Російське Міністерство оборони перекидає війська на Захід – з Єкатеринбурга до міста Клинці Брянської області і з Самари до Валуйків Бєлгородської області. Передислокація техніки і особового складу повинна, за деякими даними, завершитися в жовтні 2016 року. Про те, яку роль може виконувати перекидання військ до кордону Білорусі та України, в інтерв'ю Радіо Свобода розповів російський військовий аналітик, запрошений дослідник університету в Уппсалі Олександр Гольц.
– Це той варіант дій, який обрала Росія, вважаючи, що розміщення чотирьох батальйонів натовських сил на непостійній основі в країнах Балтії загрожує її безпеці, а також вважаючи, що Україна може загрожувати її безпеці. Ось це відповідь на таку загрозу, як вважає Росія.
– А чому були обрані саме ці регіони? Місто Клинці – це все-таки кордон з Білоруссю, а не з країнами Балтії.
Максимально просунутися на Захід можна саме туди, в Брянську область
– Перекидання до Калінінградського особливого району – справа дуже складна. Це дуже важко робити за допомогою водного, повітряного транспорту. Залізничне перекидання виключене через характер угоди з Литвою. Ні, максимально просунутися на Захід можна саме туди, в Брянську область.
– Можна було б перекинути, наприклад, кудись під Псков – там якраз межа з Естонією і Латвією.
– Під Псковом є 76-а повітряно-штурмова дивізія. Вже є, достатньо.
– Це є прямою відповіддю на посилення військ НАТО?
Сьогодні ані Росія, ані НАТО не володіють необхідними силами для ведення якихось масштабних військових дій один проти одного
– Так. Особливість ситуації полягає в тому, що сьогодні, завдяки 25 рокам відносно мирного життя в Європі, відбулися гігантські скорочення. І сьогодні ані Росія, ані НАТО не володіють необхідними силами для ведення якихось масштабних військових дій один проти одного. Тому ось ці бригади, які будуть перекинуті, вони швидше виконують політичне стримування, ніж військове. Істотної ролі у взаємному військовому стримуванні вони не виконують.
– Тобто це показова дія?
– Так.
– Коментуючи це, прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков говорив, що говорити про посилення військ на кордоні з Білоруссю – це перебільшення.
Говорити про військове посилення в термінах військового протистояння зараз більш-менш безглуздо. Це стосується як розгортання натовських батальйонів, так і передислокації російських бригад
– Якщо мати на увазі, що в європейській частині Росії є всього лише приблизно два десятки бригад, то ця передислокація – істотне посилення. Але говорити про військове посилення в термінах військового протистояння зараз більш-менш безглуздо. Це стосується як розгортання натовських батальйонів, так і передислокації російських бригад.
– Наприклад, перед українськими подіями теж була передислокація військ на кордон Ростовської області.
– Це абсолютно різні речі. Тоді під виглядом раптової перевірки 26 лютого на кордон було перекинуто між 40 і 50 тисяч військовослужбовців у складі батальйонних тактичних груп елітних з'єднань російської армії. Там завдання було цілком конкретним. Я вважаю, що це була частина плану В щодо захоплення Криму. Російський Генштаб вважав, що українські частини, які розташовані в Криму, чинитимуть опір. І ось це розгортання на кордоні мало конкретну мету – не допустити в разі такого розвитку подій перекидання українських резервів в Крим. Вони повинні були нависати над українцями і не давати їм можливості висунути війська. Пізніше, коли все так відбулося вдало, задумалися про те, як би використовувати ці війська для формування «Новоросії».
Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
