«Сила нескорених»: долі військових з Криму, які залишились вірними Україні

Київ – 14 жовтня, у християнське свято Покрови, Україна вперше офіційно відзначила День захисника. З ініціативи президента Петра Порошенка, цей день українці відзначають під гаслом «Сила нескорених». Десятки тисяч українців пройшли через бойові дії на сході України, понад дві тисячі віддали свої життя, захищаючи батьківщину. Історія цієї війни починалася з Криму, де в складних умовах багатьом воякам потрібно було зробити вибір: залишатися вірним народу України чи перейти на бік ворога. Тих, хто залишився вірним присязі, чекали великі випробування.

З прапором і без зброї вони йшли проти озброєного ворога, вони співали свій гімн, коли окупанти знімали прапор їхньої батьківщини з флагштока їхньої морської академії, вони виводили свої кораблі з порту, щоб вони не дісталися ворогу. Команди «бути патріотами» не було. Взагалі жодних команд з Києва не було і вони слухали голос свого серця.

Їх було 103 курсанти Академії військово-морських сил імені Нахімова у Севастополі, які не зрадили Україні. Вони попри все заспівали гімн України, коли під час анексії Криму Росією над їхньою академією замість українського прапора піднімали російський. Спів хлопців намагалися заглушити військовим оркестром, але вони не здалися. Тепер більшість з цих хлопців навчається в Одеській національній морській академії і у майбутньому планують служити у Військово-морських силах України.

«Я складав присягу на вірність українському народові, давав присягу своїм батькам, своїм рідним, пообіцяв, що буду їх захищати. І якби я перейшов на російську сторону, я б не лише себе зрадив, а і своїх рідних», – пояснив курсант Олексій Харченко.

Українські морські піхотинці, які входять до складу об’єднаних сил швидкого реагування, до весни минулого року дислокувались у Керчі та Феодосії. Після анексії Криму в морській піхоті залишилося близько двохсот бійців, а дислокуються вони в Одесі та Миколаєві. Піхотинець, рядовий з позивним «Тарпан» проходить службу на Донбасі поблизу Маріуполя. Його родина – батько з матір’ю і молодша сестра – залишилась в окупованому Криму. «Тарпан» же цілком комфортно почувається у бойових умовах на материковій Україні.

«Чому я тут і чому лишився на материковій Україні? Тому що це теж моя батьківщина. Вся Україна – це моя батьківщина. Я готовий її захищати стільки, скільки зможу. До того ж, це – територія славетної Київської Русі», – коротко каже «Тарпан» у розмові з Радіо Свобода.

Він упевнений, що раніше чи пізніше, але Україна відвоює свої території, які нині окупувала Росія. Для «Тарпана», як і його побратимів, важлива увага української влади й українського суспільства до потреб бійців Збройних сил, Національної гвардії та інших підрозділів, які боронять Україну.

Дбати про армію закликав і президент Петро Порошенко під час зустрічей з військовослужбовцями напередодні Дня захисника України.

«Нині фактично з нуля відроджується боєздатність армії. Це – армія, яка здатна воювати і перемагати. Я переконався в цьому під час особистих зустрічей з солдатами та офіцерами, перебуваючи у зоні АТО», – наголосив Порошенко.

«Черкаси» не здаються!»

На початку березня 2014 року на виході з бухти Донузлав «ввічливі зелені чоловічки» затопили кілька списаних суден, щоб перешкодити виходу у відкрите море кораблям Військово-морських сил України. Українським екіпажам запропонували перейти на бік Росії. Екіпаж морського тральщика «Черкаси» вирішив залишитися вірним Україні – за словами капітана Юрія Федаша, з корабля зійшли лише двоє офіцерів, мічман і 9 людей особового складу. «Черкаси» неодноразово намагались вирватись у море, але спроби закінчились невдало.

Як згадує Федаш, після того, як 24 березня росіяни захопили український військовий корабель «Костянтин Ольшанський», тральщик «Черкаси» залишався єдиним кораблем на Донузлаві під українським прапором. Члени екіпажу не втрачали бойового духу, ба більше, щоб продемонструвати свій бойовий дух і звитягу, записали кліп на популярну пісню «Воїни світла» і виклали його у соціальні мережі.

