Брюссель – Попри те, що після справжнього марафону дискусій країнам єврозони вдалося досягти угоди щодо порятунку Греції від банкрутства, на Афіни чекає ще складніший період. Країна постала перед «драконівськими» економією, скороченнями та новими обмеженнями, та як наслідок – подальшим зубожінням. Дехто з європейских економістів дивується: замість зменшити заощадження та скоротити грецькі борги, що дало б економіці можливість випростатися, лідери єврозони висунули Афінам ще жорсткіші вимоги, які виглядають, як покарання уряду Алексіса Ципраса.
З кожним днем Греція все більше наближається до фінансового паралічу. Попри угоду, укладену напередодні у Брюсселі, країні буде потрібен тривалий час перед тим, як Афіни отримають нову грошову допомогу – понад 80 мільярдів євро.
Вже сьогодні-завтра грецький парламент має ухвалити жорсткі реформи, проти яких так наполегливо боролася частина населення на чолі з урядом Алексіса Ципраса. Сам прем’єр-міністр не хотів і чути про програму приватизації на півсотні мільярдів євро. Однак, навіть, якщо ця сума видається йому величезною, уникнути приватизації країні не вдасться.
Греки також сподівалися від своїх європейських партнерів перегляду їхнього велетенського боргу, що включено до нової угоди, але очікувати реструктуризації доведеться ще довго, і за певних умов.
Досвід п’ятирічних заощаджень не виправдався – експерт
Хоч останні 5 років засвідчили: методом заощаджень повернути економіці зростання не вдається – Афіни і далі будуть змушені економити, при чому ще більше, ніж досі. Таку поведінку партнерів по єврозоні економіст із Лондонської школи економіки Поль де Гров вважає неконструктивною, бо це лише призведе до ще більшого зубожіння греків та подальшої рецесії.
«Найгірший сценарій – вихід Греції з єврозони та розвал економіки й фінансової системи – ніби оминули. Але Греція заплатить за це дуже високу ціну, тобто далі продовжується шлях жорсткої економії, який показав себе неефективним», – каже економіст.
На думку аналітиків, проводити приватизацію в час рецесії рівнозначно продавати компанії та майно за безцінь. До того ж, всі виручені гроші йтимуть в кишені кредиторів. Відтак грецька економіка приречена далі спадати, каже Поль де Ґров, який прогнозує нові не лише фінансові, але й політичні потрясіння в державі. Із подальшим ростом безробіття та зменшеннямсоціальних гарантій можливий новий виток радикалізму в грецькому суспільстві, додає фахівець.
Угода досягнута: слово за парламентами країн ЄС і Греції
Після 17 годин переговорів 19 лідерів єврозони домовилися розпочати переговори щодо третього пакету допомоги для Греції.
У відповідь на цю фінансову підтримку, Греція повинна погодитися на проведення «серйозних реформ». Про це сповістив президент Європейської ради Дональд Туск.
Угода передбачає надання Греції фінансової допомоги в рамках Європейського стабілізаційного механізму (ESM – постійного фонду фінансової стабілізації країн єврозони – ред.), а також проведення в Греції серйозних реформ.
«Нам вдалося уникнути «Grexit», – сказав в Брюсселі голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. Хоча чимало європейських експертів прогнозували провал саміту та вихід Греції із зони обігу єдиної європейської валюти.
Як повідомив Юнкер, досягнуті на саміті домовленості, передбачають, що до середи, 15 липня, протягом 72 годин нову угоду має ратифікувати грецький парламент.
Окрім того, умови нового пакету фінансової допомоги Греції повинні бути підтримані парламентами ще кількох країн єврозони, зокрема німецьким Бундестагом.
«Я переконаний, що грецький парламент зможе схвалити всі ті рішення, які були досягнуті сьогодні», – додав голова Єврокомісії.
За словами голови Єврогрупи (об’єднання міністрів фінансів держав-членів єврозони – ред.) Єруна Дейселблума, головною проблемою було «відновлення довіри».
«Ми розглянули реформи, борги і фінансові потреби. Ми змогли досягти згоди щодо всіх цих проблем, аби повернути Грецію на шлях стабільності», – заявив Дейселблум після закінчення саміту лідерів країн зони євро.
Уроки грецького порятунку
Європейські експерти, з огляду на складну й жорстку угоду щодо програми порятунку греків від банкрутства й виходу із зони євро, підкреслюють: ситуація із Грецією дала Євросоюзові кілька уроків.
Перший – полягає в тому, що до завершення кризи ще далеко. Другий: виходу Греції із зони євро не допустять, щоб не склалося враження крихкої конструкції зони обігу єдиних європейських грошей. Третій урок – це свідчення того, що криза, хоч і має назву «грецька», однак стосується всіх, хто поділяє євровалюту і навіть країн за межами єврозони. Четвертий урок отримали Алексіс Ципрас і його партія «СІРІЗА», яким, вочевидь, доведеться поплатитися за організацію референдуму, тривалий спротив та руйнацію тієї незначної стабільності, яку вдалося встановити за попередніх урядів. І останній урок полягає у тому, що умови функціонування та плани дій у зоні євро диктують не толерантніші з Афінами країни Середземномор’я (Італія, Франція, Іспанія), а держави півночі та заходу Європи під проводом Німеччини.
