Україна та Греція намагаються полегшити вантаж боргу перед іноземними кредиторам, адже обидві балансують на межі банкрутства. Урядовці з Києва та Афін наполягають, що їхні зовнішні борги слід реструктуризувати, а Міжнародний валютний фонд (МВФ) це підтримує. І хоч обидві держави прагнуть вберегти економіку від банкрутства, є чотири відмінності між їхніми фінансовими труднощами.
Реформи
Україна рекламує свій намір провести реформи в обмін на допомогу Заходу, хоч деякі законодавчі реформи призупинились. Київ у відповідь на прохання західних кредиторів підвищив тарифи на електроенергію та очистив банківський сектор. Тим часом, українські чиновники закликали ухвалити закони, необхідні, аби і надалі отримувати фінансову допомогу від Заходу. Зокрема, мова йде про подальші кроки у тарифному та банківському секторі, боротьбу з корупцією та реформування газової компанії «Нафтогаз України».
Натомість, ультраліва політична сила прем’єр-міністра Греції Алексіса Ципраса СІРІЗА (Коаліція радикальних лівих) виграла вибори у січні, пообіцявши опиратись непопулярним та жорстким вимогам кредиторів. Ципрас оголосив загальнонаціональний референдум 5 липня, на якому народ сказав «ні» подальшим заходам жорсткої економії в обмін на рятівні кредити. Утім, грецький уряд уже 9 липня представив на розгляд кредиторів пропозиції за програмою реформ в обмін на зовнішнє фінансування.
Приватні кредитори
Українські проблеми із зовнішнім боргом стосуються переважно приватних кредиторів. Чотири з них – американські інвестори та хедж-фонди – мають частку у близько 8,9 мільярда доларів українського боргу. Їхні переговори з Києвом щодо реструктуризації тривають – попереду дата виплати – 24 липня. В МВФ говорять, що позика на 17 з половиною мільярдів доларів Україні напряму залежатиме від того, чи виплатить держава 15 мільйонів доларів кредиторам у 2018 році. Київ погрожував оголосити мораторій на виплати, якщо власники облігацій не спишуть 40% боргу – кредитори цю пропозицію не приймали.
Натомість, левова частка офіційного боргу Греції – на загальну суму близько 242,8 мільярда євро, згідно з аналізом Reuters, – належить європейським урядам. Німеччина є найбільший кредитором Афін, її частка в боргу – 57,23 мільярда євро, пише медіа. Канцлер Німеччини Анґела Меркель дотримується жорсткої позиції щодо заявки Афін на реструктуризацію, а німецьке суспільство висловилось проти таких поступок.
МВФ
МВФ, що володіє 21,2 мільярда євро грецького боргу, дотримується жорстокої позиції щодо виплати у розмірі 1,5 мільйона євро, яку Афіни мали здійснити 30 червня. Глава МВФ Крістін Лагард заявила минулого місяця, що Греції не нададуть пільговий період, якщо вона пропустить платіж, – як, врешті, й сталось. Разом з іншими основними кредиторами Греції – країнами Єврозони і Європейським центральним банком – МВФ планував у п’ятницю, 10 липня, розглянути пропозицію щодо полегшення тягаря заборгованості Греції.
МВФ продемонстрував велику поблажливість щодо України. Лагард заявила минулого місяця, що фонд зможе продовжувати підтримувати та кредитувати Київ навіть в тому випадку, якщо уряд не завершить переговори з кредиторами вчасно.
Війна і мир
Греція вступила до Євросоюзу ще в 1981 році, долучилась до єврозони в 2001 році, а криза в країні почалась за мирного часу. Грецька економіка розвивалась, а обсяг кредитів від ЄС зростав. Гроші, зокрема, йшли на проекти, пов’язані з Олімпійськими іграми 2004 року. Це призвело до проблем, коли почалась світова економічна криза, а ВВП Греції скоротився – державі стало все важче виплачувати позики. Фінансові ринки зачинили свої двері перед Грецією після того, як Афіни у 2009 році оприлюднили занижені цифри дефіциту. А наступного року МВФ, Європейський центральний банк і Європейська комісія намагались запобігти банкрутству Греції і ймовірній кризі в подальшому – держава отримала два багатомільйонні доларові вливання. Вони обумовлювались тим, що Греція, серед інших обмежень, скоротить витрати бюджету та підвищить податки.
Україна також мала проблеми з економікою упродовж останніх років, страждаючи від корупції та опираючись реформам. Але, на відміну від Греції, ситуацію рік тому «підірвала» війна, що досі триває на сході держави. Конфлікт із сепаратистами, які заручились підтримкою Росії, призвів до смерті 6400 людей починаючи з квітня 2014 року. Західні країни намагаються допомогти українській економіці покращити показники, утім, збройний конфлікт стає цьому на заваді. Війна на Донбасі також підірвала виробничі потужності держави – на схід держави припадає близько чверті промислової продукції України. Світовий банк заявив у квітні, що очікує скорочення економіки України на 7,5% цього року. Також прогнозує зростання на 2% у 2016 році за умов, якщо реформи продовжаться, а банківський сектор стабілізується.
Над матеріалом працювали Яна Полянська і Радіо Свобода
