Електронне декларування: затягнути і зірвати?

Електронний реєстр чиновницьких декларацій таки отримає атестат про «захист інформації» на початку серпня, як це раніше було заплановано. Принаймні у цьому запевняє голова Держспецзв’язку Леонід Євдоченко у відповідь на звинувачення антикорупційних активістів у зриві запуску е-декларування. Ба більше, проблема не в атестаті, а в неготовому до роботи програмному забезпеченні, каже він.

Епопея з приводу переходу паперового декларування в онлайн триває вже майже рік. І якщо спершу відкласти впровадження нової системи на січень 2017 року спробували депутати (внісши відповідні зміни до бюджету), то тепер термін запуску може зміститись через затягування з боку Державної служби спеціального зв’язку, наголошує консультант «Світового банку» Дмитро Чаплинський.

За його словами, реєстр чиновницьких декларацій не встигне отримати від Держспецзв’язку необхідний атестат про побудову комплексної системи захисту інформації (КСЗІ). А це автоматично означає, що система онлайн-декларування не перейде з тестового режиму у звичайний і не зможе повноцінно запрацювати 15 серпня.

«Держспецзв’язок протягнув через НАЗК призначення експертною організацією для підготовки висновку про захист системи дочірню компанію – Державний центр кіберзахисту та протидії кіберзагрозам…Тож, що ми маємо на цей момент: зрив термінів, підконтрольну Держспецзв’язку організацію з проведення експертизи, повну можливість для служби влаштувати «італійську забастовку» й папірці договору підписувати до кінця жовтня. І Гройсман (один із небагатьох прихильників системи) у відпустці», – емоційно висловився Чаплинський.

Відсутність атестату не лише зсуває оголошені перед МВФ і ЄС терміни (електронне декларування є однією з умов надання кредитів і безвізового режиму Україні), а й делегітимізує усю систему, додає голова правління «Центру протидії корупції», експерт антикорупційної групи «Реанімаційного пакету реформ» Віталій Шабунін.

«Така система декларування буде нелегітимною, бо дослідний режим експлуатації, фактично, забороняє внесення до реєстру будь-яких персональних даних. Усі декларації, подані в таку, неатестовану Держспецзв’язком, систему, не будуть визнаватися судом як належний доказ. І притягти політиків до кримінальної відповідальності за брехню у них буде неможливо. Без атестату КСЗІ е-декларація – не документ, а звичайний папірець, заповнення якого не несе жодних правових наслідків для чиновника», – пояснює Шабунін.

Через те, що реєстр буде незахищений, високопосадовці, держслужбовці та судді зможуть з легкістю відмовитись надавати про себе інформацію. До того ж їм під силу стане ще й оскаржити рішення НАЗК про запуск системи, підтверджує Радіо Свобода й Іван Пресняков, керівник проекту «Прозорість і доброчесність публічного сектору» Програми розвитку ООН, що, серед іншого, проводить тренінги з заповнення електронних декларацій.

«Існуючі нормативні акти чітко кажуть, що персональні дані не можуть бути використані в системі, яка працює в дослідній експлуатації. Тобто системі, яка не має сертифікату. Якщо ми це читаємо буквально, то ми розуміємо, що люди не можуть та й не повинні свої персональні дані (а це дата народження, адреса і податковий номер – ред.) включати в електронні декларації. Тому, посилаючись на ці пункти, людина справді може сказати, що НАЗК не забезпечила можливість подати декларацію юридично бездоганно і відмовитись заповнювати документ», – каже він.

Проблема не в атестаті, а в програмному забезпеченні – Євдоченко

У відповідь на таку критику голова Державної служби спеціального зв’язку поспішив запевнити громадськість, що паніку активісти посіяли передчасно. На спеціально присвяченій цій темі прес-конференції Леонід Євдоченко публічно оголосив: роботи будуть виконані вчасно і атестат про побудову комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) система декларування отримає до 12 серпня.

Що ж стосується «дочки» Дежспецзв’язку – Центру кіберзахисту та протидії кіберзагрозам, то її обрали тому, що в іншої організації є конфлікт інтересів, пояснив Євдоченко. Натомість державна структура зробить все якісно і, що найголовніше, безкоштовно, наголошує він.

