Львів – Депутати Львівської міськради зареєстрували проект ухвали про присвоєння Музею народної архітектури і побуту у Львові імені блаженного Климентія Шептицького, щоб повернути історичну справедливість. Адже брати митрополит Андрей і отець Климентій Шептицькі заклали основи музею. Однак є спротив щодо внесення цього питання у порядок денний сесії міськради.
Офіційна назва музею – Музей народної архітектури і побуту, але львів’яни його називають просто – Шевченківський гай, Кайзервальд. Історія заснування музею почалась не у радянський 1971 рік, а ще у довоєнні часи. Згідно з науковими дослідженнями, численними оприлюдненими архівними документами, на цій території музею у 1927 році митрополит Андрей Шептицький і його брат, монах, отець Климентій Шептицький заснували Свято-Іванівську Лавру Студійського уставу УГКЦ. Адже монастир монахів-студитів, що був на Скнилові, поблизу міста, спалило польське військо у роки українсько-польської війни (1918-1919 років).
Шептицькі за свої гроші придбали землю і будинок, але не почали будівництво нової церкви для потреб монастиря, а послухали пораду мистецтвознавців Михайла Драгана та Іларіона Свенціцького і у 1930 році перевезли у Львів із Турківщини бойківську дерев’яну церкву 1763 року. І цей храм Премудрості Божої донині є окрасою музею і Львова загалом. Тут правлять богослужіння монахи-студити з початку 90-х і саме тут Товариство Лева відродило традицію гаївок.
Цьогоріч дирекція музею, після довгих дискусій, погодилась, що неофіційною датою заснування музею є 7 липня 1931 року. Саме у цей день було освячено митрополитом перевезену церкву. Коли радянська влада зачинила монастир, розігнала монахів, щоби врятувати храм, монастирську будівлю, львівська інтелігенція звернулась до комуністичної верхівки з проханням створити на цьому місці, тобто на території монастиря, Музей народної архітектури і побуту. І у 1971 році це було зроблено офіційно.
Всі роки радянської влади тема Свято-Іванівської лаври замовчувалась, як і загалом УГКЦ, яка була у підпіллі. На початку 90-х монахам-студитам було дозволено відправляти богослужіння у своєму дерев’яному храмі, і згодом кілька ченців оселились у непристосованому під монастир приміщенні.
Щоби відродити історичну справедливість щодо особи ігумена студитського монастиря, архімандрита Климентія Шептицького, ще торік учасники наукової конференції, присвяченої Климентію Шептицькому, ініціювали присвоєння музею імені цього блаженного. Цю пропозицію підтримав митрополит Львівський УГКЦ Ігор Возьняк і днями звернувся з проханням до міського голови і депутатів міськради, адже музей перебуває у комунальній власності.
«Звертаюся до Вас з проханням про підтримку ініціативи, яка вже витає у львівському громадському просторі довший час, присвоїти ім’я блаженного Климентія Шептицького Музею народної архітектури та побуту у Львові. Переконаний, що цей крок не тільки відродить історичну справедливість по відношенню до його особи, але піднесе велич цієї інституції та цього місця, яке є так милим і дорогим жителям і гостям нашого міста», – мовиться у листі митрополита.
Більшість фракцій підтримують ініціативу
Депутат від фракції Громадського руху «Народний контроль» Валерій Веремчук зареєстрував проект ухвали щодо присвоєння музею імені Климентія Шептицького. Якою є позиція всіх семи фракцій Львівської міськради щодо цього питання і чи буде воно внесене у порядок денний сесії 10 листопада? З цим запитанням Радіо Свобода звернулось до голів фракції. Адже блокує це питання, за словами депутатів, міський голова Львова Андрій Садовий і, відповідно, його фракція партії «Самопоміч».
Голова Львова Андрій Садовий це питання не включив у порядок деннийВалерій Веремчук
«Зараз цей проект перебуває на візуванні у чиновників міської ради. Але міський голова Львова Андрій Садовий це питання не включив у порядок денний, мотивуючи тим, що необхідно провести розмови у церковному середовищі. Хоча ми маємо лист митрополита Ігоря Возьняка і нам зрозуміла позиція церкви. Однозначно, на всіх рівнях має бути підтримка присвоєння музею імені Климентія Шептицького. Це питання до кінця не провізоване чиновниками і це може стати формальною підставою для мера не включити його у порядок денний», – каже голова фракції Громадського руху «Народний контроль» Валерій Веремчук.
«Це питання потребує доопрацювання і вивчення. Це моя особиста думка, бо рішення фракції залежатиме від депутатів. Ми маємо народну назву Шевченківський гай і бюрократичну – Музей народної архітектури і побуту. Звісно, ми маємо віддати повагу людині, яка купувала цю територію і перевезла церкву, але не хочемо конфлікту», – наголосив керівник фракції «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Петро Адамик.
Послухаємо думку представників церкви і музею. Тоді ухвалимо рішення, щоб воно було спільне і спокійнеЮрій Кужелюк
«Ми домовились, що з цього питання послухаємо думку представників церкви і музею. Тоді ухвалимо рішення, щоб воно було спільне і спокійне», – вважає голова фракції партії «Громадянська позиція» Юрій Кужелюк.
