У неділю Центр з дослідження корупції і організованої злочинності (OCCRP), Міжнародний консорціум журналістських розслідувань (ICIJ), WikiLeaks і сайти світових ЗМІ опублікували великий матеріал, присвячений корупції у найвищих ешелонах влади в Росії, Азербайджані, Україні, Сербії, Ісландії, Великобританії та інших країнах. Росії присвячена значна частина роботи – в ній стверджується, що близькі Володимиру Путіну люди через банк «Росія» і панамські офшорні компанії «відмили» понад 2 мільярди доларів, отриманих «сумнівними» угодами. Російські офіційні представники поки ніяк не коментують ці твердження.
«Панама-гейт» – так вже охрестили публікацію через географічне розташування офшорної фірми, на документах якої вона заснована. «Панама-гейт» став найбільшим витоком інформації, з яким будь-коли доводилося працювати журналістам. В електронному вигляді це приблизно 2,6 терабайти даних.
Найбільш повна російськомовна версія опублікованих матеріалів «Панама-гейту», присвячених російським чиновникам, політикам та їхнім дітям, – на спеціальному сайті «Нової газети». Цей сайт, як і сайт самого консорціуму журналістів-розслідувачів OCCRP, відразу після публікації зазнав атаки.
Розслідування подавалося його авторами (в цьому випадку – майже сотнею журналістів з десятків країн) як сенсаційне. Глава OCCRP Дрю Салліван навіть заявив, що після нього «зміниться світ». У Росії багато користувачів інтернету, однак, ще до години «х» були схильні сприймати його скептично. На думку значної частини коментаторів, звинувачення в крадіжці і кумівстві, принаймні, на адресу Путіна навряд чи здатні похитнути його владу. Інші ж, як опозиційний політик Олексій Навальний, вітали розслідування.
Головний розділ «російської частини» документів присвячений близькому до Путіна петербурзькому віолончелісту Сергію Ролдугіну, який вже фігурував в попередньому розслідуванні, і «мережі офшорів», «пов'язаних з Путіним». У розслідуванні згадуються також прізвища заступника міністра внутрішніх справ Росії Олександра Махонова, родичів високопоставлених російських чиновників: племінника секретаря Ради безпеки Росії Миколи Патрушева, сина іншого заступника міністра внутрішніх справ Ігоря Зубова, дружини прес-секретаря президента Дмитра Пєскова Тетяни Навки, голови Департаменту транспорту Москви Максима Ліксутова.
У розслідуванні також згадуються депутати Держдуми Росії від «Єдиної Росії» і члени Ради федерації Росії.
У публікації йдеться, що комерційний банк «Росія», очевидно, причетний до потенційної схеми відмивання грошей, в яку могли бути залучені ці люди і низка близьких знайомих президента Росії Володимира Путіна.
Практично всі висновки в доповіді засновані на документах панамської юридичної компанії, реєстратора офшорних компаній Mossack Fonseca&Co. Вони охоплюють період з 1977-го до 2015 року і були передані анонімним джерелом в німецьке видання Sueddeutsche Zeitung і лише потім – іншим журналістам, які брали участь в розслідуванні. Автори підсумкової роботи, своєрідної компіляції розслідувань, вважають, що Mossack Fonseca&Co. допомагала клієнтам відмивати гроші і ухилятися від сплати податків.
У документах згадуються чотири фірми, які так чи інакше мають стосунок до Росії. Вони зареєстровані в офшорах і, як стверджують автори розслідування, пов'язані з банком «Росія» і деякими близькими знайомими президента Росії. Передбачається, що саме від цих структур Ролдугін отримував гроші, зароблені «сумнівними угодами» з акціями російських компаній (наприклад, «Роснафти» і «Газпрому»), і переводив їх в офшори. Учасниками угод називають бізнесменів Аркадія і Романа Ротенбергів, Юрія Ковальчука (голова банку «Росія») та інших.
Як приклади таких «сумнівних угод» наводиться договір про купівлю акцій «Роснафти» компанією Ролдугіна. «Роснафта» одразу ж розриває договір про купівлю, виплачує штраф (750 тисяч доларів), який переводиться в офшор.
Будь-яких доказів особистого збагачення самого Ролдугіна за рахунок таких угод в публікації не наводиться, так само як і доказів особистої причетності до них Володимира Путіна.
На думку заступника генерального директора російського відділення організації Transperency International Іллі Шуманова, основний удар в результаті публікації матеріалу OCCRP може бути у згаданих в ньому російські банки:
Загалом і в цілому в соціальних мережах на публікацію відреагували по-різному.
Про час публікації Салліван оголосив увечері в суботу. Раніше, 28 березня, прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що «проти Путіна і його оточення готується інформаційна атака з-за кордону». У заяві Пєскова згадувався і ICIJ.
Між цією заявою прес-секретаря Путіна і вечором публікації в інтернеті на телебаченні між Кремлем і умовною «опозицією» розгорнулася ціла «війна компромату» – був опублікований матеріал про збагачення близьких до Путіна жінок за рахунок держави, компромат на Михайла Касьянова і однієї з лідерів партії ПАРНАС Наталії Пелевіної.
У своїй заяві від 28 березня Дмитро Пєсков сказав, що Кремль отримав «із багатьох ЗМІ» однакові запитання – «чи сприяв Путін легалізації передачі часток в офшорних компаніях?».
Те, що головною темою розслідування ICIJ будуть офшори, остаточно підтвердилося в неділю вдень. Блогери звернули увагу на пост в Facebook, опублікований українським журналістом-розслідувачем Дмитром Гнапом ще 31 березня.
У ньому Гнап згадав про те, що «увечері 3 квітня журналісти різних країн одночасно опублікують розслідування про офшорні таємниці політиків вищого рівня, кожен у своїй країні». У коментарях до запису Кирила Михайлова Дрю Салліван підтвердив його припущення.
Увечері в неділю юридична фірма Mossack Fonseca&Co. опублікувала на своєму сайті повідомлення про злам поштового сервера фірми.
Усього в розслідуванні фігурують імена понад 20 чинних та колишніх очільників держав, понад 100 політиків з різних країн світу. Зокрема, в ньому йдеться про незадекларовану офшорну компанію, пов'язану з президентом України Петром Порошенком, і про офшори президента Азербайджану Ільхама Алієва. Саме за розслідування фінансових махінацій останнього, як стверджують азербайджанські правозахисники, до в'язниці посадили журналістку азербайджанської служби Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа Хадіджу Ісмаїлову.
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
