозно ставитися, адже експерти припускають, що хакери можуть тестувати різні методи своїх нападів.
У статті також нагадують, що Росію підозрюють у причетності до кібервтручання у президентські вибори у США у 2016 році, що сприяло перемозі Дональда Трампа. Сама ж Росія ці звинувачення заперечує.