У здійсненні реформ та боротьбі з корупцією Україні слід більше брати за приклад Грузію, радять європейські чиновники. Щоб у боротьбі з корупцією були результати, ланцюжок антикорупційних органів має замикати антикорупційний суд, у свою чергу стверджує експерт з реформ, грузинський політик Георгій Вашадзе. В ефірі Радіо Свобода він назвав також інші складові успішних реформ: нульову толерантність до корупції, децентралізацію, омолодження чиновницького класу, а ще застеріг від можливих помилок.
– В Грузії була політика нульової толерантності до корумпованих людей. Це найголовніше, що має бути в Україні. З одного боку, це діяльність правоохоронних органів, які швидко розслідують корупційні справи, і з іншого – це реформи і ще раз реформи. Єврокомісар Йоганнес Ган наголошував на ключових реформах, які очікує європейська сторона від України: це реформа охорони здоров’я, де є велика корупція, а громадяни не отримують якісних послуг; приватизація, яка загальмувалася останні кілька років, і йдеться не тільки про великі підприємства; пенсійна реформа – це дуже важка реформа, Грузії також поки не вдалося цю реформу зробити і позбутися радянського минулого, бо це реформа не на два роки, лише за 20-25 років можна чогось досягти. Перелік антикорупційних ініціатив та конкретних реформ, де Україна має продемонструвати результати, показує налаштованість Європи щодо України.
Думаю, що прем’єр-міністр Гройсман або має взяти на себе ініціативу і зробити ці реформи, або ні
Часто постає питання: хто відповідальний за реформи – президент, прем’єр? Повноваження в руках уряду, який повинен робити ці реформи. Уряд має працювати набагато ефективніше. Думаю, що прем’єр-міністр Гройсман або має взяти на себе ініціативу і зробити ці реформи, або ні. Усі негативні оцінки з боку Європи стосовно ходу українських реформ серйозно завадять Україні у подальшій інтеграції. Так, є певні результати, але їх недостатньо. Потрібно робити більше і набагато активніше.
– Аналізуючи досвід грузинських реформ, чи припускалися реформатори у Грузії помилок, яких варто було би уникнути Україні?
В Україні централізовані системи створювати неможливо, потрібно децентралізувати конкретні функції держави
– Ми у Грузії будували дуже централізовані, вертикальні системи, виходячи з того, що Грузія маленька країна. Наприклад, я створював Будинки юстиції, я міг об’їхати всю країну за кілька годин і особисто контролювати, де і як видаються різноманітні документи. Врешті-решт це негативно спрацювало у тій же системі прокуратури і правоохоронних органів, тому що ці системи надто були орієнтовані на конкретних осіб. В Україні централізовані системи створювати неможливо, потрібно децентралізувати. Не тільки говорити про децентралізацію, до речі, дуже хороший процес пішов в Україні щодо об’єднання громад. Але і конкретні функції держави слід децентралізувати. Думаю, що в Грузії це була головна помилка, тому що ми не встигли і не змогли подумати про те, що треба було перевести ініціативу на місця, для того, щоб громадяни знали, від кого конкретно можна вимагати конкретні результати.
– Єврокомісар Ган напередодні висловив зауваження до роботи НАБУ. Ви також причетні до втілення цього проекту? Чому це відомство дає приводи для критики, чи справедлива ця критика і ,можливо, у Вас також є зауваження до його роботи?
Думаю, помилки ми припустилися тоді, коли не почали одразу створювати антикорупційний суд. Тому що цикл незамкнутий
– Ті результати, яке НАБУ почало демонструвати, засвідчують, що цей незалежний механізм працює. З боку єврокомісара бульше зауважень стосувалося обрання аудиторів НАБУ. Звичайно, хотілося б, щоб робота НАБУ була ефективнішою. Створення антикорупційного бюро було особистою ініціативою президента і, на мою думку, однією з хороших реформ, які він зробив. Думаю, помилки ми припустилися тоді, коли, зокрема, погодилися на те, що антикорупційна прокуратура в системі прокуратури, і не почали одразу створювати антикорупційний суд. Тому що цикл незамкнутий. Порушуй скільки завгодно справ, а приносиш до суду – ви самі бачите результати. Я думаю, що тоді ми недостатньо педалювали питання створення антикорупційного суду. Зараз йде про це мова, але дуже повільно. Як на мене, головна проблема у тому, що цей ланцюжок антикорупційних органів не завершує антикорупційний суд. Інакше були б зовсім інші результати.
– Ви сказали, що боротьба з корупцією в Грузії починалася з нульової толерантності до корупції. Як цього досягти в суспільстві? Щоб корупція стала ознакою поганого смаку як серед чиновників і політиків, так і серед простих громадян?
– Тільки поганий смак на це не подіє, повинні бути конкретні результати реформ. В Україні результати є. Можу навести приклад. Раніше реєстрація землі, реєстрація компанії коштувала величезні гроші, потрібно було платити нелегально. Тепер, завдяки конкуренції у цій сфері – адже у нотаріуса можна зареєструвати, у Центрах надання адміністративних послуг та інших сервісних центрах, – корупційної складової у цій сфері фактично немає. Але цього недостатньо, потрібно ще більше реформ.
В Україні є величезний потенціал молоді. Їх треба без жодної практики призначити керівниками департаментів, заступниками міністрів, міністрами – тільки у такому випадку ситуація реально зміниться
Головне, що не змінилося в Україні – бюрократичний клас. Бюрократи середньої ланки як сиділи у міністерствах, так і залишаються на своїх місцях. Поки Україна не наважиться віддати ініціативу молоді, якій 23-25 років і не більше, – нічого не зміниться. Знаєте чому? Якщо людині 35 років і вона 10 років пропрацювала у цих корумпованих системах, у неї вже інша психологія. Мені було 23 роки, коли мені вдалося пройти через конкурс і брати участь у всіх цих реформах.
Думаю, що в Україні є величезний потенціал молоді. Їх треба без жодної практики призначити керівниками департаментів, заступниками міністрів, міністрами – тільки у такому випадку ситуація реально зміниться.
Для мене дуже важливо, щоб Україна відбулася, тому що від цього залежить і Грузія також.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
