Новими затриманнями завершилася 26 березня акція солідарності з затриманими напередодні у так званий День Волі 25 березня у Білорусі. Під час масових акцій протесту у столиці Білорусі за різними даними затримали від 300 до 1000 людей. Багато з них досі залишаються під вартою. Міжнародна спільнота вже засудила жорсткі затримання людей у Мінську та інших містах. 26 березня акції протесту проти корупції відбуваються і багатьох містах Росії. Там вони теж супроводжувалися затриманнями. За даними правозахисників, тільки у Москві було затримано більше 900 людей, серед них і політик, засновник фонду боротьби з корупцією Олексій Навальний. Як на протести у сусідніх країнах має реагувати Україна, її зовнішньополітичне відомство та громадянське суспільство?
Традиційній акції до Дня Волі (25 березня – річниця створення Білоруської Народної Республіки у 1918 році) у Білоруській столиці передували акції протесту, так звані «марші недармоїдів», що вже кілька тижнів поспіль регулярно проходили у різних білоруських містах. Приводом для них став так званий «податок на дармоїдство», який змушував білорусів, що непрацевлаштовані офіційно, сплачувати штрафи.
А протести у Росії викликані, у тому числі, фільмом, оприлюдненим «Фондом боротьби з корупцією» Олексія Навального, в якому йдеться про статки прем’єр-міністра Дмитра Медведєва.
Посольство США оприлюднило офіційну заяву з приводу протидії білоруської влади проведенню мирних акцій. Подібну заяву оприлюднила і прес-служба Європейської служби зовнішніх дій. Кілька правозахисних організацій України поширили звернення, в якому закликали міжнародні організації звернути увагу на події в Білорусі в контексті масових затримань до Дня Волі. Текст звернення поширила на сторінці у Facebook громадська організація «Центр громадянських свобод».
Білоруський політолог Валерій Карбалевич вважає, що Україні у ставленні до подій у Білорусі варто відстоювати власні інтереси та протидіяти офіційній білоруській пропаганді.
«Адже сьогодні український фактор грає дуже значну роль у тій державній пропаганді, яка розгортається у білоруських державних ЗМІ. Український Майдан однозначно оцінюється негативно. Тобто «кривавий Майдан» і все, що відбулося після цього «кривавого Майдану» – це перше. Друге – постійно говориться про те, що з України постійно засилають якихось людей зі зброєю, якихось бойовиків. Про те, що десятки людей через кордон ми ловимо. Це неправда. Постійно говорять про те, що десятки тисяч українців постійно їдуть у Білорусь, рятуючись від того хаосу, який є в Україні. Це теж неправда. Лукашенко постійно говорить про те, що в Україні створюються табори для білоруських бойовиків. І це неправда. Тобто державні органи України мають на це реагувати. Спростовувати», – коментує ситуацію політолог.
Експерт-міжнародник організації «Майдан закордонних справ» Олег Бєлоколос вважає, що українцям варто поводити себе так, як поводили себе ті, хто підтримував український Євромайдан за кордоном.
«Я бачив тільки мирний протест і явно було видно, що надмірну силу застосовують білоруські силовики. Українське громадянське суспільство має висловити свою підтримку. Україна, як держава, яка на всіх форумах висловлюється про те, що ми поділяємо європейські цінності, мала би приєднатися чи до заяви Євросоюзу, чи виступити із заявою МЗС, де хоча б застерегти білоруську владу щодо використання надмірної сили до демонстрантів», – вважає експерт-міжнародник.
26 березня біля білоруського посольства у Києві пройшов мітинг на підтримку затриманих протестувальників у Мінську. На ньому йшла мова і про затриманих у Росії. Співорганізатор київської акції, координатор громадської ініціативи «Євромайдан-СОС» Олександра Матвійчук переконана, що окрім підтримки з боку громадськості, має бути висловлена думка і українського МЗС, особливо у ситуаціях, коли затримують українських громадян, як це було 25 березня і у Білорусі.
«Найперше, треба згадати, як почувалися ми – учасники мирного протесту в Україні у 2013-2014 роках. Як нам, учасникам Євромайдану, важливо було пробити заслон брехні та дезінформації, щодо того, що у нас відбувається. Як важливо було відчути підтримку міжнародної спільноти», – переконана Матвійчук.
Подібні акції проходили і в інших містах України. Наприклад, на Донбасі у місті Северодонецьк.
Експерт «Українського інституту майбутнього», білорус Ігор Тишкевич переконаний, що Україні варто посилювати свою присутність у інформаційному полі Білорусі та інших країн, зокрема, Росії. Таким шляхом можна досягнути руйнації багатьох негативних міфів, створених російською пропагандою у останні роки. При цьому він застерігає від невиважених кроків та висновків щодо ситуації у Білорусі.
«Сподіватися на те, що сьогодні можна експортувати Майдан у Білорусь – марно. Немає такої організаційної спроможності у білоруських опозиційних сил. Можна розхитати ситуацію. Але, коли розхитуєш ситуацію, треба завжди розуміти, чи отримаєш ти свої вигоди, свою користь від того розхитування. Повалити систему можна. Це легко у білоруських умовах. Проте, хто може взяти владу?» – вважає він.
Малоймовірним він називає також можливість активізації протестних рухів і в Росії.
