«Я хотів би, щоб ім'я Путіна з'явилося в санкційному списку» – Креймер

Сполучені Штати не скасують санкції проти Росії, доки Кремль не доведе, що поважає суверенітет і територіальну цілісність України. Крім того, важливо, щоб список санкцій був подовжений прізвищами перших осіб Росії, сказав в інтерв’ю Радіо Свобода колишній заступник держсекретаря США Девід Креймер. Особисто він, каже, хоче бачити у санкційному списку президента Росії Володимира Путіна.​ У вівторок Сполучені Штати оновили список санкцій проти Росії та продовжили його на півроку.

– Серед людей і назв фірм, які потрапили під санкції, немає імен перших осіб. Але головне в тому, що рішення Міністерства фінансів США у вівторок про продовження санкції на півроку підтверджує незмінність американського підходу до санкцій проти Кремля. Режим санкцій буде збережений до тих пір, доки Росія повністю не виконає умови мінських угод, доки Кремль не доведе справою свою повагу до суверенітету і територіальної цілісності України.

Якщо подивитися на реакцію Москви на це рішення Вашингтона, російське керівництво було спантеличене. Мабуть, воно сприймало приїзд держсекретаря Керрі до Москви на переговори як свідчення пом'якшення позиції США в питанні поведінки Росії в Україні, хоча я впевнений, що американські офіційні особи переконували Кремль, що США не тільки не послаблять тиск, доки Росія продовжуватиме втручатися в Україну, а й посилять його. Що й сталося.

– Якщо Міністерство фінансів США справді всерйоз має намір виконати букву і дух директиви президента щодо притягнення до санкцій всіх, хто причетний до анексії і Криму та підриву суверенітету України, то як далеко ці санкції можуть зайти?

– Я особисто хотів би, щоб ім'я пана Путіна з'явилося в санкційному списку. Я сумніваюся в тому, що це відбудеться. На мій погляд, низка російських високопоставлених чиновників заслуговує місця в цьому списку. Члени російського парламенту, які проголосували за анексію Криму, повинні там опинитися. Державна дума Росії ухваила в черговому читанні законопроект про надання співробітникам Федеральної служби безпеки право відкривати вогонь по демонстрантах і навіть, у виняткових випадках, по жінкам і дітям! Де, в якій країні таке можливо, така неповага до прав власного народу? Як можна очікувати від такого парламенту поваги до прав сусідніх країн? До речі, не треба забувати про існування «списку Магнітського», куди можуть бути додані нові імена.

– Іншими словами, Ви вважаєте, що Кремль має нездійсненні ілюзії, якщо він вірить, що заради того, щоб заручитися його допомогою в Сирії, Захід піде на скасування санкцій?

– Я сподіваюся, що Кремль помиляється, хоча підстави у нього для надій є, якщо згадати, що Італія відмовилася автоматично продовжувати санкції, а в Європі звучать голоси на користь їхнього скасування. Тим часом ситуація на сході України залишається непередбачуваною, існує небезпека поновлення великомасштабних військових дій. Тому можна порівняно твердо сказати, що американські санкції будуть зберігатися доти, доки не будуть виконані мінські домовленості, у тому числі їх головні положення щодо повного виведення російських військовослужбовців і техніки з території України і передачі Києву контролю над кордоном з Росією.

У чому полягає мета санкцій, про які оголосило Міністерство фінансів США, Радіо Свобода розповів Грегорі Грушко, голова американської фінансової фірми HWA.

– За допомогою санкцій США намагаються зменшити ймовірність ухиляння від санкцій тих компаній і людей, які вже є в списку санкцій. Це не ескалація режиму санкцій. Справа в тому, що російські компанії працюють за прислів'ям: закрий чорту двері, а він – у вікно. Тобто коли закриваються в результаті санкцій шляхи фінансування, вони починають створювати нові структури або використовувати ті, які вже існують для того, щоб отримати гроші на Заході. А Міністерство фінансів США займається тим, що перекриває ці шпарини, як тільки вони з’являються.

– Хто є реальним об'єктом цих санкцій, кому США намагаються зробити боляче?

– У секторальних санкціях – основні три об'єкти: «Сбербанк», «ВТБ» і «Ростех».

