Брюссель – Продовжити до вересня чинні санкції, додати нові імена до «чорного списку» фізичних та юридичних осіб Росії і Донбасу вирішили у четвер на позачерговій нараді голів МЗС країн Євросоюзу. Також до середини лютого мають підготувати інші обмеження, зокрема, посилення галузевих санкцій. Їх ухвалять у разі, якщо на Донбасі зростатиме напруження, а Мінські домовленості далі не поважатимуться.
Попри загрозу грецького «вето», європейці все ж знайшли шлях об’єднати свої позиції щодо санкцій проти Росії. Як зауважила голова європейської дипломатії Федеріка Моґеріні, Афіни проявили конструктивну поведінку для збереження єдності в Євросоюзі.
Тим часом, розширення обмежень стосуються тільки першого рівня санкцій. Тобто, ЄС переходить до нового етапу, а саме: протягом тижня, до 9 лютого, мають визначити й додати нові імена до «чорного списку» тих, на кого поширюються візові обмеження та замороження активів. Йдеться також про ембарго щодо російських компаній, що мають стосунок до конфлікту на Донбасі.
Як пояснила Моґеріні по закінченні консультацій, Рада міністрів ЄС вирішила «посилити існуючі обмеження щодо Росії та сепаратистів. Перед тим, як нині чинні санкції завершаться у березні, ми продовжили їх на півроку».
«Загалом, – зазначила верховний представник ЄС із закордонної політики, – у Брюсселі в четвер ухвалили три якісно різні рішення: продовження існуючих санкцій. Розпочато підготовку протягом 10 днів нового списку осіб, на яких накладуть візові та майнові обмеження. І останнє, вирішено розпочати приготування інших подальших обмежувальних заходів».
У Раді ЄС уточнюють, що останній крок передбачає також розширення галузевих санкцій, націлених на Росію.
Завдання європейської дипломатії наразі – робити все можливе для припинення вогню, заявив голова МЗС Бельгії Дідьє Рейндерс.
Ми продовжуємо працювати і над потужнішими економічними санкціями, якщо до лютневого саміту ЄС ситуація знову погіршуватиметьсяДідьє Рейндерс
«Нові персональні обмеження та санкції щодо юридичних осіб впроваджуються за їхні дії на сході України, – зауважує він. – Попри це, ми продовжуємо працювати і над потужнішими економічними санкціями, якщо до лютневого саміту ЄС ситуація знову погіршуватиметься».
Можемо діяти санкціями та ще ізоляцією Росії, як це зробили в Парламентській асамблеї Ради ЄвропиЛінас Лінкявічус
До європейської єдності, попри різні підходи до політики тиску на Кремль, закликала навіть Франція, яка ще напередодні разом із дипломатами Греції, Австрії чи Кіпру відстоювала полегшення жорстких санкції, що були запропоновані державами Центральної та Східної Європи. Наприклад, Лінас Лінкявічус – литовський міністр закордонних справ – зокрема, відповідає на питання: «чи є альтернатива санкціям?»
«Альтернатива санкціям? Наскільки відомо, ми не посилаємо в Україну армії. Тож можемо діяти тільки санкціями та ще ізоляцією Росії, як це вчора (28 січня – ред.) зробили в Парламентській асамблеї Ради Європи», – каже литовський дипломат і також запитує: «Скільки ще людей має бути вбито, для того, щоб ми діяли?»
ЄС усвідомлює критичність ситуації, переконаний глава українського МЗС
Можливість посилення тиску на Москву запропонували до розгляду Європейська рада, на чолі з Дональдом Туском та голова дипломатичної служби ЄС Федеріка Моґеріні. Це сталося після зростання напруги на Донбасі, зокрема, суботньої кривавої атаки на Маріуполь, де загинуло понад 30 осіб і близько сотні було поранено.
Ми розуміємо, що наступний мерзотний терористичний акт може призвести до переходу спіралі насилля на абсолютно інший рівеньПавло Клімкін
Голова української дипломатичної служби Павло Клімкін також був запрошений до Брюсселя, де він зустрівся з головою європейської дипломатії Моґеріні та мав низку двосторонніх консультацій, зокрема, і з грецьким міністром закордонних справ Нікосом Котзіасом. На його думку, європейці справді усвідомлюють всю критичність ситуації.
«Ми розуміємо, що наступний мерзотний терористичний акт може призвести до переходу спіралі насилля на абсолютно інший рівень. Тож міністри мають зробити потужну заяву підтримки України й знайти подальші ідеї посилення тиску на Росію, включно із можливими обмежувальними заходами», – заявив Павло Клімкін.
