Міністерство оборони Росії в досить різкій формі спростувало повідомлення газети «Известия» про те, що у відомстві розроблено законопроект, який передбачає ліквідацію факультетів військового навчання у вишах гуманітарного і природничо-наукового спрямування.
«Известия» посилалися на першого заступника голови комітету Держдуми Росії з оборони Сергія Жигарева, який заявив, що список вишів, які позбудуться військових кафедр, буде затверджений найближчим часом. До нього, за словами Жигарева, потраплять вищі навчальні заклади, що випускають фахівців, у яких «немає потреби» у Збройних силах. Військові кафедри будуть закриватися у плановому порядку, тому тим, хто вже зарахований, добра держава дасть довчитися.
«Інформація, викладена в матеріалі, не має нічого спільного з істиною», – заявив заступник міністра оборони Росії Микола Панков. Він зазначив, що оборонне відомство не планує ліквідації діючих навчальних військових центрів і військових кафедр у вишах. Ба більше, «зараз відомство завершує опрацювання питання щодо відкриття військових кафедр у ще трьох федеральних вишах».
Публікація про можливість закриття у вишах військових кафедр з’явилася практично одночасно з початком у Польщі безпрецедентних за розмахом навчань сил НАТО Anaconda 2016. У цих маневрах беруть участь до 27 тисяч військових із 22 країн, в тому числі близько 10 тисяч американських військовослужбовців. Відбуваються і військово-морські навчання Baltops 2016. До Таллінна прибув флагман 6-го флоту США, корабель управління Mount Whitney. Керує маневрами командувач 6-го флоту віце-адмірал Джеймс Фоґґо. У них беруть участь 50 бойових кораблів, 60 літаків і вертольотів і понад 6000 моряків із 12 країн (від НАТО: Бельгія, Данія, Естонія, Франція, Німеччина, Італія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Іспанія, Великобританія, США). Залучені і два стратегічні бомбардувальники ВПС США B-52. Вперше у військових маневрах НАТО беруть участь Швеція і Фінляндія, які не входять до НАТО, але де теж скоро будуть проведені навчання військ Північноатлантичного союзу.
На думку російського військового оглядача Олександра Гольца, поява в «Известиях» інформації, яку настільки активно спростовують у Міністерстві оборони, може мати одну з трьох причин. У своїй статті на сайті «Щоденного журналу» він пише: «…Одне з трьох. Або перший заступник голови комітету Держдуми з оборони Сергій Жигарев, від якого «Известия» дізналися про законопроект щодо закриття кафедр, з якихось своїх міркувань ввів журналістів в оману. Або хтось у військовому відомстві на свій страх і ризик, не ставлячи до відома статс-секретаря пана Панкова, готує і проштовхує такі законопроекти. Або, третє, законопроект був підготовлений із його відома і пройшов необхідні узгодження в міністерстві, але в адміністрації президента вирішили не ризикувати в передвиборний період…».
В інтерв’ю Радіо Свобода Олександр Гольц висловив припущення, хто може стояти за таким «витоком».
– Я думаю, що, найімовірніше, в Міністерстві оборони існують сили, які хотіли б ліквідувати військові кафедри. І вони прагнуть знайти цьому виправдання. Я не знаю, чи отримують ці дії схвалення найвищого керівництва, але на якомусь рівні ці ідеї проходять. Доречно згадати, що 2013 року голова держави (Росії – ред.) Володимир Володимирович Путін, гаряче підтримуваний міністром оборони Сергієм Кужугетовичем Шойгу, висунув абсолютно революційні ініціативи про те, щоб усі студенти чоловічої статі проходили військову службу, не покидаючи стін вишів. І відразу, пройшовши підготовку не тільки для офіцерських посад, але і солдатських, і сержантських, одразу ж би без власне служби в армії зараховувалися до резерву. І, наскільки можна зрозуміти навіть зі слів Панкова, ця ініціатива була торпедована генералітетом.
– Ви вжили слово «революційні». Але навчання у виші і одночасно отримання армійської професії – все це якось дивно виглядає, особливо з точки зору тих, хто мав справу з армійською службою.
