Держава планує остаточно відмовитись від контролю за цінами на продукти харчування. Експеримент впродовж останніх трьох місяців 2016 року показав позитивний результат, наголошують в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі. Ціни зростали, але в межах запланованих показників, запевняють в уряді. Та деякі економісти критикують таку ініціативу: кажуть є ризик того, що підприємці будуть штучно підвищувати ціни і додають, що скасування держрегулювання має супроводжуватися програмами адресної підтримки вразливих категорій населення.
15 категорій товарів підпадали під державне регулювання цін з 1996 року. Це борошно, хліб і хлібобулочні вироби, макаронні вироби, крупи, рис, деякі види м’яса, ковбаса варена, молоко, масло вершкове і соняшникова, сир, курячі яйця, цукор та овочі.
З 1 жовтня по 31 грудня 2016 року в Україні у вигляді експерименту, так званого «пілотного проекту», ціни на товари були «відпущені», тобто державне регулювання цін було скасоване. Тепер уряд розгляне можливість повної відмови від контролю за цінами, відповідний проект постанови зареєстровано в Мінекономрозвитку.
Чому в Мінекономрозвитку задоволені результатами пілотного проекту
Максим Нефьодов, перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі, в коментарі Радіо Свобода розповідає, що результати експерименту виявились саме такими, як їх і очікували. А саме: експеримент довів, що держрегулювання цін є неефективним і не призводить до гальмування їхнього зростання, наголошує заступник міністра.
В результаті пілотного проекту в міністерстві побачили, що прискорення зростання цін не відбувається. Ціни на продукти харчування зростали повільніше за інфляцію, зауважує Максим Нефьодов. Регулювання ж цін він називає бюрократією та бар’єром для розвитку бізнесу.
За будь-яку регуляцію товару сплачуємо ми, як споживачі, бо все це перекладається в собівартістьМаксим Нефьодов
«Якщо на щось починають регулювати ціни, то, як в Радянському Союзі, починається повна нестача. Врешті, за будь-яку регуляцію товару сплачуємо ми, як споживачі, бо все це перекладається в собівартість. Єдине, що стримує і природно регулює цей процес – попит та пропозиція. Якщо в країні, умовно кажучи, дуже багато гречки, то ціни на неї падають і навпаки. Ви можете, звичайно, змусити когось і зобов’язати продавати гречку по 10 копійок і її просто не буде на полицях, вона вся зникне. Це процес, який перевіряли тисячу разів, починаючи з радянських часів», – наголошує заступник міністра.
Аргументи «проти»: дешеві соціальні товари зникають
Генеральний директор Української асоціації постачальників торгових мереж Олексій Дорошенко наголошує, що експеримент зі скасуванням держрегулювання цін, навпаки, негативно позначився на гаманцях українців. Він зазначає, що останні три місяці 2016 року ціни зросли більше, ніж за всі попередні 9 місяців року. На початку 2017 року така тенденція триває, каже Дорошенко.
Зростання ціни на хліб відбувається вдесятеро швидше, ніж минулого рокуОлексій Дорошенко
«Зростання ціни на хліб відбувається вдесятеро швидше, ніж минулого року. Якщо взяти м’ясо, то минулого року ціни на всі види, починаючи з яловичини, птиці та сала, падали, цього року – зростають», – зауважує керівник Української асоціації постачальників торгових мереж.
Фактично, регулювання цін державою не здійснюється з 2014 року, коли була ліквідована служба Держцінінспекції. Втім, зауважує Олексій Дорошенко, виробники мали в асортименті різні групи товарів: як дорогі, так і дешеві. І хоча згідно із законом про ціноутворення розмір торговельної націнки не мав перевищувати 15%, часто виробники могли застосовувати трохи більшу націнку, проте товар все одно залишався найдешевшим. Зараз соціальні категорії товарів зникають, пояснює експерт.
Голова Ради Національного банку України, український економіст, екс-міністр економіки України Богдан Данилишин зазначає в своєму блозі, що в середньому в структурі витрат українців 57% припадає саме на продукти харчування. А в родинах із низькими доходами ця цифра перевищує 80%. Як зазначає Данилишин, ці люди перебувають у продовольчій небезпеці (за міжнародними критеріями продовольча небезпека настає тоді, коли 60% від загальних витрат – це витрати на продовольство.
Практики соціальної продовольчої допомоги існують у багатьох країнах світу незалежно від рівня їх економічного розвиткуБогдан Данилишин
«Процес відміни адміністративного регулювання цін на продовольство, навіть в стабільних умовах розвитку країни, повинен супроводжуватися запровадженням адресних програм продовольчої підтримки для найбільш вразливих верств населення. Практики соціальної продовольчої допомоги існують у багатьох країнах світу незалежно від рівня їх економічного розвитку (Бразилія, ЄС, Великобританія, США). Такі програми, як правило, передбачають надання адресних грошових виплат на придбання продовольства, або безпосереднє забезпечення продуктами харчування», – зазначає екс-міністр економіки.
Що буде з цінами далі?
Економіст, експерт Інституту суспільно-економічних досліджень Ярослав Жаліло вважає, що помітного зростання цін можна буде очікувати з квітня-травня. Як він пояснює, в цьому році зросла мінімальна зарплата вдвічі, а як наслідок і купівельна спроможність людей. Зараз цього не відчутно, на думку економіста, адже люди сплачують чимало за житлово-комунальні послуги, та із потеплінням основна маса доходів буде скерована на ринок, що активізує інфляційні процеси.
Якщо порівняти з 2013 роком, то ціни зросли вдвічіЯрослав Жаліло
«Підвищення мінімалки було спрямоване на те, щоб знівелювати ефект зростання цін. Якщо порівняти з 2013 роком, то ціни зросли вдвічі і те, що ми маємо сьогодні – мінімальна заробітна плата наздогнала рівень 2013 року, якщо брати в реальному вимірі. Нацбанк прогнозує дуже помірковані темпи інфляції на цей рік – від 6% до 10%. Ці 10% – це реально, на що може подешевшати мінімальна заробітна плата внаслідок інфляції протягом поточного року», – пояснює економіст.
Ярослав Жаліло переконаний, що повертатися до державного регулювання цін не варто, тим більше, що є маса способів, як його оминати.
На підвищення цін, яке сталося протягом експерименту з відміною держрегуляції ринку, на думку економіста, вплинули два чинники:
– зростання виробничих витрат (закладання в ціну доходів для майбутнього обробітку землі, посівів та збору врожаю). До цього відноситься і подорожчання електроенергії, наприклад. Останнє збільшення вартості електрики на 25% з 1 березня призведе до подальшого зростання цін на продукти. У випадку із молоком – були підвищені закупівельні ціни, зазначає економіста;
– нерозвиненість роздрібного сегменту ринку і зловживання неконкурентною політикою. Тобто ринок монополізований і між торговими мережами трапляється узгоджене підвищення цін.
Ярослав Жаліло вважає, що подальшою зоною уваги уряду мали б стати антимонопольна політика та антимонопольні заходи.
Олексій Дорошенко запевняє, що змови торгових мереж у 2016 році не спостерігав. На його думку, після справи Антимонопольного комітету про картельну змову торгових мереж у 2015 році, подібні практики на ринку припинилися. Причини коливань цін пропонує шукати в поведінці виробників.
