Брюссель – Німеччина вимагатиме від українського уряду реальної реорганізації держави та виконання всіх запланованих реформ. Такі очікування, на думку німецьких аналітиків, висловить канцлер Німеччини Ангела Меркель на сьогоднішній зустрічі з прем’єром Арсенієм Яценюком. Водночас главі уряду України доведеться відповісти на критику Берліна щодо сподівань приєднання до НАТО, які там вважають неконструктивними.
Україна здатна на ділі реформуватися, але європейська спільнота має їй у цьому надати дружню допомогу. Так, на думку аналітика з Німецької ради із закордонних відносин Штефана Майстра, переконуватиме канцлера Німеччини Ангелу Меркель український прем’єр-міністр. Сьогодні, після низки зустрічей напередодні у Берліні, Арсеній Яценюк зустрінеться з лідером держави, яка в ЄС грає першу скрипку не лише в економічній, але й у дипломатичній сфері. Втім, деякої критики з боку Меркель представнику України не оминути:
«Тут є великі очікування від політики реформ. Багато заплановано, але тепер треба це імплементувати. Водночас, німецькі лідери не дуже люблять те, що Яценюк штовхає Україну до членства у НАТО. Тому, лунатиме критика, бо в Берліні переконані, що це збільшить конфлікт із Росією, а отже, не є конструктивним підходом».
На думку політолога Штефана Майстра, вимагаючи більшого терпіння від Євросоюзу і більшої фінансової підтримки, зокрема, від Німеччини, Україна все ж може розраховувати лише на гроші від Європейського центробанку та, можливо, від ЄБРР. Берлін прямих фінансувань не надасть, каже Майстер. Тим часом, у Києві вказували на підготовку цього місяця у Німеччині урядових гарантій на надання кредиту обсягом 500 мільйонів євро. Цей крок здійснюється на виконання домовленостей українського президента Петра Порошенка з канцлеркою ФРН Ангелою Меркель, свідчать офіційні українські джерела.
ЄС має визначитися, яка Росія йому вигідніша – експерт
Берлінські зустрічі Арсенія Яценюка також присвячені дипломатичним зусиллям для деескалації конфлікту на сході України. Зокрема, на думку наукового співробітника берлінського Центру Роберта Боша Марії Давидчик, триватимуть консультації з можливого проведення зустрічі в Астані у «нормандському форматі», тобто за участі представників України, Росії, Німеччини та Франції. Навіть при тому, що останні дві держави вже заявляли про незначні надії на цю зустріч. Експерт додає, що загалом цього року Київ має довести відданість обраному шляху на євроінтеграцію. Водночас ЄС – зокрема, така ключова країна, як Німеччина – мусять для себе визначити подальші кроки щодо Росії.
«Дуже важливим фактором нині буде визначення Євросоюзом того, яка Росія йому вигідніша: слабка, сильна чи така, що розвивається. Гадаю, слабка Росія у глобалізованому світі не вигідна нікому, включно з Україною. Але з іншого боку, як бути з міжнародним гравцем, чиї дії непередбачувані? Я не очікую кроків до скасування санкцій, а рік, що починається, буде роком дипломатії».
При цьому не виключено, що саме прихована дипломатія буде відігравати серйозну роль, каже Давидчик. Також, додає вона, слід очікувати більшої активності в мирному розв’язанні українського конфлікту з боку російського та європейського бізнесу, якому він абсолютно не вигідний.
Тим часом щодо думок, висловлюваних деякими лідерами європейських держав із приводу можливості перегляду накладених на Росію санкцій, берлінський аналітик Штефан Майстер має чітке переконання: обмеження російської економіки та ембарго триватимуть доти, доки Москва не виконає всіх пунктів «Мінських домовленостей».
