Розслідування однозначно вказує на спецслужби Росії – Ілля Пономарьов про вбивство Вороненкова

У Києві назвали ім'я вбивці колишнього депутата Державної думи Росії Дениса Вороненкова, тривають пошуки співучасника цього гучного злочину. Президент України Петро Порошенко заявив, що для правоохоронних органів розкриття як убивства Вороненкова, так і підірваного в машині влітку минулого року журналіста Павла Шеремета має стати справою честі.

Денис Вороненков – один із ключових свідків російської агресії проти України і справи про держзраду екс-президента України Віктора Януковича. Він утік наприкінці минулого року з Москви до Києва і був застрелений 23 березня біля готелю «Прем'єр-палас» у центрі української столиці, коли прямував на зустріч зі ще одним колишнім російським депутатом Іллею Пономарьовим. Охоронець Вороненкова – співробітник військової розвідки – встиг вистрілити у вбивцю, який згодом, як стверджується, помер у київському військовому госпіталі. Під час перестрілки поранення отримав і охоронець, його прооперували, за словами медиків, він перебуває зараз у важкому, але контрольованому стані.

Депутат Верховної Ради, радник голови МВС України Антон Геращенко заявив, що кілер, який застрелив Вороненкова, був російським агентом.

Убивця екс-депутата – громадянин України, уродженець Севастополя, 28-річний Павло Паршов, який проживав у Дніпрі. За словами Геращенка, Паршова завербували російські спецслужби у 2014 році і поставили завдання потрапити в один із підрозділів Збройних сил України. Після цього він вступив до лав Національної гвардії, де прослужив 13 місяців, до серпня 2016 року. За своє життя Паршов, як повідомив радник міністра внутрішніх справ, ніколи офіційно не виїжджав за межі України, але в лютому 2015-го він перетнув пішки кордон через один з КПП з Білоруссю і в Росії пройшов курс спеціального навчання в школі для диверсантів. Інформацію Антона Геращенка в інтерв'ю Радіо Свобода коментує автор кримінальних розслідувань, керівник українського інтернет-видання «Тема» Олег Єльцов:

– З перших хвилин і годин була версія про те, що це на руку Москві, це в її гебешному стилі, така профілактична зачистка показова, і доказ причетності «ВВП», який може коїти де завгодно і що завгодно: труїти радіоактивними речовинами в Британії, стріляти в Сирії, розстрілювати в центрі Києва, і Кремлю це на руку. І в принципі, інформація Геращенка звучить вельми переконливо. Чи можна її сфальсифікувати? Навряд чи, та я й не знаю, навіщо. Тим більше, що він визнав, що ця людина не пройшла належної перевірки в Національній гвардії, а Геращенко – це рупор міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Ну, ховатися нікуди, визнали.

– А що означає: Павло Паршов не пройшов належної перевірки в Національній гвардії України?

– Він був у розшуку... Це робоча ситуація для нашого МВС та Національної поліції в цілому. Там цілковитий безлад, до силових структур ведеться хаотичний набір, і це не перший випадок, коли туди потрапляють зовсім кримінальні елементи, які отримують зброю і несуть державну службу. Звісно, що в МВС є внутрішня служба безпеки, яка все доповідає міністру. Авакова, мабуть, це все задовольняє. І ось ми пожинаємо результати. З іншого боку, якби не було цього нацгвардійця, був би інший. Суть не змінюється.

Я проводжу паралель з убивством Павла Шеремета, і це, по-перше, абсолютно невмотивоване вбивство, нікому він не загрожував, як і той же Вороненков. Я майже впевнений, що носієм якоїсь особливо цінної інформації він не був. Росії просто не подобається, коли в Україні спокійно і справи у нас ідуть добре.

– Дійсно, ім'я Паршова фігурувало з 2011 року в базі злочинців МВС України, яких розшукували. Йому інкримінували фіктивне підприємництво і легалізацію доходів, отриманих незаконним шляхом. У матеріалах слідства він значився як засновник низки компаній у Дніпрі та Одесі, які займалися «відмиванням грошей». У тому числі і з цієї причини він міг стати агентом російських спецслужб?

– А що таке російський агент? І взагалі агент? Це може бути політик, бізнесмен, безробітний, журналіст. Хто завгодно. І взагалі: що таке відмивання грошей? У нас, в Україні я не знаю жодної людини, яка б сіла за це в тюрму. У нас чи не щодня розкривають конвертаційні центри з мільярдними оборотами, і це все закінчується нічим. Тому мене це абсолютно не дивує.

– Правоохоронні органи зараз продовжують розшукувати спільника кілера Павла Паршова, який встиг втекти з місця злочину на автомобілі Daewoo. Що можна сказати про перші кроки слідства у справі вбивства Дениса Вороненкова?

– Я не втаємничений у слідство. Ми бачили його перші дії, по гарячих слідах. Знаю, що результати правоохоронних органів у перші години й дні після скоєння злочину, – особливо цінні. Мені було відомо, що відразу ж після вбивства там засвітилася друга людина. Виключено, що цей екс-нацгвардієць працював один. Очевидно, що цей автомобіль, водій-співучасник повинен був забезпечити відхід. Багато експертів зараз сміються, кажуть, що це за такий стрілок, який прийшов убивати Вороненкова в червоних кросівках? Так ось, професіонали стверджують, що все було виконано дуже професійно. Яскраві кросівки, звичайно ж, відразу ж кидаються в очі, але він міг би їх через кілька хвилин після злочину скинути і взути абсолютно інше взуття і злитися в натовпі. Думаю, що не тільки спільник, а й кілер може бути, як і раніше, живий. Я не виключаю, що у слідства є головний козир – це кілер. Тобто він – не в морзі, а дає свідчення в лікарні. Це абсолютно поширена практика. Так робили неодноразово, коли розкривалися замовні вбивства: імітували вбивство, робили фотографію жертви, і коли замовник прораховувався, його брали на гарячому. У цьому випадку, можливо, ось так, з оперативною метою, імітували і смерть стрілка.

Тим часом журналісти каналу «1+1» зв'язалися телефоном з матір'ю Павла Паршова, яка проживає в Дніпрі. За її словами, він кілька років тому втік до Росії і відтоді не спілкувався з рідними і нібито навіть не виходив на зв'язок. Жінка не змогла підтвердити, що її син служив у Національній гвардії, і сказала, що до дзвінка журналістів не знала про вбивство Павлом в центрі української столиці колишнього російського депутата Дениса Вороненкова.

За даними МВС України, Паршов був у розшуку від 2011 року за фінансові махінації, вчинені за змовою групою осіб. Повідомляється, що він входив до складу злочинної групи в Дніпропетровську, організованої трьома особами – уродженцями Польщі, України та Росії. Це угруповання створило конвертаційний центр, де займалося підробкою документів для переказу грошей з поточних банківських рахунків за допомогою системи «клієнт-банк». Окрім того, свого часу вбивцю Вороненкова підозрювали в дачі хабара. За інформацією слідства, Паршов навчався в Придніпровській державній академії будівництва та архітектури на заочному відділенні і дав хабар заступнику декана заочного відділення академії в розмірі 800 гривень (на той момент 100 доларів США) за успішне складання іспиту.

Співробітники силових структур України візьмуть під охорону колишнього російського парламентаря Іллю Пономарьова, який прямував на зустріч з Денисом Вороненковим перед його вбивством. 23 березня Ілля Пономарьов давав свідчення у військовій прокуратурі. Ось що він розповів Радіо Свобода:

– Мій вчорашній день після цієї трагедії складався з двох частин. Спочатку ми провели якийсь час разом з Машею Максаковою. Вона потім поїхала додому. Я майже весь день провів у прокуратурі зі слідчою групою. Пояснив їм, що, як, чому; хто такий Вороненков, хто на нього міг робити замах, які обставини. Весь хронометраж. Почалося розслідування, і я допомагав, оскільки він ішов на зустріч зі мною, відповідно, я міг відстежити всю хронологію подій.

– Вбивство сталося опів на дванадцяту. У який час Ви пішли до цього готелю?

