Відтоді, як після нового року румунський уряд вирішив пом’якшити покарання й амністувати численних ув’язнених корупціонерів, вулицями Бухареста й інших міст Румунії пройшли багатотисячні марші маніфестантів. Пропозиція, з огляду на переповненість в’язниць, звільнити колишніх хабарників чи тих, хто зловживав своїм службовим становищем, та ще й декриміналізувати інші правопорушення, викликала таке обурення людей, що цими вихідними кількість протестувальників, за деякими даними, перевищила 40 тисяч.
Називаючи правлячу партію соціал-демократів «червоною чумою», громадяни Румунії з плакатами та гучномовцями ось вже кілька тижнів поспіль виходять на вулиці великих міст. Причина: всього через місяць після початку роботи новий румунський уряд раптом виявив бажання контролювати судову систему. Однак ці зусилля можуть негативно позначитися на антикорупційній кампанії, що діє в Румунії вже тривалий час.
З одного боку, урядова коаліція соціал-демократів та лібералів видала розпорядження щодо широкої амністії, зокрема це стосується деяких колишніх однопартійців. Загалом помилування має стосуватися ув’язнених, обвинувальний вирок для яких не перевищує 5 років позбавлення волі. Так само ініціатори помилування пропонують скорочення наполовину покарання особам, які досягли 60-річного віку.
З іншого боку, уряд запропонував законопроект, щоб послабити відповідальність за зловживання владою. До кримінального кодексу пропонують внести зміну, згідно з якою розкрадання на суму менш ніж 50 000 євро не будуть вважатися важким злочином, і розслідувати такі факти немає потреби, якщо з моменту зловживання минуло понад 6 місяців.
Супротивники такого рішення не виключили, що серед помилуваних може опинитися й голова соціал-демократичної партії Румунії Лівіу Драґня, який якраз відбуває дворічний умовний термін за обвинуваченнями у махінаціях на виборах.
Ці урядові ініціативи щодо декриміналізації та помилувань в країні піддали різкій критиці. Зокрема, президент країни Клаус Йоханніс, який назвав вимоги народу «справедливими», раніше вже заявляв, що занепокоєння протестувальників підтримує не лише він, а й навіть канцлер Німеччини Анґела Меркель. На думку протестувальників та критиків цих кроків уряду прем’єр-міністра Соріна Ґріндяну, ініціативи можуть звести нанівець всі антикорупційні зусилля Румунії.
ЄС застерігає Бухарест від помилувань корупціонерів
Найчисленніша маніфестація – здебільшого, за участі молоді, але також людей старших поколінь та цілих сімей – в неділю відбулася у столиці Румунії. Натовпи, розмахуючи національними прапорами та гаслами, скандували «Румуніє, прокинься!» та «Геть злодіїв», «Вимагаємо не корупції, а справедливості» й інші. Протестувальники з-поміж румунської діаспори пройшли ходою у Парижі та Брюсселі. Ці масові хвилювання вважаються найбільшими з початку 90-з років, тобто з часів антикомуністичного народного повстання.
Тим часом, прем’єр-міністр Сорін Ґріндяну назвав масові протести «політизованими» та, відповідаючи на запитання румунського радіо, що амністія таки залишатиметься в урядовій програмі, на знак «поваги до людей».
Європейська комісія, яка уважно стежить за реформами правосуддя в Румунії, зі свого боку застерігає проти будь-яких пропозицій, спрямованих на «помилування осіб, засуджених за звинуваченнями у корупції».
Як повідомляють в румунському Міністерстві юстиції, ці зміни необхідні для вирішення проблеми переповненості пенітенціарних закладів, в яких кількість ув’язнених перевищує фактичну місткість в’язниць на дев’ять тисяч осіб.
Зокрема, міністр юстиції, соціал-демократ Флорін Йордакє стверджує, що аргументом для такої великої амністії є те, що за «погане поводження із засудженими» та за «нелюдські умови утримання» у в’язницях Румунії держава вже програла чимало справ у Європейському суді з прав людини.
«Відбілення» ув’язнених однопартійців
Більшість румунських ЗМІ, громадянські організації, політична опозиція та президент Клаус Йоханніс разом із громадянами у неділю на вулицях Бухареста заявляли, що влада намагається «відбілити кримінальні справи» низки провладних політиків, звинувачених у корупції або засуджених за корупційні дії. Обурення викликане й тим, що ці зміни до чинного кримінального кодексу не згадувалися в передвиборчих програмах соціал-демократів, які здобули переконливу перемогу на нещодавніх грудневих виборах.
Провладні румунські ЗМІ натомість від початку народних протестів звинуватили протестувальників у спробах державного перевороту. Згодом, як провідомляють західні оглядачі, румунські державні мовники навіть вдавалися до відвертих глузувань, стверджуючи, що, мовляв, громадяни Румунії вийшли на вулиці, щоби відсвяткувати перемогу швейцарського тенісиста Роджера Федерера на австралійському турнірі.
Водночас аналітики звертають увагу на те, що проти цих кроків уряду Соріна Ґріндяну одностайно виступили Генеральна прокуратура, Вища рада юстиції, Національне антикорупційне управління, Національне управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом й інші органи. Свою позицію вони формулюють так: соціал-демократів, які досі стверджували, що хочуть керувати Румунією заради інтересів чесних громадян, нині раптом стурбувала доля ув’язнених, включно із порушниками-корупціонерами.
