Перший «Український дім» у Празі б’є рекорди. Волонтери тішаться: без реклами і державної підтримки за 4 дні виставки національний стенд відвідало понад 1000 гостей. Міністра культури Кириленка в українському павільйоні, однак, розкритикували, бо відомство, кажуть, проігнорувало можливість долучитися до іміджевої події у чеській столиці.
Як знайти український павільйон на виставці, підкаже кожен чех. Скромний дебютант поміж зіркових завсідників-сусідів – між Францією та Португалією. Але поміж відвідувачів – популярніший.
На питання про секрет успіху співорганізатор виставки Юрій Ключівський усміхається: «Я пообіцяв мамі, що спробую все зробити, щоб Україна також взяла участь у цій виставці, коли минулого року побував тут і не побачив жодної української книжки. Безперечно, я тоді не знав, наскільки це важко зробити».
«Якщо знайдете кошти, то підтримаємо»
За словами Ключівського, справа не лише у коштах. Він каже, що перше, що зробив, – це написав листи до профільних інституцій із проханням підтримати. У відповідь отримав: «Якщо ви знайдете кошти, то ми вас підтримаємо». Після цього, каже він, волонтери вирішили шукати не кошти, а прямі контакти з видавництвами. Зрештою, з 240 офіційно відкритих в Україні видавництв представників надіслали вісім: переважно з Західної України, але по одному також із Києва та Харкова.
Утім, Ключівський вважає це перемогою. І навіть збирається «подякувати» владі – антипетицією.
Ми хочемо зробити таку антиподяку владі – щоби вона бодай не заважала
«Ми хочемо зробити таку антиподяку владі – щоби вона бодай не заважала, – усміхається співорганізатор і показує папір із заголовком, надрукованим догори дригом. – Це теж хороша справа, в Україні всі ми знаємо, і це дуже добре, що нам дали спокій і ми це зробили. Бо ще не відомо, як би це було, якби це було за якісь кошти там державні. Зрештою, державні кошти – це кошти платників податків. З огляду на економічну й іншу ситуацію, ми можемо вибачити чинній владі, що так це відбувається».
Однак волонтер певний: Україна – як європейська держава – не може не бути на таких виставках, бодай серед країн Вишеградської групи. Він запевняє, що справа не в розмаху, а в самому факті участі України у іміджевих міжнародних подіях. Тому Ключівський дивується відсутністю уваги з боку профільних інституцій.
Влада готова «різати стрічку»
Єдина офіційна установа, яка допомогла – посольство України у Чехії. Листом на офіційному бланку. «Посольство нам підготувало листа, щоби ми отримали якусь знижку – як національний павільйон. Це тут можливо. Знижка була десь в межах 5 відсотків, але знаєте, як кажуть чехи, – кожна корунка є добра. Добра кожна рада, добра кожна допомога», – дякує співорганізатор. Але нагадує, що на наступний рік посольство пообіцяло сприяти, щоб виставку «Світ книги – Прага» додали до переліку обов’язкових, де братиме участь Україна на державному рівні. Тобто, з фінансуванням. Тепер, каже він, волонтери «триматимуть руки на кишені».
«Знаючи, як відбувається з коштами в Україні – як в тій пісні: то вони є, і зразу їх немає! – то ми спробуємо це відслідкувати, наскільки це буде можливо. Щоби все-таки волонтери тримали руку на пульсі, а можливо – дві руки на кишені», – жартує волонтер.
Якщо продати один джип, то можна брати участь у всіх чотирьох виставках країн Вишеградської групи
Бюджет українського стенду співорганізатор порахував… у дисках на джип: «Я скажу так. Це чотири диски алюмінієві із колесами на джип, сотні яких їздять по печерських пагорбах. Якщо продати один джип єдиний, то можна брати участь у всіх чотирьох виставках країн Вишеградської групи».
«Ми зверталися до Кабінету міністрів, і в міністерства культури й освіти. Крім того – у Комітет зі сприяння культурі у Верховній Раді. Звідти взагалі не дістали ніякої відповіді. Ну, може, у нас немає коштів зараз – економлять на секретарях – таке також може бути. Або радники там, ну, не вміють писати. Від одних ми отримали відповідь, від інших – ні. Але рефрен, основний рефрен: «Якщо ви знайдете фінансування – гранти і ще щось,– то ми будемо різати стрічку. З ножицями приїдемо, з ножицями відкриємо виставку і розріжемо стрічку!» – каже Юрій Ключівський.
Винничук: посада міністра культури – «відстійник» для «продисвітів»
Просто відстійник якийсь. І завжди дають посаду якимось таким, часом, рідкісним пройдисвітам
Без дипломатичних реверансів оцінює внесок у організацію виставки міністра культури України письменник Юрій Винничук. «Я дивуюся взагалі, нащо це Міністерство культури існує, якщо воно не підтримує такі ініціативи, – обурюється митець. – Приходять на цю посаду відсидіти і зробити кілька ідіотських заяв, а потім піти. Нічого після них не залишається. Нічого! Ну, був Ступка. Але це була його найгірша роль. Я думаю, що це просто такий відстійник якийсь. Чомусь на культуру всім наплювати. І завжди дають посаду якимось таким, часом, рідкісним пройдисвітам».
Особисто міністрові культури – та віце-прем’єрові України – В’ячеславу Кириленкові письменник закидає «шароварщину» та не остатню увагу до «пропаганди» української культури у світі.«Не може культура працювати на АТО, як вирішив Кириленко. Культура сама по собі повинна працювати якось ще в якихось інших напрямках. Зокрема пропаганда української культури в світі повинна відбуватися, – вважає Юрій Винничук. – А в нас усе зводиться до того, щоби поставити ще один пам’ятник Шевченку. Ну і що з того?! Книжок же ж нема! Це такий маразм, що я просто дивуюся».
За словами Винничука, «оці бовдури-пам’ятники» для уряду важливіші, ніж книжки. «У нас в Україні стільки повідкривали пам’ятників і пам’ятних дошок письменникам, чиїх творів нема. Нема їхніх творів! А пам’ятник стоїть. Люди приходять, там слухають якісь доповіді. Ну це просто ганебно!» – каже літератор.
Радіо Свобода спробувало зв’язатися з віце-прем’єр-міністром, однак В’ячеслав Кириленко на телефонний дзвінок у неділю не відповів. Редакція готова опублікувати точку зору міністра культури, якщо він вийде на зв’язок та захоче висловитися.