У світовій пресі пишуть про контакти виборчого штабу нового президента США Дональда Трампа з Росією і, зокрема, про те, що одним із таких контактів для американців, як виглядає, став український політик із тісними зв’язками в Кремлі Віктор Медведчук. Також є публікації про плани України та Польщі щодо створення газового хабу для зменшення енергетичної залежності від Росії. А мальтійські видання з захватом пишуть про перемогу своєї футбольної збірної над командою України з рахунком 1:0, яка є першою перемогою цієї команди за майже чотири роки.
Видання New Eastern Europe публікує статтю західного політолога Тараса Кузьо про зв’язки виборчої кампанії Дональда Трампа з Росією – зокрема, про Віктора Медведчука, який є українським політиком із сильними зв’язками в Кремлі.
Медведчук є досить дивним вибором контактної особи з двох причин, зазначає Кузьо. По-перше, Медведчука не дуже добре знають у Вашингтоні, а, по-друге, оприлюднення інформації про зв’язки Трампа з Медведчуком було б компрометуючим, оскільки прізвище цього політика з України є у санкційних списках США та ЄС, запроваджених у 2014 році, через «загрозу миру, безпеці, стабільності, суверенітету та територіальній цілісності» України.
«Іншими словами, офіційним представникам США та підприємцям заборонені контакти та ведення бізнесу з ним», – пише автор.
В Україні ж репутація Медведчука перебуває на тому ж низькому рівні, що і в Януковича. То хто ж такий Медведчук і чому виборчій команді Трампа було цікаво сконтактувати з ним?
«Хоча він є українським політиком, Медведчук неймовірно і надзвичайно тісно наближений до чільних російських лідерів. Хрещений батько його дочки Дарини – президент Росії Володимир Путін, хрещена матір – дружина прем’єр-міністра Дмитра Медведєва. Ось чому багато підозрюють, що він є агентом Путіна», – пише Кузьо.
Кузьо описує, що Медведчук мав зв’язки з радянським КДБ і що загалом в СРСР було 11 мільйонів інформаторів, завербованих КДБ із числа радянських громадян. У незалежній Україні Медведчук був одним із очільників олігархічної СДПУ(о), яку навіть не прийняли до міжнародного Соцінтерну. Він також боровся з Віктором Ющенком в часи Помаранчевої революції, потім підтримував Юлію Тимошенко, а нині як лідер «Українського вибору» виступає проти членства України в ЄС та НАТО.
Чому кампанії Трампа потрібен був Медведчук? Кузьо зазначає, що такі її члени, як Майкл Флінн та Стів Баннон, мають ідеологічну спорідненість із націоналістичними та антиісламськими поглядами Путіна, а Баннон свого часу пояснював, чому «традиціоналісти» мають симпатії до Путіна, який виступає за націоналізм та «консервативні культурні цінності».
Кампанія Трампа бажала домовились із Росією, щоб зняти проти неї санкції. «Путін вже довгий час прагне підписати зі США другу угоду в стилі Ялти, яка б поділила території і визнала Україну такою, що належить до євразійської сфери впливу Росії», – пише Кузьо.
Автор зауважує, що в США вистачає експертів та лівих науковців, які пристали на таку позицію і які звинувачують Захід у кризі в Україні. Такі люди вважають, що Крим історично належить Росії, а Київ не повинен йти до ЄС та НАТО, натомість обравши за взірець Фінляндію з її нейтральним статусом під час Холодної війни.
Тарас Кузьо вважає Віктора Медведчука дискредитованим політиком, а спроби Манафорта й інших осіб із оточення Трампа сконтактувати з ним, на думку оглядача, «говорить багато чого як про Манафорта, так і про Трампа і його команду».
Агентство The Associated Press пише про плани Польщі й України створити газовий хаб для досягнення енергетичної незалежності від Росії.
Це б, як зазначає агентство, «поклало край залежності Центральної та Східної Європи від російських поставок і тримало б ціни на європейському рівні».
Цей регіон все ще сильно залежний від російського газу і піддатливий тискові з боку Москви, яка в минулому або обмежувала поставки газу, або різко піднімала на нього ціну.
Уряди країн регіону знижують імпорт газу з Росії, а також шукають інших джерел. «Вони також намагаються стати більш енергоефективними – це завдання, з яким Україні ще треба впоратись», – зазначає агентство.
Польща, читаємо в статті, все більше покладається на імпорт із інших регіонів, а її LNG-термінал вже отримав газ із Катару і отримає перший скраплений газ зі США цього тижня. Країна також працює над проектом імпорту газу з Північного моря.
Польща також подає газ Україні, яка припинила купувати газ з Росії в 2015 році, у відповідь на що Росія погрожує припинити свій газовий транзит українською територією, що означало б значне скорочення прибутків для Києва, пише агентство.
Відтак, під час конференції за участі урядовців цього тижня, було оголошено про плани створення газового хабу на польсько-українському кордоні до 2022 року.
«Ми має достатню інфраструктуру, щоб просуватись до створення хабу», – заявив заступник «Укртрансгазу» Сергій Макогон
Польща з населенням 38 мільйонів споживає річно 15,3 мільярда кубічних метрів газу (з них 11,1 – це імпорт), а Україна з населенням в майже 43 мільйона споживає 33,2 мільярда кубів газу (з них 11,1 – імпорт з Європи).
Мальтійське видання Malta Today пише про товариський футбольний матч між збірними України та Мальти, який завершився перемогою мальтійців з рахунком 1:0.
Видання звертає увагу, що це – перша перемога збірної Мальти на футбольному полі за майже чотири роки.
Україна була близька до відкриття рахунку вже на 11-й хвилині, але Євген Селезньов помилився. А вже трьома хвилинами по тому Мальта забила. Незабаром мальтійці могли подвоїти рахунок, але рахунок усе ж залишився незмінним.
Назагал, зазначає мальтійське видання, українці більше тримали м’яча – особливо в другій половині матчу, але не змогли конвертувати можливості в голи.
«Незважаючи на зусилля України, Мальта твердо втримала перемогу 1:0, що, звичайно, посилить впевненість команди в собі перед відбірковим матчем Чемпіонату світу зі Словенією», – пише мальтійське видання, нагадуючи, що попередню перемогу збірна Мальти здобула над Фарерськими островами ще у листопаді 2013 року.