Інвестори, що працюють із Україною називають корупцію, а не війну головною перепоною для роботи. Про це розповів Андрій Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні. Водночас, каже він, європейські та американські бізнесмени просто не знають, яка насправді ситуація в Україні. Вони дивляться в новинах кадри, на яких озброєні люди і танки, хоча столиця живе спокійно та потребує інвестицій. За словами Гундера, потрібно якомога більше розповідати про Україну світу, а для місцевого бізнесу полегшувати життя.
– Ситуація з інвестиційним кліматом непроста з різних причин. Одна з них – сприйняття, яке є в головах інвесторів і взагалі громадськості за межами України. А картинка, яку вони часто дивляться по телебаченню – танки, люди зі зброєю. І це не зовсім відповідає дійсності, бо якщо приїхати до Києва чи в інші міста, то бізнес працює і розвивається.
Ситуація з інвестиційним кліматом непроста з різних причин. Одна з них – сприйняття, яке є в головах інвесторів і взагалі громадськості за межами України
І це один із перших напрямків, потрібно зрозуміти, що сприйняття викривлене. Потрібно людям розказувати, що відбувається в Україні, які є можливості. І якраз ця бізнес-конференція, яка відбулась у Вашингтоні (Американсько-український бізнес-форум 13 липня – ред.), полягала в тому, що уряд із міністрами поїхав до деяких найбільших інвесторів у Сполучених Штатах. Це люди, які вирішують долю мільярдів доларів. І було важливо, щоби ці люди побачили і почули з перших вуст, що реально відбувається в Україні. Тому перший напрямок (роботи – ред.) – це саме сприйняття в очах іноземних інвесторів.
– Як Ви оцінюєте успіхи української дипломатії в цьому?
Основним напрямком роботи посла і його команди, на мою думку, має бути просування українського експорту, компаній. А також показувати Україну як привабливий напрямок для інвестицій
– Рухається все повільно, адже досі в США не було посла, але вже от призначили (Валерія Чалого – ред.). Дипломатією, основним напрямком роботи посла і його команди, на мою думку, має бути просування українського експорту, компаній. А також показувати Україну як привабливий напрямок для інвестицій – це напрямок «номер один». І тут, можливо, треба навіть брати людей із бізнесу, які цим займатимуться. Треба не сидіти в посольстві і чекати, що хтось до тебе прийде, а йти і просувати.
– В одному зі своїх інтерв’ю Ви сказали, що не стільки війна відлякує бізнес-партнерів, скільки корупція. Які успіхи щодо цього має Україна після революції?
В Україні корупція – це рак, і потрібно зрозуміти, наскільки це вбиває сьогодні бізнес, інвестиції. І треба це питання якомога швидше вирішувати
– Подивитися навіть на опитування, яке ми проводили нещодавно серед 600 найбільших інвесторів, які працюють в Україні. На питання: «Що зараз найбільше заважає бізнесу в Україні?», 97% сказали, що це – корупція. В Україні корупція – це рак, і потрібно зрозуміти, наскільки це вбиває сьогодні бізнес, інвестиції. І треба це питання якомога швидше вирішувати.
Щодо корупції є три букви «П»: по-перше, превентивні заходи, – це становлення Антикорупційного бюро, бізнес-омбудсмен. Друге – це публіцистика, робота журналістів, громадянського суспільства, тобто розказувати про корупціонерів громадськості. А третє «П», яке ми не бачимо – це покарання. Навіть Джо Байден (віце-президент США – ред.) у Вашингтоні сказав, що «цих людей (корупціонерів – ред.) треба садити до в’язниці», а цього ми мало бачимо зараз.
– Говорячи про експорт України, найчастіше згадують про агрокультуру. Водночас, ІТ-сектор дуже впевнено тримається упродовж кризи та приносить гроші при менших затратах. На чому варто зараз зосередитись?
– Ці два сектори дійсно традиційно були найбільшими та найпривабливішими. Сільськогосподарський та агросектори великі, а Україна дійсно сільськогосподарська країна. І тут можливостей для інвестицій ще досить багато є. Якщо там зараз 35 мільйонів тон іде на експорт, то це ще можна збільшувати, якщо є правильна інфраструктура. Я думаю, дуже багато залежить саме від інфраструктури.
Сьогодні в світі багато користуються технологіями, які розроблялись в Україні...І у цей потенціал вже є інвестиції, і ще більше можна інвестувати
ІТ-сектор також є одним із прекрасних напрямків, адже українські програмісти вважаються одними з найкращих. Особливо ті, що вже мають 3-4 роки досвіду. І сьогодні в світі багато користуються технологіями, які розроблялись в Україні. Наприклад, навігація в машинах BMW. І у цей потенціал вже є інвестиції, і ще більше можна інвестувати.
– Міністр економіки Айварас Абромавичус кілька місяців тому анонсував запровадження в Україні «регуляторної гільйотини», яка спростить ведення бізнесу. За вашими спостереженнями, чи відчуває бізнес полегшення?
– Ми кожного дня моніторимо. За останній місяць у нас було 88 зустрічей із різними міністерствами. З міністрами, заступниками міністрів постійно ведемо діалог. Ми якраз є голосом бізнесу, який спілкується з урядом. У нас є команда, яка щодня моніторить, що сказав уряд і що вони роблять. Є деякі дійсно регуляторні інструменти і органи, кількість яких зменшилась. Але бізнес хоче легкості, не треба заважати цьому. Деякі речі відбуваються, але в бізнесі ми любимо темп, щоби швидко справи просувалися. А зараз дещо рухається, проте дуже повільно.
– Просувається що саме, де є зрушення і полегшення бізнесу?
– Дерегуляція на деяких напрямках відбувається, також ліквідували «Укрекоресурси» – орган, який не давав розвитку бізнесу, а навпаки заважав роботі. Ми хотіли би, щоб це продовжувалось і швидше відбувалось.
– Не так багато українських компаній скористались перевагами зони вільної торгівлі та вийшли на європейські ринки. Інколи пояснюють тим, що складно отримати міжнародні сертифікати якості. Як пришвидшити цей процес?
Найбільше дасть, якщо якість товарів і послуг почне підніматися. Тому що це дуже хороший стимул для виробників працювати більше на експорт і піднімати якість до європейських стандартів
– Треба дивитись реально по квотах. Є такі, що відразу заповнені на 100%, але є і такі, що не заповнені. Тому треба сідати, дивитися, що є (вільне – ред.), і займатися конкретними напрямками. Наприклад, експорт часнику: востаннє я дивився, було на 7% заповнено. Один із прикладів, який можна далі розвивати і дивитись на перспективу. А найбільше дасть (ефект – ред.), якщо якість товарів і послуг почне підніматися. Тому що це дуже хороший стимул для виробників працювати більше на експорт і піднімати якість до європейських стандартів.
