Доступність посилання

ТОП новини

Бородай і його «Союз добровольців Донбасу» готується до нових воєн


Олександр Бородай (праворуч), громадянин Росії, тодішній ватажок угруповання «ДНР», що визнане в Україні терористичним. Окупований Донецьк, 19 липня 2014 року
Олександр Бородай (праворуч), громадянин Росії, тодішній ватажок угруповання «ДНР», що визнане в Україні терористичним. Окупований Донецьк, 19 липня 2014 року

У минулі вихідні в Росії у Ростові-на-Дону пройшов другий з’їзд «Союзу добровольців Донбасу», який очолює так званий «перший прем’єр-міністр» угруповання ДНР, російський політтехнолог Олександр Бородай. Більшість ЗМІ, включаючи й федеральні російські, повідомили про захід як переважно гуманітарний, спрямований на соціальну адаптацію колишніх бойовиків «ДНР» і «ЛНР». Поза увагою залишилися заяви, що «добровольці» – це мобілізаційний ресурс Російської Федерації, а «Росії завжди є з ким воювати»

Організацію «Союз добровольців Донбасу» (СДД) було створено понад рік тому, а у жовтні 2015-го відбувся її перший з’їзд. Він проходив у Москві, у меморіальному комплексі «Парк Перемоги» на Поклонній горі. Там і були проголошені завдання СДД – медична, юридична та матеріальна допомога тим, хто брав участь у збройних формуваннях «ДНР» і «ЛНР».

Тепер делегатів зібрали ближче до зони бойових дій, у Ростові-на-Дону, і керівники спілки «добровольців» розповіли дещо нове.

Звітуючи про діяльність напередодні з’їзду, голова СДД Олександр Бородай розповів, що організація забезпечила протезами 50 поранених «добровольців» та грошима на лікування ще близько 700, а також досі допомагає перевозити з Донеччини та Луганщини загиблих громадян Росії.

Та найцікавіше – про іншу функцію спілки. Бородай наголошує, що їхня спілка – не ветеранська, на відміну від спілок «афганців» або учасників російсько-чеченських воєн.

«Добровольці – це мобілізаційний резерв руської нації, російської держави. Цей резерв готовий висунутись туди, де потрібно захищати «руський мир», руських людей. Якщо потрібно буде висунутись знову на Донбас – висунемось, треба буде піти кудись ще – буде те саме, ми підемо. Тому ми підтримуємо склад «Союзу» буквально підрозділами», – зазначив Бородай.

Кількість членів СДД, за його словами, – близько 10 тисяч осіб. Ще майже 2 тисячі – у процесі оформлення членства.

«Нормальний імперський стан»

Росії завжди є з ким воювати. Добровольчий рух – це барометр, який показує, чи входить Росія у свій нормальний імперський стан
Андрій Пінчук

«Ми вважаємо, що добровольчество має стати постійною частиною російського суспільства. Росії завжди є кому допомагати і з ким воювати. Добровольчий рух – це барометр, який показує, чи входить Росія у свій нормальний імперський стан, з точки зору перспектив і місця у світі», – недорікувато, але цілком зрозуміло говорив на відкритті ІІ з’їзду «добровольців» один із керівників Андрій Пінчук, який у 2014-15 роках очолював так зване «МГБ» угруповання «ДНР».

У небагатьох аналітичних статтях про «Союз добровольців Донбасу» автори припускають, що його створено, аби контролювати тих, хто відчув смак крові в Україні, та не дати їм почати бунт після повернення додому. Цьому напевне сприятиме і гуманітарна функція СДД, і спрямування соціального невдоволення на зовнішніх ворогів.

У мене відчуття, що нам доведеться ще згадати свій досвід і сходити у бій за «русский мир»
Олександр Бородай

«Не дивлячись на те, що тут є камери, скажу: є у мене відчуття, що нам доведеться ще згадати свій досвід і сходити у бій за «русский мир». Не тому, що нам хочеться, а тому, що Росія у небезпеці», – наголосив на з’їзді Бородай.

Проте «добровольців» скеровують також на роботу з молоддю. Вони проводять військово-спортивні заходи, тактичні ігри, вчать молодь володіти зброєю й «готують до захисту «русского мира». Бо, мовляв, політична обстановка вимагає не забувати досвід та передавати, кому можна.

«Добровольці» майбутніх воєн

Дуже велику роль у відправці «добровольців» на Донбас у 2014 році відіграли саме подібні структури. Військово-патріотичні клуби, в яких водночас із фізичною та тактичною підготовкою підліткам промивали мізки імперськими ідеями «русского мира», стали буквально вербувальними. Можна здогадатися, що такі клуби, як і всі націоналістичні організації, працювали під пильним наглядом російських спецслужб.

Отже той досвід визнаний корисним, і Росія на державному рівні вирішила його розповсюдити: «Союз добровольців Донбасу» має відділення в усіх регіонах Росії, і «працювати з молоддю» будуть усюди. Таким чином, йдеться про підготовку великої кількості нових «добровольців», яких Кремль зможе використовувати у власних інтересах, не вступаючи офіційно у конфлікт.

Уряд Росії зазначений як партнер на сайті СДД. Напевно, у разі розбіжностей між цілями й завданнями, цього банеру не було б. Крім того, відомо про давні зв’язки політтехнолога Бородая з радником президента Путіна, батьком московської пропаганди та куратором «ЛДНР» В’ячеславом Сурковим.

Колаж. Помічник президента Росії Владислав Сурков (зверху ліворуч), президент Росії Володимир Путін (зверху праворуч), ватажок угруповання «ДНР» Олександр Захарченко (внизу ліворуч) та ватажок угруповання «ЛНР» Ігор Плотницький (внизу праворуч)
Колаж. Помічник президента Росії Владислав Сурков (зверху ліворуч), президент Росії Володимир Путін (зверху праворуч), ватажок угруповання «ДНР» Олександр Захарченко (внизу ліворуч) та ватажок угруповання «ЛНР» Ігор Плотницький (внизу праворуч)

На ростовському з’їзді СДД анонсували участь представників державної влади Росії. Планувалася закрита нарада з обмеженим колом керівного складу спілки «добровольців». Ця частина була поки що скасована через «дуже інтенсивну роботу» в уряді, пояснив Олександр Бородай. Разом з тим, він додав, що спеціальна, закрита частина з’їзду за участі держпосадовців відбудеться «в іншому форматі в іншому місті: я гадаю, ви здогадуєтесь, в якому».

Видання «Політнавігатор», один із рупорів так званої «Новоросії», уточнює: очікували радника президента Росії Владислава Суркова.

  • Зображення 16x9

    Олександр Бєлокобильський

    Народився й жив до 2014 року в Луганську. Працював у місцевих виданнях з 1994 року, перед війною – заступник редактора «Реальної газети». Із Радіо Свобода співпрацюю з 2015 року. Головні теми – політичні та економічні процеси на окупованих і контрольованих урядом територіях Донбасу, їхній вплив на життя місцевих жителів та України в цілому, а також інформаційна війна РФ проти України.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG