На міжнародному книжковому ярмарку в Празі Україна вперше представлена експозицією «Український дім». Її організували українські волонтери з Чехії. За прем’єрою 14 травня спостерігали українські дипломати, письменники і видавці.
Біля українського книжкового стенду в Празі видно усміхнені обличчя українських активістів. «Не хваліть нас надто сильно, ми скромні. Не сваріть нас дуже сильно, бо ми мали добрі наміри. Просто приходьте, насолоджуйтесь, підтримуйте нас і читайте, читайте, читайте», – написала на сторінці у Facebook празької експозиції «Український дім» Зіна Гаврилюк. Вона однією з перших вітає гостей українського павільйону на виставці «Світ книги Прага».
Після відвідин павільйону посол України в Чеській Республіці Борис Зайчук ледь тримає в руках кілька важких фоліантів.
– Я щиро вдячний усім, хто долучився до цієї справи, і за понад 20 років незалежності України вперше представлена українська книга. Обсяг невеликий, але це початок. Ми сподіваємося, що щорічні наступні виставки будуть проводитися, буде трошки більша географія видавництв, які будуть представлені.
– Чи українська держава має соромитися через те, що цей павільйон відкрили передовсім українські волонтери?
– Я не бачу тут сорому. Яка різниця, хто його відкривав. Головне, що він відкритий і буде існувати. А сорому України немає, тому що представлено те, що в Україні є друкування книг, є читач, який читає, є автори, які пишуть дуже багато змістовних, ідеологічних і патріотичних творів.
Письменник Юрій Винничук – одна із українських літературних «зірок» на книжковому ярмарку. Він хвалить волонтерів і очікує більшого від української держави.
Наше представництво на зарубіжних ярмарках – це дуже важливо. Дуже добре, що є люди ініціативні, які взялися за цеЮрій Винничук
– Я не знаю, чи посол винен тут у чомусь. Я думаю, що у нас є Міністерство культури, яке очолює людина абсолютно далека від культури. Він вважає, що культура має працювати на АТО. Але це неправильно, тому що наше представництво на зарубіжних ярмарках – це так само дуже важливо. Я не розумію, як цього не можна бачити. Вони вже запороли оцю виставку бієнале у Венеції. Тобто, від них я не знаю, що можна чекати. Але дуже добре, що є люди ініціативні, які взялися за це, тому, щоб не було соромно за нашу країну. Тому що я бачу представлено тут багато країн. Я був на франкфуртській ярмарці, то стенду українського не було. Пара українських видавництв самі приїхали, якось самі там влаштували ці стенди.
– Як Вам український стенд у Празі?
– Цілком добре. Доволі представницький. Є кілька видавництв, книжок достатньо є. Хотілося б, звичайно, більше, тому що я бачу, як виглядають стенди інших країн. Хотілося б, щоб держава нарешті приклалася до цього.
Українські волонтери розповідають, що ще влітку минулого року почали писати листи до уряду в Києві, включно з Міністерством культури. У відповідь було або мовчання, або відмова через брак державних коштів. Тому почали самотужки шукати спонсорів.
На 9 квадратних метрах, поруч із павільйонами Франції і Португалії, книги видавництв «Апріорі» (Львів), «Астролябія» (Львів), «Лілея-НВ» (Івано-Франківськ), «Карпати» (Ужгород), «Кальварія» (Київ), «Фоліо» (Харків).
Зиновія Філіпчук приїхала до Праги з львівського музею Тараса Шевченка, що співпрацює з видавництвом «Апріорі».
– Ми привезли вам дарунок, «Кобзар і Україна», ювілейне видання до 200-ліття Тараса Шевченка. Це видання здійснене у співпраці з нашим музеєм. Автором передмови є, світлої пам’яті, Євген Сверстюк. Тут моя скромна післямова до цього видання. Власне, для нас це видання цінне тим, що ми в основу поклали видання «Кобзаря» Тараса Шевченка 1940 року, власне, непофальшоване радянською владою. Ілюстроване видання творами класиків українського мистецтва 19-го століття, а також із фондів Народного музею Тараса Шевченка львівського Палацу мистецтв.
На українcькому стенді переважає література українською мовою, тому чеська перекладачка Ріта Кінделрова попереджає, що це може стати перешкодою для чехів, відвідувачів виставки.
– З того, що я бачила, так думаю, що більше чехів будуть цікавитися Закарпаттям (Підкарпатською Руссю). Тоді можуть і такі чехи, які не знають української мови, купити щось про Закарпаття, якісь альбоми мистецькі або щось таке. Більше ніж, скажімо, сучасну українську літературу українською мовою.
– Ви чимало перекладали сучасну українську літературу. Чи представлені Ваші книги тут?
– Є декілька книг, які ще є. На жаль, наприклад «Музею покинутих секретів» Оксани Забужко вже немає. Це розпродали раніше. Я говорила з директором видавництва, який казав, що буде думати про додрук, побачимо. Залежить теж від авторських прав. Але є три книжки видавництва Kniha Zlin, ще залишились «Легенди Львова» Юрія Винничука. Наталки Сняданко, одна книжка є, яка вийшла, і «Експрес Україна» оповідання. Ці книги можуть купити і на стенді, і на стенді видавництва.
Письменниця Юлія Драган із Закарпаття задоволена, що в Празі може презентувати свій доробок відразу і українською, і чеською мовами.
– Видаю книгу у «Карпатах», це славне видавництво. Вийшли мої книги вже й перекладом на чеську мову. Було «Горнятко доброти», а тепер «Кошик повен доброти». Переклала Тереза Хланова, перекладачка чеська, для дітей, щоб діточки виростали мудріші, добріші, милосердніші, знали, що треба мати любов до Бога, і це саме головне у житті. Я дуже щаслива, що я маю нагоду тут презентувати. Це дуже радісно. Це додає мені сили писати і надалі.
У п’ятницю в Празі буде презентувати переклад «Московіади» чеською мовою письменник Юрій Андрухович, а в суботу на літературному вечорі зберуться на авторські читання Вікторія Андрусів, Галина Бабак і Галина Петросаняк. 21-ша книжкова виставка-ярмарок у Празі вперше стартувала з потужним українським акцентом.
На цю ж тему:
 14.05.2015Україна на книжковому ярмарку в Празі: «Ми вас чекали 21 рік» Перекладачка Ріта Кіндлерова побоюється, що багатьох українців може зупинити вартість квитка на ярмарок – 120 крон (близько 5 доларів). далі |