«Важливими перевагами цього державного центру є відповідальність, терміновість виконання та проведення робіт на безоплатній основі. Вартість експертизи могла сягати понад 200 тисяч гривень. Зазначу, що відмова НАЗК він попередньо обраного організатора експертизи – товариства «Криптософт» – насамперед пов’язана з інформацією про можливий конфлікт інтересів, адже та сама організація не може виступати і як розробник, і як експерт. Крім того, згідно з ухвалою Печерського районного суду, товариство «Криптософт» визначене як одне з підприємств-прокладок. За таких обставин сумнівними є гасла так званих борців із корупцією, які активізувалися останніми днями та намагаються відстоювати власні корисні інтереси», – відповів він.

Занепокоєння, на переконання голови Держспецзв’язку, має викликати не атестат про «захист інформації» і не те, хто його видаватиме, а неготове до роботи програмне забезпечення.

«Згідно з актом приймання-передачі, підписаним НАЗК, Програмою розвитку ООН та розробником програмного забезпечення – товариством «Міранда» – фактично прийнято програмне забезпечення в обсязі лише трьох результатів з п’яти, визначених договором. Тобто воно готове на 60%. Саме тут треба бити тривогу. Головна проблема на шляху створення системи електронного декларування полягає у невиконанні товариством «Міранда» своїх зобов’язань», – акцентує Леонід Євдоченко.

Відтак, аби не підігрівати вже достатньо бурхливе обговорення запуску е-декларування, очільник Держспецзв’язку просить активістів й усіх зацікавлених почекати до 9 серпня. Саме на цей день він анонсує оголошення попередніх результатів експертизи програмного забезпечення.

Тим часом декларації вже почали публічно заповнювати окремі високопосадовці. Так, свої дані в систему, що працює у тестовому режимі, вже вніс антикорупційний прокурор Назар Холодницький, вказавши у ній квартиру і нову автівку. Наступними флешмоб під назвою #TryDeclarationChallenge мають підтримати генеральний прокурор Юрій Луценко, головний військовий прокурор Анатолій Матіос та голова НАБУ Артем Ситник.

Чим е-декларація відрізняється від паперової?

Порівняно з паперовою, електронна декларація зручніша та повніша – має 16 розділів, а не 6. В е-декларації залишається декларування доходів, нерухомого майна, транспортних засобів, видатків тощо. Натомість з’являються нові розділи про об’єкти незавершеного будівництва, нематеріальні активи, бенефіціарну власність у юридичних особах та на майно, членство в громадських об’єднаннях та їхніх органах, роботу за сумісництвом.

Також декларанти повинні будуть вказати всі речі, які коштують понад 100 мінімальних зарплат, встановлених на 1 січня звітного року (для декларацій за 2015 рік – це сума понад 121 тисяч 800 гривень).

Хто подає декларації?

Декларації подають усі високопосадовці, народні депутати, депутати місцевих рад, міські та селищні голови, посадові особи Збройних сил України, судді, співробітники податкової служби, посадові та службові особи органів прокуратури, НАБУ, члени Національного агентства з питань запобігання корупції, Центральної виборчої комісії, поліцейські та інші.

Коли потрібно заповнювати декларацію?

До 13 жовтня 2016 року (протягом 60 днів з моменту запуску електронного декларування) декларації мають подати особи, які, згідно зі статтею 50 Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Це приблизно 50 тисяч високопосадовців – починаючи від президента, голови уряду, народних депутатів, міністрів, закінчуючи керівниками департаментів виконавчих органів влади. Всі інші державні службовці почнуть заповнювати електронні декларації вже з 1 січня 2017 року.

Де шукати е-декларації посадовців?

Для подання декларації кожен суб’єкт декларування повинен зареєструватися в Реєстрі декларацій на веб-сайті НАЗК та пройти електронну ідентифікацію за допомогою власного електронного цифрового підпису або BankID (верифікації через українські банки). Після цього суб’єкт декларування отримує доступ до свого персонального електронного «кабінету» в системі Реєстру декларацій. Отримати ЕЦП можна у центрах сертифікації ключів Мін’юсту або в інших акредитованих центрах.

Електронні декларації посадовців будуть доступні усім громадянам на сайті реєстру.