Скасування державного регулювання цін: правильно, але недостатньо – експерти

Набула чинності постанова Кабміну про скасування державного регулювання цін на продовольчі товари та послуги. Відтепер виробники не будуть зобов’язані декларувати ціни на 15 найменувань продуктів, а також обґрунтовувати Держпродспоживслужбі необхідність зміни цих цін. Скасування державного регулювання – крок правильний та вчасний, вважає експерт «Економічного дискусійного клубу» Олег Пендзин, однак звертає увагу на необхідність захистити вразливі верстви населення. Економіст Євген Олейніков наголошує, що уряд мав би працювати швидше, а цінове регулювання – не найбільша проблема українського бізнесу.

​– За Вашим прогнозом, після цього рішення уряду ціни зростатимуть чи падатимуть?

​Олег Пендзин: Час прийняття постанови достатньо вдалий, тому що літо – це період відносної цінової стабільності. Українці перебувають на своїх городах і вирішують свої продовольчі проблеми власними руками. Достатньо серйозні зміни чекають ближче до кінця цього року: вересень, жовтень, листопад. В цей період і курс гривні падає, і ціни ростуть.

Фото із Facebook-сторінки Олега Пендзина

– Спершу уряд у вигляді експерименту пробував відмовитися від регулювання цін з жовтня по грудень 2016 року. Як стверджували в Кабміні, результати проекту дозволяють назавжди відмовитися від регулювання цін на продукти та послуги. Чи дійсно проект показав свою виправданість?

Євген Олейніков: Ціни дійсно не регулювали три місяці, і сказати, що вони раптом почали стрімко зростати, не можна. Оскільки в нас існує достатня конкуренція, немає загрози, що одна торговельна мережа на правах монополії почне завищувати ціни.

Безумовно, можлива монопольна змова, але для того ми й утримуємо на свої податки Державну антимонопольну комісію, щоб вона за цим слідкувала. Механізм конкурентного ціноутворення – кращий регулятор, ніж державний службовець. Кожен виробник окремо узгоджував ціну на свою продукцію, і дослідити зловживання не-фахівцю дуже важко. Завжди можна сказати: оцьому виробнику можна підвищити ціни, а оцьому – ще ні.

– Державне регулювання діяло з 1996 року. Що показав цей 20-річний досвід?

Олег Пендзин: Будь-яка держава має піклуватись про соціальний спокій в своїй країні. Або допомагаєте виробнику і знижуєте ціни на продукти харчування для всіх категорій громадян, як в Європі, або американська модель: абсолютно вільний ринок, проте через картки безкоштовно роздаються продукти найбіднішим верствам. За 2016 рік американці роздали продуктів на 70 мільярдів доларів найменш забезпеченим верствам населення.

Якщо ми відпускаємо ціни, тоді, будь ласка, шановний уряде, створюйте систему прямих дотацій малозабезпеченим верствам населення. Верифікація людей з низькими доходами в Україні є і прекрасно працює в механізмах житлового субсидіювання.

Європейська сім’я витрачає 20% доходу на продукти, українська – від 53%. Тому необхідно розробити механізми для допомоги малозабепеченим у вигляді чи карток, чи магазинів для малозабезпечених, чи продуктових субсидій.

Євген Олейніков: У Сполучених Штатах продуктові картки – це по факту така сама банківська картка з певною сумою, єдине що її можна витрачати лише на певні категорії товарів. До речі, достатньо ефективний механізм підтримки власного виробника. Держава має турбуватися про своїх громадян хоча б із прагматичних міркувань, бо там, де вона цього не робить, завершується тим, що громадяни руйнують державу і намагаються побудувати іншу.

Фото із Facebook-сторінки Євгена Олейнікова

– Як рішення про відмову від держрегулювання цін може позначитися на макроекономічних показниках української економіки?

​Євген Олейніков: В нас і зараз є інфляція, вона перевищує прогнози НБУ. Принципове питання спочатку в макроекономічній стабілізації, а потім розвитку економіки – це системні дії уряду з реформування умов ведення господарської діяльності. Ця окрема постанова аж ніяк не погіршить наявну економічну ситуацію.

Олег Пендзин: В бюджеті на 2017 рік була закладена інфляція на рівні 8%. За результатами першого кварталу уряд та Нацбанк збільшили прогноз інфляції до 11,2%. НБУ пояснив це тим, що основна частка росту інфляції вже закладена в здорожчання продуктів харчування. Ціна з початку року на соціальний хліб в умовах відсутності державного регулювання виросла на 15%, це не так мало. Я вже не кажу про продукти, які не входять в кошик соціально значущих. Серйозно виріс в ціні борщовий набір.

- Чи може уряд зарахувати собі скасування держрегулювання цін як крок до дерегуляції бізнесу? Торговельні мережі та виробники відчують полегшення в своїй роботі?

​Олег Пендзин: Безперечно. Одна справа, коли у вас є небезпека, що прийде перевіряючий, інша – коли все спокійно. Інше питання: ми скасували санепідемстанції і зараз маємо збільшення кількості харчових отруєнь. Уряд має спростити роботу, але з іншого боку – залишити контроль за якістю продукції, захистити суспільство від недоброчесних продавців та постачальників.

Будь-яке рішення має бути комплексним, і підходити до проблем треба з розумінням ролі держави в підтримці громадян. Ми щасливі, що уряд відпустив ціни, але не треба забувати про дуже важливу соціальну функцію держави та підготувати механізми, щоб захистити малозабезпечені верстви населення.

​Євген Олейніков: Окремі кроки уряду, на жаль, не створюють умов для вибухового розвитку. При усій позитивності скасування регулювання цін на продукти харчування – це була не найголовніша проблема нашого бізнесу. Переважно це або державна податкова інспекція або державна митна служба, або втручання силових структур (СБУ, Нацполіції) під приводом захисту економіки.

Дуже бажано, щоб уряд працював швидше: експеримент зі скасування регулювання відбувся наприкінці 2016 року. А механізму соціального захисту досі немає. Якщо такими темпами відбуватиметься реформування, це жодних підстав для оптимізму не дає. Дуже повільно, несистемно – цього явно недостатньо.