– Введення нових санкцій – чим воно загрожує для цих компаній?

– Існують два списки організацій та людей, які стали об'єктами санкцій. Перший список – це так званий список «особливо визначених осіб». Сюди вносяться фізичні та юридичні особи, які становлять загрозу для економіки США, міжнародної політки або безпеки. Американським компаніям і громадянам заборонено мати з ними справу, і їхні активи в США заморожуються. Секторальними санкціями обмежується доступ певних галузей російської економіки до ринків капіталу в США. А також до американських технологій і експертних знань в енергетичному секторі.

У Міністерства фінансів є карт-бланш від президента США. Воно вводить санкції проти певних осіб і компаній в Росії. Це не автопілот, це його рутинна робота, яка полягає у закритті шпарин для російських компаній, які шукають капітал. І ми зможемо побачити нові санкції, коли міністерство збере нову інформацію.

22 грудня Міністерство фінансів США ввело нові санкції проти російських підприємств і фінансових установ, які мають стосунок до конфлікту на Донбасі та тих, які беруть участь у анексії Криму. Про це йдеться на сайті американського Міністерства фінансів, де розміщений список осіб і організацій, що підлягають санкціям. Серед підприємств та установ, на які поширюються санкції, банки «ВТБ-24» і «ВТБ», «Сбербанк» і багато їхніх регіональних та закордонних підрозділів, як недержавний пенсійний фонд «Сбербанку», система «Яндекс.Деньги» (у якій «Сбербанк» є основним акціонером), а також компанії анексованого Росією Криму: «Кримський лікеро-горілчаний завод», підприємство «Масандра», державний інститут вина «Магарач», «Севастопольський морський банк», санаторій «Нижня Ореанда» і Ялтинська кіностудія.

Серед осіб, щодо яких введено американські санкції, є низка представників «ЛНР» та «ДНР», а також Тетяна Черних, яка керує закордонними справами російського «Іжевського механічного заводу», Едуард Іоффе, заступник директора концерну «Калашников» і «Іжевського механічного заводу».

У заяві американського Міністерства фінансів йдеться, що ці кроки підкріплюють зобов'язання США домагатися дипломатичного вирішення кризи в Україні підтриманням санкцій щодо Росії. Ці санкції не знімуть, доки Росія повністю не виконає свої зобов'язання відповідно до мінських угод, у тому числі щодо повернення Україні контролю над кордоном з Росією.

Рішення Вашингтона щодо введення нових санкцій було оприлюднене через день після продовження режиму санкцій Євросоюзом – це підтвердження того, що адміністрація Барака Обами твердо витримує лінію економічного і фінансового тиску на Кремль, кажуть американські експерти.

У російських компаніях, що потрапили до оновленого списку санкцій США, вже заявили, що наслідки таких дій для їхнього бізнесу будуть незначними. Зокрема, державний «Сбербанк» повідомив, що поширення секторальних санкцій на його дочірні компанії не змінює сили і обсягу уже застосовних до «Сбербанку» санкцій. Приблизно таке саме говорять і в банку «ВТБ-24». Представник «Яндекс.Деньги» Євгенія Арнаутова у свою чергу зазначила, що самі санкції забороняють діяльність щодо залучення різних видів фінансування зі США, таких як позики і випуск облігацій. «Яндекс.Деньги» такою діяльністю не займаються», – пояснила вона.

У Кремлі ж рішення Сполучених Штатів про уточнення списку санкцій назвали «руйнівним». «Можна тільки висловити жаль у зв'язку з тим, що всупереч здоровому ґлузду, потребі у взаємодії, нарощуванні співпраці тощо, Вашингтон вибирає таку лінію, яка сильно контрастує з потребами часу… Як відомо, в подібних справах переважає принцип взаємності», – заявив прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков. «Це продовження лінії, яка має руйнівний вплив для двосторонніх відносин», – додав він. Разом з тим, відповідаючи на запитання щодо термінів, коли Росія може відповісти на розширення санкцій, Пєсков заявив, що не може зараз цього сказати, оскільки це рішення буде ухвалюватися як урядом, так і головою російської держави.

Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода