У Верховному суді Чечні на процесі у справі українців Миколи Карпюка та Станіслава Клиха прокурори попросили призначити їм покарання у 22 з половиною і 22 роки позбавлення волі відповідно. 19 травня Карпюк та Клих були визнані колегією присяжних винними за всіма висунутими їм обвинуваченнями. У відповідь сторона захисту вимагала зняти з українців обвинувачення в убивстві російських солдатів, які брали участь у штурмі Грозного 31 грудня 1994 року, в зв'язку із закінченням терміну давності. Вирок Миколі Карпюку та Станіславові Клиху оголосять 26 травня.
Раніше юристи не виключали, що одному з підсудних може загрожувати довічне ув'язнення. Ілля Новиков, один із адвокатів підсудних українців, в інтерв'ю Радіо Свобода висловив свою думку про можливі юридичні протиріччя цього судового процесу:
– Є важливий момент: чи будуть прокурори намагатися підтягти чинні норми закону, згідно з якими Миколу Карпюка можуть засудити до довічного терміну. Справа в тому, що там досить складний юридичний казус. Суд повинен винести вирок за 102-ю статтею КК РРФСР, яка не діє з 1997 року. Цей кодекс діяв у той час, коли відбувалися, за версією обвинувачення, ці події. І суд повинен орієнтуватися на ті положення, які діяли тоді. А тодішній КК передбачав за вбивство або до 15 років позбавлення волі, або смертну кару. Смертна кара не застосовується в Росії з 1996 року, але вона ж і не перераховується автоматично в можливість довічного позбавлення волі.
Нам потрібно насамперед домогтися того, щоб суд погодився з нашим трактуванням, що довічного позбавлення волі там бути не може. Зрозуміло, що там буде якийсь великий термін, як і у випадку з іншими українськими політв'язнями, і навіть не дуже важливо, який саме, тому що переговорний процес щодо Карпюка та Клиха починається вже зараз. І, як ми думаємо, він завершиться, швидше за все, вдало – ще до того, як мине хоч якась істотна частина призначеного судом терміну. Просто режим відбування покарання за довічного позбавлення волі і за будь-якого іншого терміну різні. І нам – адвокатам було б набагато простіше, і для самого Миколи було б набагато менше ризиків, якби він від цього був позбавлений. Все інше – це поточні подробиці.
– Чи будете ви після оголошення вироку оскаржувати його?
– Безумовно, ми будемо подавати апеляційну скаргу, на щастя, суд нам дав для цього масу приводів. Процедура з присяжними – це складна процедура, яку не кожен суддя здатний витримати без порушень. У цьому випадку порушень було багато, причому важливих, істотних. Ми це все будемо обговорювати і в Верховному суді, і в Європейському суді. Але найголовніше, що вже є на сьогоднішній день заява МЗС України і заява президента Порошенка про те, що вони стежать за ситуацією, що вони не пустять все на самоплив, і з приводу долі Миколи Карпюка та Станіслава Клиха будуть зроблені дипломатичні дії, як в випадку з Надією Савченко та іншими українськими політв'язнями в Росії.
– Наскільки я пам'ятаю, на прохання Надії Савченко адвокати не подавали апеляцію, тому що хотіли, щоб вирок якомога раніше набув чинності. У чому відмінність ситуації з Карпюком і Клихом?
Справа Карпюка і Клиха за брутальністю фальсифікацій, мабуть, навіть перевершує справу Савченко, що, здавалося б, важко
– Випадок Надії – унікальний. Загальноприйнята стратегія говорить про те, що необхідно використовувати всі судові інстанції, не тому, що ми віримо в те, що вони мають якусь самостійність, а тому що це необхідно і для передачі справи до Європейського суду, і для того щоб нам потім не говорили, що ви біжите скаржитися, не використавши всі варіанти. Ось ми всі ці варіанти використовуємо. За це можете бути спокійні. Але розраховуємо ми, звичайно, не на них, а на політичну складову, на дипломатію, на переговори, частково, може, на тиск. Тому що справа Карпюка і Клиха за рівнем і за брутальністю фальсифікацій, мабуть, навіть перевершує справу Савченко, що, здавалося б, важко. Але ось є в Росії талановиті слідчі, їм це вдалося. Наприклад, основний свідок обвинувачення Малофєєв говорив про те, що вони разом з Карпюком і Клихом воювали в Чечні в той самий час, коли цей Малофєєв відбував покарання за вироком Керченського суду в Україні. Там є з чим працювати, і є що демонструвати.
Тут треба розуміти, що всі присяжні, які розглядають цю справу, вони місцеві люди. Вони практично всі – жителі Грозного. Вони, якщо не особисто, то, за словами рідних, друзів і знайомих, дуже добре собі уявляють, як тоді точилися бої, хто тоді в них брав участь, а хто не брав. І вони, думаю, розуміють, чому та картина бою, яка представлена в документах слідчих, які ніколи там не бували, не б'ється з тим, як влаштовані вулиці в Грозному. Ми бачили, що і присяжним, і владі республіки неприємно те, що така справа взагалі у них відбувається. Вона чужа. Слідчі – чужі для них люди, а їхніми руками просто вирішують свої питання, в цьому випадку питання своїх кар'єр, які повинні злетіти вгору після того, як вони доведуть до кінця таку «блискучу» справу. Ми бачили, що з самого початку не всі присяжні погоджувалися з обвинувальним вердиктом. Там була якась опозиція. Там були якісь явні розбіжності. Але на третій годині наради, мабуть, все-таки цю опозицію зламали. Це було досить дивне відчуття, коли їхній старшина повільно, розбираючи слова, читав вердикт, присяжні ховали від нас очі, тому що їм просто соромно було дивитися на нас.
Дуже розраховую на те, що Україна і керівництво України будуть вживати всіх залежних від них заходів для того, щоб домогтися звільнення Карпюка і Клиха протягом найближчих місяців
Вони всі прекрасно розуміють. Вони розуміють, що їх змусили або підштовхнули до того, щоб зробити вкрай несправедливу і вкрай нечесну справу. Але, мабуть, вони вважали, що їм особисто щось загрожувало б в тому випадку, якщо б вони вчинили інакше. Особисто у мене, як і у Миколи Карпюка, з яким ми це обговорювали, немає до цих людей якихось великих претензій. Ми прекрасно розуміємо, що вони не відчувають себе вільними, вони не відчувають себе досить захищеними для того, щоб вчинити інакше. Проте, історія не закінчилася. Вона не закінчиться ні з вироком, ні коли цей вирок пройде Верховний суд і набуде чинності. Я дуже розраховую на те, що Україна і керівництво України будуть вживати всіх залежних від них заходів для того, щоб домогтися звільнення Карпюка і Клиха протягом найближчих місяців.
Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
