Київ – Комітет Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва виступає проти скасування мораторію на експорт лісу-кругляка. На думку цих депутатів, зараз немає іншої альтернативи, щоб захистити екологію та українського виробника. Із закликом зберегти мораторій прийшли під стіни парламенту й активісти, тримаючи в руках символічні колоди. Натомість, на скасуванні таких обмежень наполягає Євросоюз: підписуючи Угоду про асоціацію, Україна зобов’язувалась не запроваджувати експортних обмежень. Окрім цього, «на кону» – кредит у 600 мільйонів євро.
Після заяви президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера про те, що президент України Петро Порошенко погодився скасувати мораторій на експорт лісу-кругляка, здійнялась хвиля дискусій.
«Це була наша умова. Як я розумію, це буде зроблено протягом наступних декількох тижнів, що дасть нам можливість надати наступний транш на 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги», – сказав Юнкер на прес-конференції на результатами саміту Україна-ЄС.
Справа в тому, що мораторій суперечить Угоді про асоціацію з ЄС та членству в Світовій організації торгівлі.
У квітні 2015 року Верховна Рада ухвалила закон, яким тимчасово заборонила експорт лісоматеріалів у необробленому вигляді. Із 1 листопада 2015 року це почало поширюватись на деревні породи, окрім сосни, а з 1 січня 2017 року мало би стосуватись і цієї хвойної породи.
Тоді головними аргументами на користь мораторію були: екологічні проблеми через неконтрольовану вирубку, неефективне використання лісових масивів (на експорт продають переважно кругляк за заниженою ціною, на той момент без сировини частково припинили роботу понад 6 тисяч деревообробних меблевих комбінатів).
Мораторій і економіка
Мораторій дуже допомагає галузі, впевнений голова комітету з питань промислової політики і підприємництва Віктор Галасюк.
«Незважаючи на падіння промисловості в цілому, на жаль, на 4%, завдяки мораторію деревообробка і меблева промисловість зростають на 15-16%. Загальний експорт у країні, на жаль, скоротився на 9%, а експорт оброблених лісоматеріалів зріс на 11%», – зачитав Галасюк дані за останні дев’ять місяців 2016 року, отримані від Державної фіскальної служби.
За той же період у 3,5 рази зріс імпорт верстатів для обробки деревини, а це означає збільшення несировинної продукції та робочих місць. «Такого не було за останні п’ять років», – каже Галасюк. А податкові надходження до держбюджету від галузі зросли на 17% у доларах, додає депутат.
Галасюк наводить паралель із олією, яку Україна імпортувала ще 20 років тому. І лише коли запровадили дискусійні на той час мита на вивезення за кордон насіння соняшника – галузь запрацювала на повну, говорить депутат.
«Сьогодні Україна експортує олію у понад 100 країн світу. Сьогодні виробничі потужності зросли у 7 разів. Ми продаємо за кордон 4 мільйони тонн олії, а це 4 мільярди доларів. Це гроші, створені з нічого, завдяки правильному законодавству», – додає він.
Якщо допрацювати мораторій на вивезення лісу або ж замінити його не менш ефективними регуляторами – лісообробка може стати такою ж успішною, вважає Галасюк. У цьому комітет з питань промислової політики та підприємництва одностайний, додав він.
Мораторій і екологія
Зараз же в Україні – чимало проблем у цій галузі. Держава посідає восьме місце в Європі за загальною площею лісів (10,8 мільйона гектарів) та шосте місце за запасом деревини. Але показник лісистості – менше за 16%, оптимальний – 20%. Це дані Всеукраїнської асоціації деревообробних підприємств.
Скасування мораторію може ще зменшити показник лісистості. У цьому впевнені активісти, які з колодами та пилами прийшли під стіни Верховної Ради. Вони тримали в руках фото «лисих» вирубаних гір.
«Зараз, фактично, на важелях – не лише вхід наш у Європу, а збереження екології, наших Карпат. Адже через 20 років ми можемо побачити повністю облисілі гори», – сказала Ольга Шедишина, активістка.
