На тлі суперечок в Україні у зв’язку з оприлюдненям декларацій про статки посадовців та політиків Європейський банк реконструкції та розвитку оголосив у своєму новому звіті, що нерівність можливостей у посткомуністичних країнах загрожує реформам.
Хоча вільноринкова економіка передбачає і навіть заохочує заробляння грошей, навіть прихильники капіталізму вважають надмірну нерівність проблемою. Серед критиків нерівності – один з найбагатших людей у світі Білл Гейтс.
Високі показники нерівності є проблемою: вони руйнують економічні стимули, викривляють демократію на догоду потужним інтересам і підривають саму ідею, що усі люди створені рівнимиБілл Гейтс
«Високі показники нерівності є проблемою: вони руйнують економічні стимули, викривляють демократію на догоду потужним інтересам і підривають саму ідею, що усі люди створені рівними. Капіталізм сам не коригується в бік рівності. Тобто надмірна концентрація багатства, якщо її не контролювати, може наростати. Уряди, якщо хочуть, можуть відігравати конструктивну роль у запобіганні такого наростання», – пише Гейтс під заголовком «Чому нерівність має значення» у власному блозі.
Гейтс не бачить проблеми в тому, що успішні люди можуть бути багатими. Американська дослідниця з Інституту Пітерсона Керолайн Фройнд вважає, що великі компанії, а отже і впливові підприємці – саме те, що потрібне бідним країнам.
На лекції в Лондонській школі економіки вона наголошує, що успішні підприємці бувають різні. В найвищу категорію вона виводить засновників компаній – людей, які запропонували споживачам щось нове і створили велетенські транснаціональні фірми. Менше захоплення у неї викликають інші категорії.
«Багатство з політичними зв’язками, а також базоване на корисних копалинах. До цієї групи належать усі, хто заробив на нафті чи на інших природніх ресурсах. Бо, щоб працювати з корисними копалинами, потрібно завжди співпрацювати з урядом. Зокрема, щоб отримувати дозволи і ліцензії. Це не означає, що вони погані люди. Але їхнє багатство більше зростає чи зменшується, залежно від цін на нафту, а незалежно від їхніх талантів», – підкреслює Керолайн Фройнд.
Клановий капіталізм
У своїй книзі «Rich People, Poor Countries» («Багаті люди, бідні країни») Фройнд виділяє ще й підприємців, які заробили гроші завдяки тому, що мали родичів у владних колах.
Треба дивитися в корінь нерівності, каже вона: «Певні види нерівності можуть бути набагато гіршими, ніж інші. Якщо усе багатство в економіці країни успадковане або якщо усі статки нажиті через зв’язки з урядом, тоді це проблема. Але нікому не вигідно придушувати людей, які розробляють нову продукцію».
Керолайн Фройн навіть не зупиняється на очевидному – не потрібно пояснювати, в чому небезпека багатства накопиченого злочинним шляхом.
Але навіть, якщо в бідних країнах багатий прошарок з’явився, не порушуючи законів, проблема таки є. І це, зокрема, стосується таких країн, як Україна.
Головний економіст Європейського банку реконструкції та розвитку Сергій Гурієв вважає, що запобігання нерівності, особливо нерівності у можливостях, важливе для розбудови стійкої ринкової економіки.
У багатьох країнах, в яких ми працюємо, більшість людей не виграли від реформСергій Гурієв
«У багатьох країнах, в яких ми працюємо, більшість людей не виграли від реформ, – визнає економіст, – і тому не дивно, що громадяни в деяких країнах реформи відкинули. А це допомогло прийти до влади недемократичним лідерам, які скористалися популістською антиреформіською риторикою, щоб спочатку захопити владу, а потім згорнути реформи».
Залучення ширших кіл суспільства, боротьба з нерівністю – вирішальне і необхідне, коли ми говоримо про реформи. Ми можемо запровадити реформи, які будуть корисними для 20% верхівки, що і відбулося в багатьох наших країнахСергій Гурієв
В інтерв’ю Радіо Свобода економіст говорив, що вигідніше впроваджувати реформи повільніше, але так, щоб не розширювати прірву між жменькою багатих людей і рештою суспільства: «Залучення ширших кіл суспільства, боротьбу з нерівністю – вирішальне і необхідне, коли ми говоримо про реформи. Ми можемо запровадити реформи, які будуть корисними для 20% верхівки, що і відбулося в багатьох наших країнах. А тоді ми бачимо, що більшість ті реформи відкидає і реформи згортаються».
Досвід пострадянських держав показав, що реформи програють і більшість людей потерпають тоді, коли владна верхівка заробляє гроші, просто привласнюючи національні багатства. Успішні фірми їм не дуже потрібні, головне – можливість забирати ресурси в інших, зокрема через державну скарбницю.
Співробітниця лондонського аналітичного центру Chatham House Орися Луцевич каже, що оприлюднення українськими політиками у деклараціях статків сумнівного походження підтверджує, що частина людей при владі в Україні може бути не зацікавлена в реформах.
Податкові важелі
Є чимало довготермінових способів долати нерівність, над якими Україні доведеться задуматися.
Мільярдер Білл Гейтс наголошує, на тому, що суспільства повинні створювати своїм громадянам рівні стартові можливості, наприклад, забезпечуючи молоде покоління якісною освітою.
Гейтс також, як не дивно, є прихильником великих податків на спадщину.
Керолайн Фройнд вважає цей податок дуже справедливим: «Я думаю, що це чудовий податок, бо він стосується нащадків, які не заслуговують на створене батьками більше, ніж хтось інший. І він запобігає концентруванню багатств в одних руках».
Дослідники проблеми нерівності наголошують, що влада в нечесних руках може бути використана для несправедливого збагачення, і водночас у слабких державах брудні гроші можуть бути інструментом маніпулювання суспільством, підривати ідею демократії і навіть самого капіталізму, заснованого на вільному ринку та конкуренції, які неможливі без рівних можливостей.