Дніпро – У Дніпрі добровольцеві з Росії відмовили в прийнятті на службу до лав Збройних сил України, доки він не забере документи з військкомату вдома. Випадок викликав резонанс у соціальних мережах, частина користувачів обурена, адже, вважають – повертатись добровольцеві до Росії може бути небезпечно. У військкоматі ж зазначають: без належних документів не можуть прийняти на службу ані громадян України, ані громадян інших країн – такі вимоги законодавства. Між тим незалежні експерти пропонують запровадити індивідуальний підхід для подібних випадків.
Інформацію про відмову Дніпропетровського облвійськкомату громадянину Росії, який виявив бажання служити в Збройних силах України, першим оприлюднив керівник групи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук. За його даними, чоловікові відмовили під приводом того, що він не має потрібних документів з військкомату, де стоїть на обліку, й порадили їхати додому, аби виписатися з військкомату за місцем проживання, забрати документи, а потім вже звертатися до військкомату в Україні. Тимчук вважає: добровольцям-росіянам, які наважаться збирати папери для служби в українському війську, на батьківщині може загрожувати небезпека. Чоловік з Дніпра поїхав додому за документами й зараз, з міркувань безпеки, його ім’я та прізвище не розголошують.
Механізм має діяти: варто прийти до військкомату, сказати: «Я іноземний громадянин»…
Дмитро Тимчук заявляє: документи – це привід для того, аби не брати громадян інших країн на службу до української армії. Військові посадовці побоюються звинувачень у прийомі до армії «найманців». Між тим, каже Тимчук, він є одним з авторів закону, що регламентує службу в Збройних силах України громадян інших держав, документ набрав чинності кілька місяців тому й має діяти.
Для мене принципово, щоб закон цей працював в Україні, щоб подібних інцидентів не виникалоДмитро Тимчук
«Положення про проходження військової служби іноземними громадянами» було ухвалене ще в травні нинішнього року. Весь механізм повністю відполірований і запущений. І оцей саботаж на місцях мене просто дивує. Механізм має діяти: варто прийти до військкомату, сказати: «Я іноземний громадянин, хочу скористатись своїм законним правом служити в армії». Щодо порядку проходження служби, то він нічим не відрізняється від того, який діє щодо громадян України, включаючи соціальний захист. Ми внесли зміни до Кримінального кодексу, зокрема щодо найманства. Найманство зараз виписане не так, як раніше, а згідно з нормами міжнародного права, зокрема Конвенції ООН щодо боротьби з найманством. У ній сказано, що найманець – це людина, яку завербували спеціально, яка прибула з іншої країни з головною метою – отримувати грошову винагороду. Таким чином, ми прибрали те, що викликало обвинувачення з боку російських ЗМІ, з боку псевдоекспертів, що нібито цим законом ми відкриваємо шлях найманству. Справа в тому, що в самій Росії такий же закон – про дозвіл служити в армії громадянам інших країн – діє з 1998 року. Для мене принципово, щоб закон цей працював в Україні, щоб подібних інцидентів не виникало», – сказав у коментарі Радіо Свобода Дмитро Тимчук.
«Для реалізації права громадянина служити необхідні певні документи»
У Дніпропетровському облвійськкоматі звинувачення у безпідставних відмовах іноземцям категорично відкидають. Кажуть: без належних документів не можуть взяти на службу ані громадян України, ані громадян інших країн. Військові посадовці радять вихідцям з Росії, Білорусі, Грузії, Молдови та інших країн, які хочуть служити в ЗСУ, але побоюються їхати додому, задіювати дипломатичні канали для отримання довідок, подавати письмові запити до відповідних органів на батьківщині – офіційні дипломатичні зв’язки в України з жодною з держав не розірвані.
Заступник начальника обласного військового комісара Сергій Полуциган пояснює: аби взяти людину на службу, потрібна її особова справа, документи, які підтверджують статус, військове звання та військово-облікову спеціальність. Ці дані лише зі слів людини не беруться. Окрім того, громадянин іншої країни, так само, як і громадянин України, при вступі до української армії, за законодавством, має пройти низку перевірок, у тому числі на наявність судимості.