– Убивство було об 11:26-11:27. Я під'їхав до готелю об 11:39. Я побачив тіло, що лежало, і велику кількість поліції та машин швидкої допомоги. Я не зрозумів, що це Денис. Мені сказали, що це ДТП, але я так подивився, що на ДТП це не схоже, людина лежала на тротуарі, але не було видно обличчя. Подумав, що одяг схожий на одяг Дениса, в якому він зазвичай ходив. Мені стало неспокійно на серці. Я пішов спочатку шукати його в готелі – не знайшов. Послав йому СМС, потім зателефонував. Не хотів спочатку піднімати тривогу в ситуації, коли і так все напружено. Дуже легко здійняти тривогу, а потім потрапити в дурне становище. Але потім вже почав дзвонити знайомим силовикам, і мені стало зрозуміло, що це, на жаль, Денис.

– Ви підійшли до тіла, щоб переконатися, що це Вороненков?

– Місце було оточене від самого початку, коли я приїхав. Якби можна було подивитися, я б туди підійшов. Головне, я зателефонував до військової прокуратури, з якою ми працюємо у справі Януковича, пояснив, що відбувається, сказав, що Вороненков ішов на зустріч зі мною. Очевидно, я – важливий свідок, головне – взяти покази. У мене є деталі щодо того, що Денис переносив зустріч. Це дуже важливо для слідства, мабуть, там була людина, важлива для Дениса, яка його виманила спочатку на цю зустріч до мене і підвела до кілера. Я не знаю, з ким. Слідство вже має знати, оскільки у них є телефон жертви. Там була зустріч, яку людина, що призначила, скасувала. Але скасувала саме тоді, коли той уже прийшов на зустріч. Тож, очевидно, той чоловік, який її призначав, має безпосередній стосунок до наведення кілера. Це я все розповів слідчим і попросив якнайшвидше приїхати. Невдовзі всі були вже на місці.

– Чи були Ви з Вороненковим знайомі раніше?

– Ми познайомилися у 2014 році в Новосибірську, де він допомагав виборчій кампанії Анатолія Локтя. У минулому році Денис приїжджав до мене радитися, що йому робити після закінчення депутатських повноважень. Власне, обговорювали – варто чи не варто їхати до України. Я всіляко агітував за Україну. Загалом його не треба було навіть сильно агітувати, він дуже хотів працювати, а за професією йому працювати ніде. Вороненков хотів займатися розслідуваннями, своєю діяльністю. Він був висококласним слідчим. І це можна було застосувати лише на колишньому пострадянському просторі.

– Вороненков не є Вашим однодумцем. Ви єдиний депутат Держдуми, який проголосував проти «приєднання» Криму до Росії.

– Денис не був, звичайно, моїм однодумцем. Я свого часу пішов з КПРФ, був у цій партії на початку 2000-х. Вороненков до останнього часу був у партії Зюганова через націонал-патріотичний ухил цієї партії. Але Денис був представником того прошарку російського політичного класу, хто намагався щось хороше робити зсередини системи.

– Яка тема повинна була обговорюватися на зустрічі з Вороненковим?

– Передбачалося, що Росія незабаром подасть запит до Інтерполу. На жаль, є вже великий досвід щодо міжнародних розшуків. Ціла низка моїх помічників, та й я сам з процедурами стикаюся. Відповідно, ми писали папір до Інтерполу, який пояснює політичний характер переслідування. Користуючись парламентською мовою, з Денисом у нас повинно було бути фінальне читання цього паперу.

– Ви повинні були його проконсультувати?

– Так.

– Що ще Вас пов'язувало? Ви ж неодноразово з ним зустрічалися раніше?

– У Києві ми маємо стосунок до російської політики, якийсь обмін інформацією, якесь загальне спілкування. Ну, ось ці питання інтерполівські, питання взаємодії з українськими правоохоронцями. Я Дениса знайомив з різними керівниками країни, керівниками силових органів. Денис хотів серйозно займатися розслідувальною діяльністю. Була в цьому сенсі допомога. Я намагався її надати.

– Який стан пані Максакової? Чи збирається вона виступити з якоюсь заявою?

– Поки вона вбита горем. У них молода сім'я. Вони одне одного дуже любили, одне до одного дуже ніжно ставилися. У них маленька дитина. Планів спільних було дуже багато. Тому Маша тримається як може, але, звичайно, їй дуже важко.

– Де Ви вчора з нею зустрічалися? Чи сказала вона Вам, кого підозрює?

