Київ – Замість державного – суспільне: в Україні офіційно ліквідували внутрішнє державне телерадіомовлення, заявила сьогодні голова парламентського комітету зі свободи слова Вікторія Сюмар. Натомість, за її словами, днями зареєстрували публічне акціонерне товариство, яке прийде йому на зміну. Чиновники обіцяють найближчим часом оголосити конкурс на посаду голови новоствореної організації, а вже восени презентувати повністю оновлений контент.
Суспільний мовець зареєстрували як юридичну особу 19 січня, а його статут уряд затвердив ще наприкінці минулого року. Тепер потрібно все «оживити»: відпрацювати механізми фінансування, створити штатні розписи, розповідає виконувач обов’язків голови правління публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Ганна Бичок. За її словами, головним для суспільного мовця сьогодні є «міцне законодавство і достатнє фінансування», і якщо щодо першого «Суспільне» відчуває підтримку на кожному рівні, то із другим наразі не все так добре.
Мав бути 1 мільярд 300 мільйонів, а ми отримали 970 мільйонівГанна Бичок
«Це мав бути 1 мільярд 300 мільйонів, а ми отримали 970 мільйонів. 330 мільйонів – це велика сума. Я вам скажу, що у нас на все виробництво на 2017 рік є лише 15 мільйонів. Це дуже маленька сума для функціонування 28 філій та головної організації», – зазначає Ганна Бичок.
Міністр інформаційної політики Юрій Стець обіцяв докласти зусиль, аби «Суспільне» отримало повне фінансування до кінця року. Як зазначає голова профільного парламентського комітету Вікторія Сюмар, наразі бюджетом це не передбачається, але є запевнення від голови уряду, що кошти надійдуть орієнтовно після проведення в Україні «Євробачення». Сюмар, однак, не виключає організаційних трансформацій всередині «Суспільного».
1 мільярд, який канал отримує – це досить суттєвий ресурсВікторія Сюмар
«І фінансування є питанням суттєвим, серйозним, але і реорганізація залишається таким самим питанням, оскільки розмір бюджетного фінансування є значним, все-таки, 1 мільярд, який канал отримує, для будь-якого комерційного мовця це суттєвий ресурс у випадку правильно побудованої системи управління і кадрової політики», – говорить вона.
Наглядова рада «Суспільного» готує документи для старту конкурсу на посаду голови правління
На черзі зараз проведення конкурсу на посаду керівника «Суспільного», зауважує учасниця наглядової ради, медіа-експерт Світлана Остапа. За її словами, рада напрацювала вже кілька організаційних документів, зокрема 23 січня вона ухвалила положення про конкурс на посаду голови правління та основні напрямки діяльності «Національної суспільної телерадіокомпанії». Загалом, зазначає Остапа, якщо впродовж тижня вдасться ухвалити умови конкурсу, вже наступного понеділка, 30 січня, оголосять про початок прийому заявок від претендентів на посаду.
Ми домовилися між собою, що це буде конкурс не облич, не харизми, а конкурс стратегій і концепційСвітлана Остапа
«Ми домовилися між собою, що це буде конкурс не облич, не харизми, а конкурс стратегій і концепцій, тобто ми хочемо насправді для України сучасного суспільного мовця. Я думаю, ми зробимо все можливе, щоб по суті цей процес почався з новим керівництвом ПАТ НСТУ (Публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» – ред.), яке буде обране у квітні, я сподіваюсь. Далі дамо кілька місяців на реформування всієї системи, і, можливо, у вересні тоді вже Україна побачить, я думаю, геть оновлений контент суспільного мовлення», – говорить медіа-експерт.
Створення суспільного мовлення розпочалося приблизно два роки тому з ухвалення профільного закону. Новий мовець повинен постати на базі Національної телерадіокомпанії України. У листопаді минулого року медійники заявили про саботаж реформи після того, як у відставку пішов керівник «UA: Перший» Зураб Аласанія.
Спроби створення недержавного і неприватного мовця були й раніше, в тому числі й такі, що діють сьогодні. Зокрема, у квітні 2013-го, журналісти заснували «Громадське телебачення» (дані – відповідно до зазначених на сторінках у соцмережах «Громадського»), філії якого діють у різних українських містах. На відміну від «Суспільного», «Громадське» існує на добровільні пожертви юридичних і фізичних осіб та за рахунок реклами.
Окрім телебачення в Україні також діє «Громадське радіо».