Ми не можемо брати кого завгодно. Є певні обмеження, що поширюються на громадян України, вони не можуть не поширюватись і на громадян інших країнСергій Полуциган
«Ми нікому не відмовляємо. Тільки для реалізації права громадянина, його бажання служити необхідні певні документи. У нас військова служба – це державна служба. А для прийому на державну службу один із пунктів – спецперевірки, даються запити в різні інстанції, у тому числі СБУ, без перевірки, особливо громадянина іншої країни, нічого не буде. Ми не можемо брати кого завгодно. Є певні обмеження. Тих, хто скоїв тяжкі злочини, до армії не беруть, і це не просто так. Треба знати – з Росії, з Грузії чи з Молдови, чи не скоїла людина тяжкого злочину. Ці обмеження поширюються на громадян України, вони не можуть не поширюватись і на громадян інших країн. Я розумію, іноді виходить нонсенс: людина не може поїхати додому взяти документи. Але це не проблема, подаються запити, можливо, на це треба витратити більше часу, але в питаннях безпеки не можна діяти бездумно, це може дорого коштувати», – сказав у коментарі Радіо Свобода заступник обласного військового комісара.
«Неможливо дістати підтверджуючі документи»
В українських військкоматах через відсутність належних документів відмовились брати до Збройних сил не одного громадянина іноземних держав. Для частини з них це стало поштовхом для вступу до добровольчих підрозділів, не підпорядкованих офіційним силовим структурам, дехто з бійців, навіть повоювавши в зоні АТО, досі не може легалізуватись.
Боєць одного з добровольчих підрозділів Валерій з позивним «Іося» – етнічний українець, кадровий військовий, громадянин Білорусі. До українського війська його не взяли через документи, вони лишились на окупованій території Донбасу, де чоловік жив раніше.
«Я є етнічним українцем, але досі не отримав громадянство. Я – нерезидент. Це головна складність, чому я не можу оформитись у підрозділ Міноборони чи в будь-який інший офіційний підрозділ, що бере участь в АТО. Донецьк і Сімферополь – звідти неможливо дістати підтверджуючі документи. У мене є підтверджуючі документи, що старший брат мій народився тут, в Україні, що шлюб батьків був укладений в Україні. Відправляю те, що є, до Адміністрації президента. Дасть мені громадянство – добре, а ні – то етнічну свою батьківщину, де у мене поховані дідусі-бабусі, я захищати не перестану», – розказав боєць «Іося».
«Просто соромно перед людьми, які боролись за Україну»
Керівник групи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук заявляє: спрощення отримання українського громадянства для осіб, які пройшли АТО в складі добровольчих формувань і тепер хочуть служити за контрактом в Збройних силах України, міг би вирішити відповідний законопроект, ухвалений парламентом в першому читанні. Однак він поки що «завис» у Верховній Раді.
«Ми намагались «атакувати» і Адміністрацію президента, щоб ці питання вирішувати. Адже виникає дивна ситуація: коли справа стосується радників губернаторів, ще якихось там чиновників, питання щодо громадянства вирішується моментально. А щодо добровольців – йде блокування. Так, це питання на сьогодні й не вирішене. Рано чи пізно ми, звісно, це вирішимо, але ми це так непристойно затягли, що просто соромно перед людьми, які боролись і хочуть боротись за Україну», – сказав Радіо Свобода Дмитро Тимчук.
Індивідуальний підхід?
Військовий експерт, директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський пропонує запровадити індивідуальний підхід до громадян іноземних держав, які хочуть служити в українському війську. Упередженість посадовців щодо них, зауважує він, зрозуміла, однак кожен випадок треба розглядати окремо.
Військове командування має замислитись, як чинити в таких випадкахМикола Сунгуровський
«Потрібен індивідуальний підхід. Чиновникам простіше працювати за загальними лекалами, загальними правилами. Військове командування має замислитись, як чинити в таких випадках. Я не думаю, що індивідуальний підхід до іноземців буде сприйматись як дискримінація щодо громадян України, адже громадяни України – у себе вдома, а ті, хто приїздять, – в іншій ситуації, і це має враховуватись. Упередженість зрозуміла з огляду на російську агресію, але, я повторюю, потрібен індивідуальний підхід. В лавах ЗСУ служить чимало росіян, і багато з них зарекомендували себе патріотами України. Я не помітив упередженості до росіян, які служили в добробатах, у ЗСУ, з боку їхніх товаришів, а чиновник – він і є чиновник, він хоче перестрахуватись, на ньому відповідальність», – зауважив у коментарі Радіо Свобода військовий експерт.
«Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства» було затверджене Указом президента Петра Порошенка у червні 2016 року. Документ передбачає лише контрактну службу й лише на посадах рядового, сержантського та старшинського складу. Отримання громадянства України не обов’язкове.