– Це профанація, звичайно! Але це той рідкісний випадок, коли інтереси народу збігаються з інтересами військової бюрократії. Досі не вирішена базова проблема: яким чином довести чисельність збройних сил до одного мільйона осіб? Путін зажадав зробити це до 1 січня 2015 року. І ось, зарахувавши одним махом усіх студентів, що навчаються, в солдати, на цю цифру формально можна було вийти. Таким чином вирішувалася важлива проблема для Шойгу. З іншого боку, зрозуміло, що людей, які закінчили вищий навчальний заклад, досить важко затягнути у збройні сили, на це витрачаються дуже великі кошти і сили. Ну і, звичайно, це не додає популярності владі. Тому ось така була зроблена пропозиція. Але настали нові часи, коли в умовах, коли Росія фактично перебуває у стані нової холодної війни, вже «тут і зараз», а не на папері, потрібні були реальні солдати. І з цієї точки зору ті, хто домагається повної заборони всіх відстрочок, закриття військових кафедр, негайного і обов’язкового призову всіх осіб чоловічої статі, які досягли 18-річного віку, з цієї холодної війни отримують додаткові аргументи, звичайно.
– Але все-таки з чим ми в цьому випадку маємо справу? Це «вкидання», розраховане на «обкочування» громадської думки?
Як черепахи повзуть до океану, так генерали російські повзуть до ідеї масової мобілізаційної армії
– Так, це ще один етап підкилимної боротьби, яка ведеться у військовому відомстві. Сердюковські реформи (колишній міністр оборони Росії Анатолій Сердюков (2007–2015) змінив структуру з’єднань Збройних сил Росії і позбавив посад багатьох чільних генералів, замінивши їх молодшими кадрами чи цивільними людьми – ред.) зіпсували життя багатьом-багатьом генералам. Тому що професіоналізація збройних сил, скорочення в 10 разів кількості частин і з’єднань сухопутних військ природним чином призводить до скорочення посад вищого командного складу. Тому, як черепахи повзуть до океану, так генерали російські повзуть до ідеї масової мобілізаційної армії.
– Виходить, що про повністю професійну армію вже не йдеться?
– Наскільки можна зрозуміти, поки що це не скасовано. Міністр оборони дотримується тієї ідеї, що якщо кожен рік кількість солдатів контрактної служби збільшуватиметься на 50 тисяч осіб, то таким же чином буде скорочуватися і необхідна кількість строковиків. Уже хтось із великих воєначальників сказав, що для підтримки підготовленого резерву вистачить і 10 відсотків, тобто 100 тисяч солдатів строкової служби. Це фактично робить призов добровільним – в армію підуть тільки ті, хто хоче служити в подальшому в якихось силових відомствах або продовжувати службу в армії.
– Останнім часом дуже багато робилося заяв про те, що російська армія модернізувалася, стала більш ефективною. Демонстрацією цього стала, принаймні в інтерпретації Кремля, успішна операція в Сирії. Наскільки зараз викликають нервозність у Москві великі навчання НАТО, які відбуваються поблизу російських кордонів?
Росія і Захід повертаються до сценаріїв Холодної війни
– Вони викликають велику стурбованість, і ця стурбованість не вдавана. Але йдеться не про пряму військову загрозу поки що. Йдеться про те, що Росія і Захід повертаються до сценаріїв Холодної війни. Йдеться про те, що ми перебуваємо знову у стані Холодної війни. І цілком очевидно, що Кремль не хоче говорити про цей причинно-наслідковий зв’язок, але він очевидний. Посилення військової активності НАТО відбувається в рамках виконання рішень саміту НАТО у Вельсі, а ці рішення були викликані діями Росії у Криму і на сході України. Це очевидний причинно-наслідковий зв’язок. Не думаю, що у Кремлі вважали, що реакція буде настільки тривалою. Я дуже добре пам’ятаю, як хтось із членів Ради федерації, коли вирішувалося питання про наділення Путіна повноваженнями щодо введення військ до України, голосно говорив: «Ну, пошумлять-пошумлять тижнів три і заспокояться!» Було відчуття, що Захід буде приречений прийняти як факт дії Росії у «ближньому зарубіжжі». І ось те, що відбувається зараз, – це такий собі дуже холодний душ.
Очікую, що на саміті у Варшаві будуть ухвалені якісь рішення про продовження політики військового стримування Росії. Підозрюю, що НАТО не має іншого виходу
– Але менше ніж через місяць відбудеться саміт НАТО в Польщі, і перед ним має відбутися засідання Ради Росія – НАТО, вперше за тривалий час. Чи очікуєте ви якогось пом’якшення позиції Північноатлантичного союзу на цьому саміті?
– Ні-ні! По-перше, Росія ще не вирішила, брати участь чи ні в Раді Росія – НАТО. А відбудеться якраз протилежне. Я, радше, очікую, що на саміті у Варшаві будуть ухвалені якісь рішення про продовження політики військового стримування Росії. Нічого доброго, на жаль, у цьому немає. Це робить наш світ більш небезпечним. Але, на жаль, підозрюю, що НАТО не має іншого виходу.
Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
