З «Приватбанком», націоналізованим 18 грудня, жителів Криму пов'язує особлива історія взаємин. Ця фінансова установа до березня 2014 року мала на півострові найбільшу мережу відділень і банкоматів і стала першим банком, який заблокував для кримчан доступ до їхніх рахунків. Багато юридичних та фізичних осіб з Криму, котрі переїхали на материкову Україну, а також власники депозитів досі не можуть отримати від «Приватбанку» свої внески та доступ до своїх рахунків. Кореспондент «Крим.Реалії» з'ясовував, яка доля чекає заморожені рахунки кримських клієнтів «Приватбанку» після його націоналізації.
Кабінет міністрів України ухвалив рішення про націоналізацію ПАТ «Приватбанк» 18 грудня на закритому позачерговому засіданні. Згідно з урядовою постановою, 100% акцій банку будуть належати державі в особі Міністерства фінансів України.
«Це гарантує клієнтам ПАТ «Приватбанк» захист розміщених в ньому коштів і заощаджень, допоможе уникнути системних ризиків для банківського сектору і стане запорукою збереження фінансової стабільності в країні», ‒ пояснили причини націоналізації в прес-службі Нацбанку України.
НБУ повідомив, що регулятор звернувся до уряду з пропозицією передати банк в держвласність, оскільки «Приватбанк» був у кризовому стані. За інформацією Нацбанку, основною причиною кризи стала непродумана кредитна політика фінустанови, яка привела до втрати капіталу. НБУ стверджує, що сьогодні загальна потреба «Приватбанку» в коштах становить 148 мільярдів гривень.
За інформацією НБУ, держава вже керує «Приватбанком», а колишнє керівництво установи погодилося допомагати новій адміністрації. Президент і прем'єр-міністр України повідомили, що націоналізація найбільшого банку країни не приведе до втрати коштів його клієнтами, а влада буде працювати над підтриманням стабільності національної валюти.
Голова правління ПАТ «Приватбанк» Олександр Дубілет вдень 19 січня повідомив, що у клієнтів фінустанови не виникає серйозних проблем при використанні своїх рахунків. При цьому він зазначив, що можливі «деякі ексцеси» в перехідний період. За його словами, за минулу добу з банкоматів «Приватбанку» зняли 2 мільярди гривень, що є рекордною сумою. Попри це, як стверджує Дубілет, банкомати працюють в штатному режимі. Однак клієнти «Приватбанку» в соціальних мережах скаржаться на те, що на отримання готівки введені обмеження.
«Націоналізація» від Аксьонова
Для жителів Криму нинішня ситуація з «Приватбанком», напевно, сприймається як дежавю. Саме ця фінустанова однією з перших ввела обмеження на отримання готівки на півострові в березні 2014 року, а потім повністю заморозила рахунки кримських клієнтів.
До військового вторгнення Росії «Приватбанк» мав у Криму найбільшу мережу: 267 відділень, 483 банкомати, а також 773 термінали самообслуговування. У торговельній мережі Криму оплату картками приймали понад 11 270 POS-терміналів «Приватбанку». В регіоні він обслуговував 790 тисяч приватних клієнтів і 12 тисяч корпоративних.
В кінці березня 2014 року «Приватбанк» обґрунтовував замороження усіх рахунків і карток кримських фізичних і юридичних осіб тим, що в умовах, що склалися, відсутня «легітимна законодавча база». Причому доступ до внесків кримчан був закритий не лише на півострові, але і на материковій Україні.
21 квітня 2014 року Центральний районний суд Сімферополя, підконтрольний Росії, ухвалив «рішення» про передачу всього майна «Приватбанку» російському Фонду захисту вкладників. У відповідь «Приватбанк» оголосив, що в Криму відбувається рейдерське захоплення відділень банку.
Потім російський Фонд захисту вкладників оголосив, що компенсує вкладникам українських банків їхні втрати, але заплатить не більше ніж 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Заявки на компенсацію в окупованому Криму приймалися прямо в офісах «Приватбанку» та інших фінустанов, які заморозили виплати. Найбільша черга охочих повернути свої гроші вишикувалася біля головного офісу «Приватбанку» в окупованому Сімферополі.
Російський Фонд захисту вкладників почав виплати компенсацій з 8 травня. А в кінці серпня 2014 року підконтрольний Росії «голова» Криму Сергій Аксьонов заявив, що кримчанам відшкодують кошти, які «зависли» в «Приватбанку», за рахунок продажу кримських активів бізнесмена Ігоря Коломойського та інших власників банку. 4 вересня підконтрольний Кремлю «парламент» Криму ухвалив рішення про «націоналізацію» 111 об'єктів, розташованих на півострові. За інформацією тодішнього кримського керівництва, велика частина з них належала Ігорю Коломойському. У списках «націоналізованих» об'єктів опинилися: кілька десятків ринків в різних містах півострова, дитячі санаторно-оздоровчі комплекси в Євпаторії та Ялті, об'єкти незавершеного будівництва ‒ в селищі міського типу Кацівелі і рекреаційний комплекс пансіонат «Лазурний берег» в Алушті, а також понад 30 АЗС в Сімферополі, Бахчисараї, Керчі, Ялті, Феодосії, Євпаторії, Красноперекопську та інших містах. Продажем активів, що належать Коломойському, підконтрольна Кремлю «влада» Криму займається досі.
У відповідь на ці дії український бізнесмен подав на Росію кілька позовів до Гаазького арбітражного суду з вимогою відшкодувати завдані йому збитки. Сам Коломойський в коментарі журналістам сказав, що всього він намагається відсудити близько 2 мільярдів доларів. Наразі процеси за цими позовами тривають. Прес-секретар «Приватбанку» Олег Серга не зміг пояснити кореспонденту «Крим.Реалії», хто буде виступати відповідачем в арбітражі у справі «Приватбанку» після націоналізації: українська держава чи колишні власники банку.
Внутрішньо переміщені внески
Якщо кримчани, які залишилися жити на півострові, намагалися компенсувати втрачені внески через російський Фонд гарантування вкладів, то у кримських переселенців ситуація виявилася набагато складнішою. Всі їхні спроби отримати доступ до заощаджень виявлялися марними аж до середини серпня 2014 року. «Приватбанк» відмовлявся розблокувати внески навіть тих кримчан, які отримали прописку на материковій Україні. Тільки в кінці літа фізособам з Криму почали розморожувати рахунки в разі, якщо вони надавали довідку про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.
Причому внески розморожувалися тільки користувачам звичайних платіжних карток, а власники депозитів зіткнулися з великими труднощами.
Однією з організацій, яка надає допомогу вкладникам з Криму, є «Кримська діаспора». Її голова Анатолій Засоба розповів, що, починаючи з травня 2011 року, їм вдавалося переконати банк розморозити депозити деяким кримчанам на умовах реструктуризації.
«Відповідно до цієї реструктуризації укладалася додаткова угода. Там були прописані умови, що депозит є замороженим на 5 років. Людині починають виплачуватися відсотки за цим депозитом. 10-20 відсотків від цієї суми він міг забрати відразу. Ті, кому ця історія підходила, на це підписувалися. Але депозитна ставка була меншою, ніж до всього цього. Але сотням людей нам вдалося допомогти таким чином», ‒ розповів Анатолій Засоба в коментарі для «Крим.Реалії».
За його словами, в 2014 році також вдалося переконати «Приватбанк» влаштувати для кримських переселенців «кредитні канікули» на півроку і припинити вилучати у кримчан автомобілі, оформлені за лізингом. Всього, за словами громадського працівника, тільки в «Кримську діаспору» з різними проблемами звернулося близько тисячі клієнтів «Приватбанку» з Криму. З них близько 100 осіб, як стверджує Засоба, так і не змогли повернути кошти, що залишилися на депозитах. Також, за його словами, залишаються заблокованими рахунки юридичних осіб, що перебралися на материк.
Шанси зростають
«Кримська діаспора» вважає, що після націоналізації «Приватбанку» шанси кримчан на розмороження внесків значно збільшуються. Керівництво цієї організації сподівається, що після переходу банку в державну власність, ця установа буде більш суворо дотримуватися українського законодавства.
«Найголовніше для нас, що «Приватбанк» повернеться до законності своїх рішень, виконання своїх зобов'язань, тому що ніяка анексія, ніяка окупація не є приводом, щоб не виконати свої зобов'язання перед своїми клієнтами. Тому у кримських вкладників зараз є шанс подавати документи в оновлений «Приватбанк» на початку наступного року. За останньою інформацією, там на окремі рахунки будуть переведені ці гроші, і в середині січня у кримських вкладників буде можливість вилучати кошти», ‒ сказав Анатолій Засоба.
На його думку, шанси отримати доступ до своїх депозитних рахунків є, зокрема, у тих кримчан, які вже судяться з «Приватбанком» або погодилися на реструктуризацію свого внеску.
Подавати позови на «Приватбанк» деяким вкладникам з Криму допомагала організація «Регіональний центр з прав людини». Її члени також вважають, що націоналізація збільшує шанси переселенців повернути свої гроші.
«Поки про щось говорити передчасно, тому що ще незрозуміло, якою буде політика держави щодо цих депозитів. Навряд чи держава почне затискати ці депозити. Швидше за все, націоналізація якраз може послужити на благо кримчан», ‒ вважають в організації.
Експерти «Регіонального центру прав людини» вважають, що тепер для держави з'явилася можливість не тільки виконати зобов'язання перед кримчанами за депозитами, а й забезпечити погашення кредитів, які взяли жителі півострова.
«Для держави тут є реальна можливість запропонувати якісь пільгові умови погашення цих кримських кредитів. Це стосується іпотеки, автомобілів, споживчих кредитів. Державі потрібні будуть гроші на покриття боргів «Приватбанку». А багато кримчан не хочуть мати за собою такий «хвіст». І це може стати позитивною можливістю для кримчан, якщо ця можливість буде розглянута тимчасовою адміністрацією банку», ‒ вважають в «Регіональному центрі прав людини».
Водночас колишнє керівництво «Приватбанку» вважає, що ситуація з депозитами кримчан не зміниться після націоналізації. Прес-секретар банку Олег Серга переконаний, що внески кримських клієнтів були заморожені обґрунтовано, оскільки російська влада привласнила собі всі активи «Приватбанку», розташовані на півострові.
«Я не думаю, що щось зміниться. Це результат конкретної політичної та економічної ситуації. Адже все, що там було «націоналізовано», досі продається кримською «владою». Активи були фактично вкрадені, це питання, яке зараз вирішується в судах. Це принципова юридична позиція, яка була у нас завжди», ‒ сказав Олег Серга в коментарі для «Крим.Реалії».
Міністерство фінансів України і нова адміністрація «Приватбанку» поки ніяк не висловлювалися з приводу долі завислих внесків кримських клієнтів. За прогнозами правозахисників, не раніше за кінець січня стане зрозуміло, якою все-таки буде політика держави щодо цього питання.
Оригінал ‒ на сайті проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії»
