Київ – Звільненого з полону угруповання «ДНР» полковника ЗСУ Івана Без’язикова забрали швидкою прямо з судового засідання у його справі. Розгляд питання щодо запобіжного заходу перенесли на наступний ранок. Офіцеру оголосили про підозру за статтею 258-3 Кримінального кодексу, де йдеться про організацію або співпрацю з «терористичною групою». Військовий звинувачення відкидає, а його адвокати називають незаконним його затримання та подають клопотання про відвід судді. В СБУ тим часом заявляють, що Без’язиков у полоні носив зброю і російський однострій, а також допомагав вербувати «на інший бік» інших затриманих сепаратистами військових.
Судове засідання у справі затриманого у Житомирі українського офіцера Івана Без’язикова тривало кілька годин. Під час однієї з технічних перерв до Шевченківського суду столиці приїхала машина швидкої допомоги і забрала підозрюваного, якому стало погано.
Напередодні в СБУ заявили, що військовому оголосили про підозру в участі у терористичній організації.
Полковник Без’язиков у полоні міг вільно пересуватися, зокрема, кілька разів їздив у Ростов-на-Дону, мав зв’язки із силовими структурами в угрупованні «ДНР», проходив там під псевдо «Луїз», заявив на брифінгу керівник апарату голови Служби безпеки Олександр Ткачук. Про це, за його словами, свідчили зокрема інші колишні полонені, але слідство наразі триває.
«Без’язиков спільно з іншим представником російської розвідки – я цитую зі свідчень звільненого нашого хлопця – намагалися схилити мене на перехід на бік «ДНР», запропонував посаду заступника командира загону. Під час бесіди Без’язиков поводився вільно, підтримуючи розмову з вказаним співробітником російської розвідки, був одягнений у військову форму РФ і мав при собі зброю – автоматичний пістолет Стєчкіна», – сказав представник спецслужби.
Як розповів Ткачук, інформація про співпрацю Івана Без’язикова із спецслужбами іншої держави СБУ була відома і до полону, а після звільнення він намагався влаштуватись на роботу «до військового закладу, де циркулює інформація з обмеженим доступом, яка цікавить російські спецслужби».
За словами дружини офіцера Маргарити, йдеться про військовий інститут, де Іван Без’язиков хотів працювати викладачем. Маргарита розповіла Радіо Свобода, що раніше її чоловіка допитували як свідка у справі щодо малайзійського «Боїнга», кілька разів його викликали щодо якихось інших свідчень. Щодо самого затримання у неї дві версії.
«Мого чоловіка звільняли дуже тихо, щоб не знав ніхто зайвий, – згадує жінка.– Тому що звільнення блокували. І зараз ті, хто його блокував – хтось звідси, хтось, кому він був не потрібен, хто його туди відправляв – роблять усе, аби його взагалі прибрати. Найпростіше – це посадити його у тюрму».
Інша версія, яку озвучує Маргарита – помста російських спецслужб.
«Коли мого чоловіка звільнили, вони кусали лікті, що втратили таку велику птаху», – вважає вона.
Кожного другого можна за таким сюжетом притягти – Котенко
Координатор волонтерської групи зі звільнення полонених «Патріот» Олег Котенко в інтерв’ю телеканалу «112 Україна» пригадує, що бачив Івана Без’язикова безпосередньо після обміну, і той виглядав заляканим і дезорієнтованим.
У коментарі Радіо Свобода він припустив, що скандал навколо затримання офіцера потрібен, насамперед, для того, аби відволікти увагу від Надії Савченко. Слідство повинно з’ясувати усі деталі, вважає Котенко, але щодо озвучених на брифінгу СБУ він налаштований скептично. Каже: такі звинувачення можна висунути багатьом полоненим.
«Їх пишуть на камери, їм дають пістолети одне одного «розстрілювати» – багато чого роблять, аби потім можна було передати українській стороні, і українська сторона за цими фактами могла б почати кримінальні провадження. Так-от я вам скажу, що кожного другого можна за цим сюжетом якимось чином притягти», – зауважує Олег Котенко.
Процес пошуку іноземних агентів – тривалий і неспішний – Скіпальський
Російські спецслужби вербували агентів в Україні ще з радянських часів, тому зараз у СБУ – дуже багато роботи, каже почесний голова правління «Об’єднання ветеранів розвідки» Олександр Скіпальський.
«Питання роботи контррозвідки, в тому числі і пошуку іноземних агентів – це процес тривалий, неспішний: роками можна знати, що перед тобою ворог, але щоб довести це і зібрати достатньо даних, потрібен час. І доцільність – інколи не обов’язково арештовувати», – зазначає він.
За даними, які озвучив на брифінгу Олександр Ткачук, за період конфлікту на сході України 27 українських військових перейшли на бік бойовиків, ще більш ніж півсотні були завербовані після катувань, але після звільнення з полону повідомили про це українські спецслужби.
Загалом, за інформацією СБУ, у полоні нині перебуває 108 українських громадян, ще майже півтисячі людей зникли безвісти.
