Хамза Караманоглу
За півтора роки після анексії Криму Україна так і не виробила стратегії щодо повернення півострова. Її основою можуть стати статті, написані активістами і вченими, упевнений член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв. Одночасно з роботою в Меджлісі переселенець із Криму очолює центр політичного аналізу і прогнозування «Крим». До цієї експертної організації приєдналися ще кілька громадських об'єднань, щоб висловити оригінальні погляди на вирішення проблеми повернення анексованого півострова.
«Коли будуть повністю зібрані й систематизовані різні ідеї, це полегшить роботу органам державної виконавчої влади, які зобов'язані формувати державну політику в цьому напрямку», – сказав член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв в коментарі «Крим.Реалії». Хоча він не має ілюзій щодо інтересу чиновників до роботи експертів.
Ініціатори конкурсу на найкращу статтю з теми деокупації та реінтеграції Криму обіцяють переможцям невелику грошову премію та поїздку до Стамбула на міжнародний форум із безпеки у Чорноморському регіоні. Статті мають бути оформлені за стандартами для наукових публікацій, а обирати найкращі роботи будуть експерти з Національного інституту стратегічних досліджень та інших авторитетних наукових установ України. Цю роботу планують завершити до початку листопада. Обрані роботи будуть видані у вигляді брошури, яку організатори конкурсу планують передати вищим посадовим особам держави. Активісти готові виховувати чиновників, прищеплюючи їм західні стандарти роботи.
«Ми розуміємо, що робота чиновників специфічна, і, якщо ми побачимо, що вони не зацікавлені використовувати ці ідеї, ми будемо проводити кампанії з метою, щоб вони враховували ці думки», – сказав Ескендер Барієв.
Дотепер єдину стратегію повернення Криму оприлюднив тільки громадський фонд «Майдан закордонних справ». Перша реакція влади на цей документ, який був опублікований рік тому, не надто втішила голову фонду Богдана Яременка. Він констатує, що українська влада поки не готова до системної роботи з підготовки до деокупації півострова. Головною перешкодою він вважає інертність чиновників, непрофесіоналізм і лобіювання інтересів великого бізнесу.
«Влада не виявляє інтересу до комплексного осмислення проблеми. Окремі епізоди застосовуються. Транспортна блокада, яка почалася в кінці минулого року припиненням автобусного і залізничного сполучення, що теж є елементом блокади. Швидше за все, все залежить від рівня професіоналізму та політичної волі керівників окремих міністерств. Там, де немає бажання і волі, там немає і реалізації», – сказав Яременко в коментарі «Крим.Реалії».
Як успішну ініціативу влади Яременко назвав дії адміністрації цивільної авіації України, яка використовувала всі засоби для перетворення Криму в закриту зону для міжнародних авіаперевезень. При цьому він не виключає, що ситуація зміниться на краще. Надію вселяє останнє рішення Кабінету міністрів заборонити польоти в Україну російським авіакомпаніям.
Громадська організація «Український дім» – один з ініціаторів конкурсу на найкращу статтю щодо деокупації Криму. На думку її керівника Андрія Щекуна, не тільки чиновники, але і депутати Верховної Ради з міжфракційного об'єднання «Крим» не виправдали надій активістів. Парламентарі, покликані відстоювати інтереси кримчан, не змогли домогтися скасування закону про вільну економічну зону «Крим».
«Ми підписали з ними меморандум, який вони не виконують. І у нас зараз всі підстави є для предметної критики. Я буду говорити про це відкрито, хоч і є помічником голови цього об'єднання Олексія Гончаренка», – сказав Щекун «Крим.Реалії».
Він вважає, що для створення державної стратегії повернення Криму потрібний і погляд із анексованого півострова. Українські громадяни, які залишаються по той бік адміністративного кордону, також зможуть взяти участь у конкурсі.
Організатори конкурсу найкращої статті на тему деокупації Криму обіцяють використати і авторитет міжнародних організацій та форумів для реалізації ідей його учасників.
«Ми залучимо міжнародне експертне середовище, щоб використовувати ідеї учасників конкурсу в різних форматах, таких як мінський або женевський. У Європі і в США звикли працювати з аналітичними центрами. Цю культуру ми хотіли б прищепити і нашій владі», – сказав Барієв.
Статті учасників конкурсу допоможуть зрозуміти, чого не зробила держава для Криму за 23 роки, вважає голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, який виступив у ролі співорганізатора конкурсу. При цьому він не виключає, що основою державної стратегії повернення Криму стануть пропозиції «Майдану закордонних справ». А конкурс допоможе створити здорову конкуренцію ідей і дасть владі можливість вибрати оптимальний сценарій для відновлення територіальної цілісності.
Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»