«Ініціатива здорова, бо всі наукові дослідження дуже обґрунтовані, все чітко і зрозуміло. Зараз чомусь маніпулюють, що мова йде про перейменування Шевченківського гаю чи Кайзервальду, бо половина львів’ян так називає, половина – інакше. Мова лише про присвоєння імені Климентія Шептицького і ми це підтримуємо», – наголосив керівник фракції ВО «Свобода» Маркіян Лопачак.
«Ми підтримуємо ініціативу про присвоєння музею імені Климентія Шептицького. Але депутатам, мені особисто, не зрозуміла позиція міського голови і чиновників, які перетворюють це питання на інтригу. Є проект ухвали зареєстрований, а на всіх зустрічах мер каже депутатам про створення якихось робочих груп, перемови, мені дивне затягування питання, бо всі підтримують, а насправді якась незрозуміла інтрига», – пояснив позицію голова фракції «Українська Галицька партія» Тарас Чолій.
Ми хочемо почути думку спільноти, істориків, музейників, які розвивають музейну справу в УкраїніАндрій Шевців
«Ми хочемо почути думку спільноти, істориків, музейників, які розвивають музейну справу в Україні. Ще будуть кілька робочих зустрічей, і коли буде рішення, я не уповноважений говорити», – наголосив голова фракції партії об’єднання «Самопоміч» Андрій Шевців.
«Ми позитивно ставимось до ініціативи, але дивна позиція міського голови і його команди.
Йде якесь надумування проблеми, яке не підпадає під здоровий глуздІгор Телішевський
Бо йде якесь надумування проблеми, яке не підпадає під здоровий глузд. Мер Садовий нам сказав, що йому спершу треба поспілкуватись із главою УГКЦ Святославом Шевчуком, а тоді він матиме свою позицію. Але ми не ухвалюємо щось надзвичайне, мова лише про присвоєння імені. Для чого накручувати ситуацію. І я не уявляю, що глава УГКЦ Святослав Шевчук може бути проти Климентія Шептицького. Тим паче, є лист митрополита», – каже голова фракції партії «Укроп» Ігор Телішевський.
Власне, депутатам незрозуміло, чому міський голова намагається протиставити у питанні присвоєння імені музею главу УГКЦ Святослава Шевчука і митрополита Львівського Ігоря Возьняка. Тим паче, що скандал довкола встановлення у Львові пам’ятника митрополитові Андрею Шептицькому не додав позитивного іміджу міській владі.
Климентій Шептицький – праведник світу
Зі зверненням до міського голови Львова щодо присвоєння імені музею Климентія Шептицького звернувся не лише Львівський митрополит, але й група народних депутатів. Головними їхніми аргументами є те, що стараннями архімандрита Климентія Шептицького була перенесена церква на територію майбутнього музею, що у Свято-Іванівській лаврі завдяки отцю Климентію і митрополитові Андрею Шептицькому переховувалися єврейські діти (у теперішньому адміністративному корпусі музею). За що блаженний Климентій удостоєний титулу Праведника світу. Землі, які сьогодні належать музею (були куплені в основному за кошти Климентія Шептицького, які він отримав із продажі нерухомості), а ще це – просто вияв вдячності сучасників.
Присвоєння імені Климентія Шептицького повернуло б історичну справедливість щодо особи блаженного і водночас додало б вагомості самому музею, вважає настоятель Свято-Іванівської лаври отець Юстин Бойко.
«Люди досить часто помилково думають, що наше звернення від минулорічної конференції про присвоєння імені, що цим зверненням ми хочемо змінити назву Шевченківський гай. Уточню, що коли ми говоримо про Шевченківський гай, то маємо на увазі певну територію паркову, яка має свою таку народну назву, як і Кайзервальд. Ніхто не змінює народної назви, йдеться лише про присвоєння імені інституції наукового призначення, а музей є такою інституцією», – пояснює отець Юстин Бойко.
До монашого посвячення Казимир Шептицький був доктором права, депутатом австрійського парламенту і перед ним відкривалась велика політична кар’єра, яку він залишив у 1911 році заради монашого покликання і взяв монаше ім’я Климентій. Отець був правою рукою свого брата – митрополита Андрея, допомагав йому в управлінні церквою. Після смерті митрополита 1 листопада 1944 року, ліквідації УГКЦ у 1946 році, архімандрит Климентій Шептицький не підкорився радянській владі і був арештований. У червні 1947 року його засудили на 25 років ув’язнення. Священика енкаведисти звинуватили в антирадянській діяльності і співпраці з ОУН. Отець Климентій, як тільки не старались його зламати, не зрікся в тюрмах своєї віри і церкви. Він помер мученицькою смертю 1 травня 1951 року у тюремній лікарні Володимирської в’язниці. За порятунок євреїв Климентій Шептицький був удостоєний титулу «Праведника світу» і проголошений папою Івано Павлом ІІ у 2001 році новомучеником церкви.
