Події в Україні та їхня інтерпретація російськими засобами масової інформації розділили не тільки російське суспільство, але й українців, які живуть у Росії. Межа пройшла навіть через родини. На цьому тлі питання мови і самоідентифікації українців у Росії сьогодні сприймаються досить гостро.
Політики з екранів російського телебачення люблять повторювати, наче мантру, що росіяни і українці – братні народи. Але в особистих бесідах люди, які ідентифікують себе як українці, кажуть, що відчувають себе останнім часом у Росії не дуже затишно. У публічних місцях вони уникають проявів своєї національної приналежності й українською мовою воліють не спілкуватися. Один з керівників громадської організації Конгрес українців Росії Віктор Гіржов говорить, що представники українських організацій в Росії дуже відрізняються від представників інших етнічних меншин своєю поведінкою.
Якщо, наприклад, представники Середньої Азії, Кавказу вільно спілкуються між собою в громадських місцях, то українці соромляться це робитиВіктор Гіржов
«Якщо, наприклад, представники Середньої Азії, Кавказу вільно спілкуються між собою в громадських місцях, то українці соромляться це робити. Хоча, звичайно, коли ми збираємося десь на заходи, дуже багато спілкуємося між собою винятково українською мовою. Це люди, які є переважно активістами українських організацій. А ті земляцтва вихідців з України, які очолюють донецькі і луганські керівники, там взагалі російська мова. Хоча вони себе вважають українцями, але переважає абсолютно українофобська політика. Вони не підтримують ні українську мову, ні взагалі нічого українського. Тут такий міні-Донбас у Росії», – каже представник Конгресу українців Росії.
З'явилась побутова агресія до українців – Гіржов
За словами Віктора Гіржова, державна російська пропаганда зробила своє недобре діло, і навіть на побутовому рівні в Росії з’явилася агресія до українців.
Якщо раніше була зневага, немов ми велика нація, а ви десь на окраїні, то зараз люди почали поводитись агресивно: ви хохли, вас не повинно бути. З’явилась побутова агресіяВіктор Гіржов
«Тут є такі три рівні ставлення до українського питання: ставлення влади до українців і українського питання, ставлення еліт, політиків і ставлення пересічних громадян. Якщо раніше це не так помітно було, у ставленні до українців була така зневага, немов ми велика нація, а ви десь на окраїні, зараз, внаслідок активної пропаганди в ЗМІ, особливо, на телебаченні, де зомбується населення, люди почали поводитись агресивно. З’явилась така риторика: ви хохли, вас не повинно бути. Крим наш, і це правильно, що ми його забрали. Тобто з’явилась така побутова агресія», – розповідає Гіржов.
Заступник голови регіональної громадської організації «Українці Москви» Валерій Семененко підтверджує думку свого колеги і додає, що демонструвати українську символіку в Росії стає не зовсім безпечно. Це при тому, що ніякої офіційної заборони на неї немає.
Жертви пропаганди
Кореспондент українського агентства УНІАН Роман Цимбалюк вже досить довго працює у Росії. Він говорить, що останнім часом збільшився ризик зустрітися в Росії з жертвами телепропаганди. І тому розмовляти українською не всюди безпечно.
Проблем я таких не відчуваю до того моменту, поки не залишаю якісь офіційні зали і не виходжу на вулицюРоман Цимбалюк
«Якщо говорити між собою, я не думаю, що там мають бути якісь проблеми. Хоча завжди є ризик наткнутися на неадекватних людей. Загалом, гадаю, що такої проблеми немає. Працюючи журналістом від України у Москві, проблем я таких не відчуваю до того моменту, поки не залишаю якісь офіційні зали і не виходжу на вулицю. Ось там, якщо тебе ідентифікують як українця – при чому, неважливо, якою мовою ти говориш – тут можуть бути труднощі», – розповідає журналіст.
Небажане слово
Небажаним у Росії є не лише мовлене слово, але і українські видання, утисків зазнає українська освіта. Віктор Гіржов, який є не тільки громадським активістом, але й засновником інтернет-видання об’єднання українців Росії, каже, що сьогодні в Росії можливості пізнавати рідну культуру і мову в українців досить обмежені.
Немає жодної української школи повноформатної з викладанням українською мовоюВіктор Гіржов
«За переписом населення 2010 року, етнічних українців у Росії, які ідентифікують себе як українці, – близько двох мільйонів. Насправді, їх набагато більше. Але відчувається дуже велика асиміляція. Це внаслідок того, що ставлення таке. Крім того, немає жодної української школи повноформатної з викладанням українською мовою, немає жодного ЗМІ. Є єдине інтернет-видання, яке я заснував і очолюю з 2009 року. Це все, що ми маємо. Є, звичайно, недільні школи. В Москві трохи легше, ніж в регіонах. Тут у нас є національний культурний центр на Арбаті, де ми збираємося, де проводяться заходи, де з регіонів приїжджають колективи. І є також важливий осередок – бібліотека української літератури», – каже Гіржов.
Бібліотека – центр української культури
Бібліотека української літератури декілька років тому опинилася на межі закриття. Культурний заклад звинуватили у розповсюдженні екстремістської періодики, каже Валерій Семененко.
«Раніше бібліотеку хотіли розчинити, забравши статус спеціалізованої бібліотеки, який вона мала. І ми дуже переймалися, що це буде початком її кінця. Але зараз ніби, як і було – і бібліотека працює, і люди можуть користуватися українською пресою», – розповідає він.
У Росії, на відміну від західної Європи, люди відвідують бібліотеки нечасто, але до бібліотеки українці ходили, згадує журналіст Роман Цимбалюк.
«На той час, коли я там був, бібліотека була в хорошому стані. Багато було періодики в друкованому вигляді. Так що там завжди цікаво», – зауважує журналіст.
Заборонена музика
Українці Росії втратили доступ і до популярної української культури. Ще кілька років тому українські колективи в Росії збирали багатотисячні зали. Досить назвати «Океан Ельзи», або «Воплі Відоплясова». Зараз вони під негласною забороною, бо лідери цих гуртів висловили досить чітко свою громадянську позицію. Це все впливає на культурні зв’язки. І не тільки.
Виступ «Океану Ельзи» у Кремлівському палаці, 2011 рік
Європейська зовнішність не дає змоги відрізнити українців від росіян. І тому тут на перший план виходить питання самоідентифікації. На думку Романа Цимбалюка, у Росії на вулицях можна зустріти людей, які без побоювань демонструють українську символіку. Але це не говорить про те, що вони є етнічними українцями.
«Насправді, відрізнити росіянина від українця неможливо. Тому що навіть люди, які розмовляють російською мовою, можуть бути українськими патріотами. Це можна з’ясувати виключно під час бесіди. Інших варіантів я не бачу. Я в Москві в метро і в інших місцях зустрічав людей, які носять стрічки кольорів українського прапора», – каже Роман Цимбалюк.
На цю ж тему:
15.09.2015
Як почуваються в Україні етнічні росіяни
Як мені, погано чи добре, в Україні жити? Я її люблю, я не боюсь, тут для мене загроз немає – Власов далі
