Київ – Через «податок на дармоїдство» в Білорусі з початку року відбуваються масові акції протесту: люди виступили проти закону, за яким кожен офіційно непрацюючий громадянин країни повинен заплатити в бюджет близько 200 євро на рік. У Мінську під час мітингу були затримані близько сорока осіб. У свою чергу президент Олександр Лукашенко заявив, що «Майдану в Білорусі не буде». В Україні, спостерігаючи за подіями у сусідній державі, міркують, наскільки небезпечні мітинги білоруських «недармоїдів» для тамтешньої влади, та який ефект вони можуть мати для регіональної безпеки.
Першу невеличку перемогу білоруські протестувальники уже здобули, адже після мітингів у Мінську і регіонах президент країни Олександр Лукашенко переніс термін сплати податку на наступний рік.
Але протестувальники вимагають повного скасування збору.
Українські експерти говорять про те, що своїми діями білоруська влада порушила дотеперішній соціальний договір, коли вона імітувала радянську загальну зайнятість за рахунок дотацій з Росії. У реальному світі, де після втрати цих дотацій, опинилася Білорусь, держава надає соціальний захист безробітним, а не обкладає їх податком, розповідає Радіо Свобода юрист-міжнародник Ірина Станіславська.
«Держава замість підтримки своїх громадян у таких ситуаціях, навпаки, ускладнює їхнє життя. Якщо говорити про те, чи можна порівняти так звані «Марші недармоїдів» з українським Майданом (Революцією гідності – ред.), то це, на мій погляд, поки що незрівнянні речі, бо мова іде максимум про кілька тисяч громадян-білорусів. З іншого боку, це можна назвати репетицією великих масових акцій, які у майбутньому можуть призвести до певних суттєвих результатів», – зазначила Станіславська.
На сьогодні, каже Станіславська, політична система Білорусі зазнала змін: президент Лукашенко тривалий час сповідував так званий «квазі-соціалізм», тримаючи стабільними тарифи, рівень інфляції – і за рахунок дешевих енергоносіїв з Росії, надаючи дотації промисловості й розвиваючи соціальну інфраструктуру села. Тобто, більшість населення цілком задовольняла економічна стабільність, білоруси не мали наміру виходити на захист своїх соціальних та економічних прав. Наразі ж, зауважує експерт, ситуація у Білорусі змінилась, здебільшого унаслідок зовнішніх чинників. Адже після анексії Криму та санкцій з боку Заходу в Росії вже не було вільних грошей на утримання Білорусі.
Позиції Лукашенка з кожним разом, з кожним протестом будуть погіршуватисьІрина Станіславська
«Лукашенко не визнав анексії Криму і почав шукати шляхи зближення з Заходом. Він амністував частину політв’язнів, але, на мій погляд, позиції Лукашенка з кожним разом, з кожним протестом будуть погіршуватись», – зазначила Ірина Станіславська.
Наразі президент Білорусі має дві можливості: або повністю задовольнити вимоги протестувальників, скасувавши закон, і тоді він може розраховувати на підтримку Заходу, або ж «придушити» протести і повернутись під контроль Кремля, каже Станіславська.
«Москва зацікавлена у послабленні Лукашенка» – Палій
Москва не зацікавлена у стабільній Білорусі, ба більше – імовірно, російське керівництво розхитуватиме ситуацію усередині цієї держави, вважає український політолог Олександр Палій. На його думку, активніші дії Росії можна буде побачити у разі появи серед мітингувальників політичних антиросійських гасел. Не виключено, що Москва шукає заміну нинішньому президентові Білорусі, припустив політолог, історик Олександр Палій.
У Москві наразі зацікавлені у послабленні ЛукашенкаОлександр Палій
«Ці марші більш масові і наступальні, ніж попередні виступи. З іншого боку, Москва їм не протидіє так, як вона те робила раніше. Взагалі у Москві наразі зацікавлені у послабленні Лукашенка. Тобто, ми побачили, що білоруси, з одного боку, вже готові протестувати: вони розуміють, що шлях, обраний Лукашенком, до швидкого позитивного результату не приведе, адже це фактично застій. З іншого боку, накопичилась певна кількість людей, незадоволених, ображених режимом», – зазначив експерт в інтерв’ю для Радіо Свобода.
До того ж, на його думку, на території Білорусі активно діють російські спецслужби, які своїми діями нівелюють задекларовані очільниками України і Білорусі повідомлення про дружні взаємини. Так, весною минулого року уповноважений президента з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, віце-спікер українського парламенту Ірина Геращенко була затримана при в’їзді до Мінська, а у лютому цього року відомий український письменник Сергій Жадан був заарештований у Мінську.
Обох українців білоруси випустили, повідомивши, що обох внесли у «чорні списки» на в’їзд фактично з подачі Росії. Тож, російський вплив над керівниками білорусі залишається доволі потужним, зазначив Палій.
Порівнювати протести у Білорусі з українським Майданом некоректно – експерт
Публіцист, журналіст Віталій Портников в ефірі програми Радіо Свобода «Донбас. Реалії» наголосив: нинішні протести у Білорусі мають соціальне підґрунтя, тож порівнювати їх з Революцією гідності в Україні некоректно. Так само не варто порівнювати «Марші недармоїдів» з акціями білоруської опозиції, оскільки опозиціонери висували до влади насамперед політичні вимоги.
«Порівнювати нинішні протести з тими, що відбувались у Білорусі раніше, дуже не просто. Ті протести були політичними, а більшість населення Білорусі віддалені від реальних політичних процесів», – зазначив Портников.
На його думку, люди вийшли на вулицю ще і тому, що відчули зміни довкола. Білоруси 23 роки жили фактично за гроші Росії, але тепер росіяни більше не хочуть оплачувати стабільне життя білорусів, і відтак час міркувати над тим, що далі робитиме Білорусь (і влада, і громада), розмірковує Портников.
