«Український тиждень» стверджує, що для перемоги у війні з російським агресором, Україна, як мінімум, мусить обрубати всі зв’язки з ворогом і припинити все, що з ним пов’язує. І, звісно, ухвалити візовий режим. Тоді, можливо, зціпивши зуби, вдасться перемогти. Не інакше. Тішити себе думкою, що вбивцю можна розчулити слізьми чи заговорити гуманними аргументами, – дурня, переконує видання. Залишити його живим – означає відкласти всю цю процедуру на потім, своїм дітям та онукам. Після перемоги, коли ця істота лежатиме на лопатках, можна буде змахнути скупу сльозу і знову сісти за підготовку договору про дружбу та співпрацю, але сьогодні кожна слабинка – це шлях до поразки й чергова порція снарядів на голови українців. Звісно, запровадження віз нічого суттєво не змінить і, можливо, навіть не наблизить перемогу. Але це той крок, який продемонструє хоч якусь позицію, наголошує «Український тиждень». Заголовок статті – «Ще один тест на зрілість».
Лічені дні залишаються до завершення конкурсу до нового Верховного суду, створення якого є центральною частиною судової реформи, наголошує «Дзеркало тижня». Попри сподівання на істотне оновлення, йдеться до того, що новий Верховний суд принципово не відрізнятиметься від старого, а ситуація у судовій системі може бути законсервована на найближче покоління. Тижневик наголошує, що для успіху будь-якої реформи важливі три складники: закони, інституції, люди. Складник «люди» в судовій реформі був і залишається ключовим. Саме тому центральною частиною реформи стало оновлення суддівського корпусу на конкурсній основі. Видання зазначає, що з цим Верховним судом українцям жити ще років 25, бо його суддів після призначення звільнити буде практично неможливо. І від того, яким буде кожний суддя цього суду, залежатимуть людські долі, результати приватизації і президентських виборів, наголошує тижневик у матеріалі «Старий новий Верховний суд».
Два революційних удари не вбили корупційно-бюрократичну систему в Україні. Навпаки, вона перегрупувалася і переходить у тихий наступ, переконує тижневик «Новое время». Українцям пора приготуватись і сформувати новий порядок, але головне – не розчаровуватися. Тут варто протиставляти тезу: реформи – не трата часу, вони просто вимагають його більше, і Україна купила собі цей час двома Майданами, стриманням російського агресора і появою нового покоління. А головне: знову настав час для морального дисидентства. Україні потрібні люди, які не словами, а діями доведуть, що є цінності, заради яких варто жити, зазначає тижневик у статті «Солодка контрреволюція».
Якби чинній владі був потрібен цивілізований ринок землі, його уже давно створили б, переконує «Дзеркало тижня». Згідно з Меморандумом з МВФ парламент повинен затвердити закон про оборот земель до кінця травня. Час спливає, проекту урядової земельної реформи ніхто не бачив, у Верховній Раді не знайшлося голосів для проведення слухань про ринок землі, а профільний міністр заявив про відставку. Усі подані законопроекти й варіанти реформи не створюють стимулів для того, щоб купівля-продаж сільськогосподарських земель вийшла у правове поле. Що на руку численним аграрним конфедераціям і парламентським популістам – вони спокійнісінько зможуть вимагати подовження мораторію ще на п'ять-десять років. У результаті суспільство знову розділиться на тих, хто за скасування мораторію, і тих, хто проти. І нікого не буде в лавах тих, хто за нормальний цивілізований ринок, наголошує тижневик у статті «Грудка землі в горлі».
На газовому ринку України відбулося диво – вперше за три роки почав зростати видобуток власної сировини. А все завдяки запровадженню вільних цін і невеликої лібералізації галузі. Про це у статті «Дали газу» стверджує тижневик «Новое время».
Яким повинен бути ідеальний менеджер, пише тижневик «Фокус». Журналісти за рекомендаціями експертів склали рейтинг кращих топ-менеджерів в 11 ключових галузях української економіки. До нього увійшли як демократи, так і авторитаристи, як наймані менеджери, так і підприємці, що керують власним бізнесом. Об'єднує їх одне: вміння розвиватися в непростих умовах країни. Їхні прізвища й досягнення «Фокус» публікує в статті «Ідеальні управителі».
Тисячі залучених у виробництво людей, багатомільйонні обороти – так сьогодні виглядає індустрія гумору в Україні, яка перетворилася в серйозний бізнес. Докладніше про нього і про його масштаби розповідає тижневик «Новое время» у статті «Заразливо сміючись».