– Ми зустрічалися в готелі «Прем'єр-палас», потім поїхали в Генпрокуратуру. Вона абсолютно чітко сказала, що Денис багато разів говорив, що у нього є стратегічний противник, який обов'язково буде намагатися його дістати фізично в Києві, – це генерал ФСБ Олег Феоктистов. Денис раніше звинувачував його в організації замаху, який був у Росії, після якого він вижив. Там була досить серйозна історія. Він вважав, що Феоктистов обов'язково повторить це зараз у Києві, тому просив державну охорону. Йому таку охорону надали, але її виявилося недостатньо, щоб його врятувати.

– На Ваш погляд, яка причина вбивства?

– На цій темі можна багато спекулювати. Мені здається, що Путін створив таку атмосферу, коли відступників, зрадників, в їхній термінології, необхідно усувати, що вбивство зрадника – це не є злочин. У пана Феоктистова зараз не найкращі часи. Його за організацію компроматного зливу на Дмитра Медведєва звільнили з «Роснефти». Відповідно, йому потрібно завоювати якісь очки перед керівництвом країни. Я вважаю, дуже ймовірно, що те, що сталося вчора, – це результат якихось подібних дій. Стверджувати точно не можу. Це покаже розслідування. Але поки все, що я знаю з розслідування, однозначно вказує на російські спецслужби як на виконавця цього злочину.

– Чи не побоюєтеся Ви за своє життя?

– Ви ж розумієте, я розумна людина. І не розуміти того, що небезпека є, це неможливо. Просто вона була і до того. Я не вважаю, що вона зросла з учорашнього дня. Навпаки, моя освіта і теорія ймовірності говорять про те, що ймовірність повинна знизитися, а не збільшитися. Керівництво України думає інакше. Мені в категоричній формі сказали, що потрібна охорона. Я вважаю, що раз влада країни так вважає, значить треба так робити, хоча сподіваюся, що це буде не дуже тривалий період у моєму житті.

– У Вас буде особиста охорона, яка буде Вас супроводжувати по місту?

– Так.

– Чому саме Вороненков був тією особою, яка могла дати свідчення проти Януковича? Вибачте, де Янукович, а де Вороненков! Це абсолютно різні простори і різні площини.

– Цінність Вороненкова була не в показах щодо Януковича. Цінність Дениса була в знанні фінансових махінацій російського генералітету. Як ми зараз добре знаємо, в Україні вся ця війна крутиться навколо контрабанди, і фінансується вона за рахунок контрабанди. Саме в цьому була його цінність. Що стосується свідчень у справі Януковича, то їх так само може дати абсолютно будь-який російський депутат або вищий державний чиновник.

Суть цих показань украй проста. Ставиться запитання: «Ви в курсі того, що було звернення Януковича? Так чи ні». «Ви знаєте, розмовляли ви з членами Ради федерацій, які голосували у питанні про згоду застосувати військову силу проти України? Чи чули ви про цей лист? Чи вплинув цей лист на ваше рішення? Так чи ні». Відповідно, і в мене, і в Дениса велика кількість знайомих членів Ради федерацій. Ми прекрасно знаємо, що такий лист був. Ми всі читали стенограму Ради федерацій. Ми всі знаємо, що цей лист вплинув на їхнє голосування і тим самим пан Янукович зробив акт державної зради щодо України. До Російської Федерації насправді це ніякого стосунку не має. Тому називати Вороненкова зрадником не можна абсолютно ніяк. Це питання, яке український уряд ставить щодо дій українського громадянина Януковича і його дій.

– Чим Ви далі збираєтеся займатися у Києві?

– Я живу в Києві і займаюся економікою, залученням коштів в економіку України в напрямку енергетичної незалежності.

– Пані Максакова ділилася з Вами якоюсь інформацією, що стосується її майбутнього? Чи збирається вона залишитися на Україні чи покине цю країну?

– Учора збиралася залишатися. Але ми розуміємо, що зараз дуже рано про це говорити. У неї є заплановані виступи. Вона співає в Київській опері. Я дуже сподіваюся, що вона не буде їх скасовувати. Але це її рішення. Будь-яке її рішення буде правильним.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода