Радіо Свобода зібрало реакції європейських дипломатів, чиновників та експертів на ситуацію, що склалася після телефонної розмови президентів США і Росії 16 жовтня.
Євросоюз наклав санкції на російського президента ще після анексії Росією Криму, задовго до повномасштабного вторгнення до України.
Після того Володимир Путін не одноразово подорожував до Парижа та Берліна, наприклад для участі у засіданні «Нормандської четвірки», за участю лідерів Німеччини, Франції та України.
Ці подорожі не були винятками з санкційного режиму, оскільки щодо перших осіб держав санкції стосуються лише замороження суверенних активів, але не забороняють поїздки до ЄС.
«У нас заморожені активи Путіна та Лаврова, але на них не поширюється заборона на в’їзд – це їх ніколи не стосувалося», – нагадала журналістам на брифінгу в Єврокомісії речниця з питань закордонних справ Аніта Гіппер.
Маршрут
Складніша ситуація із санкціями щодо російської авіації. Всеосяжну заборону для російських цивільних літаків – тобто заборону заходити, злітати та пролітати через повітряний простір ЄС – запровадили уже після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Вона поширюється також на президентський борт.
Не хочу навіть думати, як це відбуватиметься, але радий, що не я відповідаю за його маршрут
Один із високопоставлених дипломатів ЄС, не уповноважений давати офіційні коментарі ЗМІ, пожартував, що може борт Путіна пролітатиме над Україною. І додав, що не заздрить людям, які плануватимуть його маршрут, оскільки їм доведеться отримувати дозволи від низки країн.
«Не хочу навіть думати, як це відбуватиметься, але радий, що не я відповідаю за його маршрут», – сказав дипломат.
У Єврокомісії підтвердили, що країни-члени можуть робити винятки з санкцій для того, щоб пропустити російський літак.
«Щодо напрямку руху та потенційних відхилень (від санкцій – ред.), держави-члени можуть надавати ці відхилення, але рішення щодо цього має ухвалюватися державами-членами індивідуально», – заявила Гіппер.
Водночас до Угорщини все ж є шлях без перетину повітряного простору інших країн-членів. Він пролягає через Туреччину, Чорне море, та кілька балканських країн, які не входять до ЄС і не долучались до санкцій.
Однак навіть це вимагатиме координації з повітряними коридорами, контрольованими НАТО.
Ордер МКС
Діючим є й ордер на арешт від Міжнародного кримінального суду (МКС), виданий на Володимира Путіна ще у березні 2023 року за підозрою у причетності до викрадення дітей з України під час вторгнення.
Таким чином всі країни-члени МКС зобовʼязані арештувати Путіна, в тому числі Угорщина, яка наразі у процесі виходу з МКС.
ніхто не буде здивований, якщо угорці не заарештують Путіна
«Міжнародний кримінальний суд є надзвичайно важливим. Якщо Путін прилетить, мають настати логічні наслідки, адже він перебуває у розшуку. Якщо Угорщина цього не зробить… Це не сприятиме справі», – зауважив високопоставлений дипломат ЄС.
Водночас він визнав, що «ніхто не буде здивований, якщо угорці не заарештують Путіна – усі цього очікують», бо Угорщина уже порушувала свої зобовʼязання перед МКС.
Раніше цього року угорський премʼєр Віктор Орбан приймав прем’єр-міністра Ізраїля Беньяміна Нетаньягу, який також у розшуку МКС за звинуваченнями у злочинах проти людяності під час війни в Газі.
У лічені години після прибуття Нетаньягу у квітні Орбан заявив, що його країна розпочне процес виходу з юрисдикції суду. Проте процес виходу триває рік, наголосили кілька дипломатів, тому Угорщина досі є підписантом Римського статуту МКС, принаймні до 1 червня 2026 року і має зобов’язання відповідно до цього міжнародного правового інструменту.
Іншим прецедентом порушення рішення МКС є візит Путіна до Монголії, яка теж є членом МКС, проте не виконала своїх зобовʼязань з арешту.
Реакції в Європі
Офіційний Брюссель, зокрема Єврокомісія, відреагував на новини щодо майбутньої зустрічі на території ЄС без заперечень.
«Президентка Урсула фон дер Ляєн вітає будь-які кроки, які ведуть до справедливого та міцного миру в Україні», – заявив речник Єврокомісії Олоф Гілл.
«Якщо запропонована зустріч служитиме цій меті, ми будемо її вітати», – додав Гілл.
Схожу позицію Європейської Ради озвучив і високопоставлений чиновник ЄС, не уповноважений давати офіційні коментарі ЗМІ.
«Як ми можемо бути проти зусиль, якщо вони справді спрямовані на те, про що ми просимо вже давно, – забезпечення справедливого і тривалого миру в Україні?» – наполіг чиновник ЄС.
Це підсилення позицій Орбана, навмисне усунення на другий план і приниження Європейського Союзу.Роланд Фроденштайн
Дипломатів, що неофіційно спілкувалися з Радіо Свобода, не здивували плани президентів Росії і США знову зустрітися, але от вибір локації – так.
Це не лише порушує санкції, а й певною мірою підсилює позицію Угорщини, чий прем’єр Віктор Орбан, уже називає свою державу «островом миру».
«Ні, сам факт, що знову буде зустріч, не є сюрпризом. А от те, що це у Орбана, ну, це…», – повідомив один з дипломатів ЄС, не продовжуючи думку.
«Це підсилення позицій Орбана, навмисне усунення на другий план і, так, приниження Європейського Союзу. Але, гадаю, європейські уряди не вважають, що мають великий вибір. Вони й далі потребують Сполучених Штатів для забезпечення безпеки, і, думаю, не будуть, скажімо, мститися Трампу, роблячи цей саміт неможливим. Тож вони дозволять йому відбутися», – висловив свою думку у коментарі Радіо Свобода політичний аналітик, засновник Brussels Freedom Hub Роланд Фроденштайн.
Дипломати з держав ЄС, утім, зауважували, що позиція США зараз більше узгоджена з європейською, відтак і щодо можливої зустрічі президента Трампа з Путіним хвилюються уже менше.
Путін серйозно його зрадив. Ми бачили після зустрічі на Алясці серйозну ескалацію проти України
«Ми відносно спокійні в тому сенсі, що після Аляски європейцям вдалося переконати Трампа у своїх аргументах, і він трохи піддався на нашу лінію», – сказав один із дипломатів.
«Президент Трамп також побачив, що минулого разу, коли він спілкувався з Путіним (на Алясці – ред.), Путін серйозно його зрадив. Ми бачили після зустрічі на Алясці серйозну ескалацію проти України. Тому не віримо, що Трамп дозволить цьому статися», – наполіг високопоставлений чиновник у Європейській Раді.
Журналісти запитували посадовця, а також низку дипломатів держав ЄС, чи не принизливо для Євросоюзу приймати на своїй території підозрюваного у воєнних злочинах, що розв’язав війну, яку вважають найкривавішою в Європі від часів Другої світової.
Чимало співбесідників погодилися, що так може здаватися на перший погляд, утім, наполягли, що не варто зосереджуватися на форматі й локації.
Головне - результат, зокрема - досягнення домовленості про припинення вогню, на що давно згодна, зокрема, Україна. І якщо його вдасться досягти в Угорщині, – саме це, підкреслював багато хто, буде найважливішим.
Форум