Українці хочуть дешевих фестивалів, а організатори – самоокупності

Масштабний українсько-шведський фестиваль «Рок’н’Січ» відбудеться цими вихідними у Києві на Трухановому острові. В той же час у Львові пройде, як обіцяють організатори, грандіозне відродження фестивалю «Старе Місто». На обидві події очікують по кілька тисяч відвідувачів з усієї України та гостей з сусідніх країн. Радіо Свобода дізнавалось, за якими критеріями українці та гурти обирають собі музичні фести.

Щороку 24-річний Тарас відвідує з десяток музичних фестивалів по всій Україні. Зараз, після закінчення навчання, виходить потрапити лише на найбільші, каже він. З попередніх років хлопець відзначає найяскравіші фести – це «Захід», «Підкамінь» «Фортмісія», «ФранкоФест», «Трипільске коло» та «Республіка». Їх він збирається відвідати і цього літа.

«Коли було більше часу, фестиваль насправді вибирався за одним принципом – «безкоштовність і добирання». Але оскільки зараз часу менше, то безкоштовність вже такої ролі не грає. Тепер для мене більш важливі якість контенту та якість музики. Я готовий заплатити гроші за те, щоб почути на фестивалі улюблені гурти і неважливо, де це буде відбуватись», – розповів Радіо Свобода Тарас.

Однак музика – це лише частина фестивалю. Люди їдуть на такі заходи заради знайомств та унікальної атмосфери, тому посередній музичний лайн-ап – не біда, і справжні фестивальники це розуміють, пояснює хлопець. На його думку, українським організаторам фестивалів слід орієнтуватись на польський фестиваль Woodstock, угорський Sziget і німецький Rock am Ring.

Фома не задоволений ставленням до українських виконавців на фестах

Лідер українського гурту «Мандри», одного з небагатьох, хто виступав на фестивалі Sziget, Сергій Фоменко вважає, що ситуація з фестивалями в Україні цілком задовільна. Вибір великий – від локальних етнофестів до професійних подій з іноземними артистами, каже він. Заходів настільки багато, що Фома навіть перестав запам’ятовувати їхні назви.

«От я вам чесно зізнаюсь, я давненько назви фестивалів вже не фіксую. Бо для мене важливо місто, куди я приїжджаю, і сцена, а решта – не дуже. От зараз, наприклад, ми їдемо кудись на Вінниччину виступати», – розповідає співак.

Однак на тлі жвавого «фестивалетворення» Сергій відзначає незмінні проблеми, зокрема, несправедливість стосовно українського виконавця.

«На фестивалі приїжджають зарубіжні артисти, вони отримують високі гонорари… Українські артисти зазвичай не отримують ті суми, які вони хочуть, але все одно виступають. Часом їм урізають гонорар чи не втричі. Ми, до речі, саме тому й не виступаємо на багатьох фестивалях, тому що цінова політика до українського виконавця з боку українських промоутерів і організаторів фестивалів мені не подобається», – каже музикант.


Соліст гурту «Веремій» назвав показові фестивалі

Соліст київського гурту «Веремій» Віталій Калініченко теж не встигає слідкувати за появою нових фестів, адже, за його словами, український фестивальний рух дуже активний. Раніше молодий і амбітний гурт сам подавав заявки на фестивалі (щоб їх взяли бодай на розігрів), тепер організатори шукають їх самі, каже Калініченко.

Обираючи, який фестиваль відвідати, музиканти, в першу чергу, звертаються увагу на те, скільки їм заплатять за роботу і наскільки адекватний підхід до виконання райдеру. Показовою в цьому плані для гурту стала ситуація на минулорічному фестивалі «Трипільське коло», коли наметове містечко групи обікрали. Відтепер цей фестиваль у «чорному списку Веремія», каже Віталій.

«Показовими ж є такі фестивалі, як «Бандерштат» у Луцьку – там дуже класна організація і завжди хочеться туди їхати, «Захід» під Львовом – дуже масштабний фест, «Обнова-фест» у Чернівцях – там гарні умови і дуже адекватно працюють з гуртами», – поділився враженням артист.

Окремо Калініченко відзначив контингент, який збирається на фестивалях. На його думку, «є люди, які виростають на і з фестивалями, а є всілякі неформали, супер-ярі націоналісти, які люблять все «на шару», і це не дуже добре позначається на фестивальній культурі в цілому».

Українцям треба навчитися платити музикантам – організатор фестивалю

Організатор одного з найбільших українських музичних фестивалів «Захід» Яків Матвійчук розповідає, що концепція українських фестивалів потребує серйозного перегляду. Будь-яка спрямованість фестивалю, етнічна чи територіальна, одразу робить фестиваль привабливим лише для обмеженого кола людей. Звідси й з’являються задоволені і незадоволені. Він же в організації свого фестивалю керується досвідом найкращих європейських музичних подій, де фестиваль – це просто місце відпочинку і музики, без всіляких ідей чи ідеологій.

Європейські стандарти торкнулися й цін на квитки на «Захід», з якими може конкурувати хіба що фестиваль «The best city» у Дніпропетровську, а віднедавна й «Старе Місто» у Львові.

«Ми намагаємось бути самоокупними. Як працює все у світі: музиканту завжди платить його слухач. Тільки в Україні артисти думають, що їм мають платити пузаті дядьки на площах в центрі міста. У світі ніхто того не стидається: ні Metalica, ні Radiohead, ні Red Hot Chili Peppers. Вони живуть за рахунок свого слухача. Якщо гурт не цікавий слухачу, і він не хоче платити за це гроші, то теоретично нам такий гурт не цікавий. Я розумію, що це частково комерційний підхід, але давайте об’єктивно глянемо на світ, в якому ми живемо…» – пояснив Матвійчук.

Найбільшими фестивалями у світі визнані німецькі Rock am Ring (Рок в кільці) і Rock im Park (Рок в парку), які проходять одночасно. У 2007 році ці музичні події зібрали рекордну кількість відвідувачів – всього 150 тисяч людей.