25 березня ввечері російські військові захопили корабель. Штурм здійснювався за допомогою двох вертольотів Мі-35 та трьох швидкісних катерів і тривав понад дві години. До екіпажу «Черкас» росіяни поставились з повагою, каже Федаш.

«У них (російських військових – ред.) було завдання – щоб екіпаж тральщика «Черкаси» достойно зійшов на берег, тому що у них були свої погляди на це все, що у Криму відбувалось. Вони нас почали поважати і виконали всі наші вимоги: не виганяли нас, не гнали, як собак, як це було з екіпажами на інших кораблях. Нам дали можливість винести з корабля все, крім зброї. Наші дії були активні не лише у ті чотири дні, ми раніше проводили розвідку, намагалися вийти з озера», – згадував капітан Федаш.

«Більшість військових, які вийшли з Криму, боронять Україну» – полковник Мамчур

4 березня світові ЗМІ сколихнули кадри з Криму про те, як військовослужбовці 204-ї бригади тактичної авіації Збройних сил України на чолі з полковником Юлієм Мамчуром без зброї, з державним прапором України і бойовим прапором своєї бригади, співаючи гімн України, рушили у бік озброєних «зелених чоловічків», які блокували підходи до військової частини.

При цьому «чоловічки» відкрили вогонь і, як згадує Мамчур, кулі лягали біля ніг солдатів і свистіли у повітрі. Тоді у результаті переговорів із загарбниками українці взяли частину під свій контроль.

22 березня минулого року, не отримавши підтримки Збройних сил України, 204-а бригада самостійно обороняла місце своєї дислокації. У зв'язку з нерівним співвідношенням бойових сил, військова частина була захоплена озброєними росіянами. Українці покинули її територію, а полковника Мамчура взяли в полон. 26 березня Мамчур під охороною російських автоматників залишив територію Криму.

Особовий склад 204-ї бригади після передислокації на материкову Україну брав участь у бойових діях на Донбасі і, як розповів Юлій Мамчур Радіо Свобода, під час війни не обійшлося без втрат.

«Загинув наш військовослужбовець, старший лейтенант Бенера Іван Іванович, він виконував завдання у зоні АТО. Більшість військових, які вийшли з моєю частиною, брали участь в АТО, багато хто з них відзначений військовими нагородами», – повідомив Мамчур.

Сам полковник нагороджений кількома бойовими відзнаками. Минулого року він був обраний депутатом до Верховної Ради України й опікується проблемами соціального захисту військовослужбовців. За його словами, у порівнянні з минулим роком, Україна поліпшила фінансування сектору безпеки та оборони, але досі залишаються не розв'язані соціальні проблеми.

«Законодавчі ініціативи, які у парламенті піднімають, мають майже стовідсоткову реалізацію. Фінансування сектору безпеки та оборони, як ми бачимо, у рази збільшилось. Але хотілось би, щоб все було ще краще. Житлова проблема – одна з нагальних проблем для військових і вона, на жаль, немає вирішення. Тобто, як депутат, поясню: не реалізовані ті гроші, які уряд виділив на покращення житлових умов військовослужбовців, не реалізовані і я бачу, що до кінця року вони не будуть освоєні. Але на наступний рік ми будемо працювати над тим, щоб у держбюджеті окремим рядочком було прописано забезпечення військовослужбовців житловими приміщеннями», – каже Мамчур у розмові з Радіо Свобода.

За словами полковника Мамчура, у багатьох бійців, які вийшли з Криму, на окупованому півострові залишились не лише родини, але і все, що вони нажили за роки служби. У цілому ж, за даними Міністерства оборони, через анексію Криму Україна втратила до 90 відсотків бойових кораблів і всю інфраструктуру Військово-морських сил. З особового складу Збройних сил вірними Україні залишилось близько половини військових, які служили на території Криму.