Тому слід передбачити комплексні заходи: державні програми та виділення грошей на лісовідновлення. У проекті держбюджету на 2017 рік, над яким зараз працює парламент, коштів на вирощування лісів, що
І мораторій часто називають чи не єдиним інструментом проти зниження лісистості та їхньої незаконної вирубки. Утім, це переважно інструмент маніпуляції, каже в коментарі Радіо Свобода директор міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Олена Кравченко.
Протягом півроку екологи цієї організації проводили експедиції, зокрема, до природних парків, аби перевірити повідомлення про масову вирубку та зловживання. І часто інформація виявлялась перебільшеною чи помилковою, говорить Кравченко.
«Проблема з вирубкою лісу однозначно в країні є. Що цією темою маніпулюють – однозначно. І мораторій не має практично стосунку до охорони довкілля і до охорони лісів (зокрема, в об’єктах Природно-заповідного фонду) – це факт», – каже експерт.
Дуже часто ліс рубають законно, а незаконно вивозять, говорить вона. А також часто саме місцеві жителі, а не об’єкти господарювання незаконно спустошують лісові ресурси. Враховуючи ці українські реалії, слід тверезо оцінювати ефективність мораторію на експорт, говорить фахівець.
Бізнес використовує екологічну тему для захисту власних інтересів, адже у законопроекті, що запровадив мораторій, ні слова не говориться про захист довкілля, додає Кравченко.
Мораторій і вимоги Євросоюзу
Ще один аргумент лобістів мораторію: не можна обмінювати інтереси держави на обіцяний кредит у 600 мільйонів євро. Зокрема, лідер Радикальної партії Олег Ляшко вважає, що Євросоюз таким чином намагається перетворити Україну на сировинний придаток.
«Європа на словах розказує, що хоче, щоб українці були сильними, а Україна – заможна. А водночас вони розказують, що дайте нам необроблений ліс-кругляк. Якщо вам треба наш ліс – привозьте нам обладнання, ставте меблеве устаткування, створюйте тут робочі місця для українців», – каже він.
Насправді, умова про те, що Україні не можна запроваджувати додаткових експортних обмежень існувала ще до ухвалення парламентом закону про мораторій. Умови надання кредитів були відомі наперед, утім, за два роки Україна не зробила нічого, щоб знайти альтернативу мораторію. Про це говорить уповноважений з питань підприємництва при Державній фіскальній службі України Тарас Качка.
Він також не радить розраховувати на те, що Україна зможе «виторгувати» у Євросоюзу дозвіл на мораторій, посилаючись на вичерпність лісо- та пиломатеріалів. А саме до відповідної статті XX(g) Генеральної угоди з тарифів і торгівлі радять апелювати лобісти експортних обмежень.
«Часи використання експортних обмежень для захисту національного виробника, фактично, минули. Ми перебуваємо в епосі досить значних позицій. Такий простий механізм є найбільш дратівливим для торговельних партнерів. І тоді треба задатись питанням, чи є інші інструменти захисту національного виробника. Ми могли би обрати експортне мито: ми в рамках СОТ можемо застосовувати, але в рамках ЗВТ не можемо», – сказав він.
Альтернатива мораторію?
Скасовувати мораторій потрібно тоді, коли ринки стануть прозорими, а для цього потрібно допрацювати українське законодавство, кажуть у Державному агентстві лісових ресурсів України.
Відомство напрацювало низку законопроектів, що можуть допомогти навести лад у галузі. Зокрема, про кримінальну відповідальність до 5 років за нелегальну вирубку та єдині правила реалізації.
«Також ми повинні мати єдині правила заготівлі деревини, я маю на увазі електронний облік деревини для всіх постійних користувачів. Тобто, йде мова не тільки про державні ліси, а й комунальні. Щоб ми розуміли, який об’єм у нас заготовляється, куди рухається і як потім реалізується», – говорить голова Держлісагентства Христина Юшкевич у коментарі для Радіо Свобода.
У структурі ВВП України лісове господарство займає незначну частку – 0,5%, утім, потенціал цієї галузі значно вищий, кажуть експерти.
У 2015 році Україна виробила 19,3 мільйона кубічних метрів деревини. Із них на внутрішньому ринку залишилася майже половина – 10 мільйонів кубічних метрів.
