Радянські традиції небезпечні, бо приховують європейськість – музикант

Київ – Повернення до радянських традицій небезпечне, а деякі традиції часів СРРС просто руйнують підвалини української державності, переконаний Володимир Шерстюк. Басист гурту Kozak System в ефір Молодь Плюс пояснює, навіщо і як потрібно долати «радянщину».

– Чи відроджуються радянські традиції сьогодні?

– Я думаю, що в Україні вони і не зникали. Сказати на жаль чи не на жаль, не можу. Можу лише сказати, що, наприклад, такі свята як 9 травня, які відзначаються з такою помпою… я вважаю, що це не свято. Хоча цей день відзначати безумовно обов’язково треба, але не святкувати. Одна імперія зла перемогла іншу імперію зла, або один демон переміг іншого – за рахунок мільйонів життів однієї і іншої сторони. Це можна відзначати як день скорботи або день пам’яті.

Ми українці народжені в Україні, це наша держава. Давайте її любити і дотримуватися наших традицій, згадувати старі, створювати, можливо, нові. Але до чого тут традиції радянські? Вони завжди були направлені і насаджалися планомірно, спеціально для того, щоб всі народи були позбавлені своїх власних традиції. Отже радянські традиції є абсолютним антагонізмом традиціям етнічним кожної з країн, які були в складі Радянського союзу.

– Хто ж ініціює повернення радянських традицій?

– Я думаю, що це ясно, що є політичні сили якісь. Вірніше не якісь, а комуністичні, прорадянські. А вони пов’язані з нашим північним сусідом, з Росією. Я можу сказати, що до самих росіян як таких ми часто їздимо виступати. Це абсолютно нормальні, адекватні люди, просто люди доброї душі, і їх страшенно дурять. Так само, як і багатьох в нашій країні дурять. А прикриваючись традиціями, дуже легко фіксувати в людській свідомості відчуття свята: «Все так було гарно раніше, а куди ми йдемо? Там страшенно погано!». Загалом у людей створюється така загальна атмосфера ностальгії. Всі хочуть повернутися туди, коли нібито все було добре. Насправді добре не було. І на всіх цих теренах добре не було дуже давно.

Повернення до радянських традицій я вважаю небезпечним. Хоча дивлячись до яких, звичайно. Але є такі радянські свята, які руйнують підвалини української незалежності, автентичності. Революційні, жовтневі… 9 травня … Досі живі воїни УПА, які взагалі не отримують від держави не те що подяки, їх не можуть навіть визнати. Як їм жити, уявіть собі. Ветеранів Червоної армії так або інакше вітають і відзначають їх. А воїни УПА, які відстоювали свою хату, свій город, свою мову, своє все...

– В Україні вулиць з радянськими назвами у 20 разів більше, ніж з назвами, пов’язаними з періодом незалежності. Чи може молода людина, яку з дитинства оточує символіка минулої епохи, до якої ставляться неоднозначно, повноцінно сприймати сучасні, демократичні цінності?

– Ви самі відповіли на своє запитання. Не можу не процитувати Юрка Андруховича, який в одній зі своїх книг дав фантастичну оцінку і відповідь на такі запитання. Він казав: людину створює архітектура. Якщо ти виростаєш серед цих п’ятиповерхових жахливих «хрущовок», в яких купи сміття –безпосередньо сміття і сміття музичного, словесного. Ну якою виросте ця дитина? Такою самою, схожою, перепрошую, на це сміття. Вона буде схожою на ці жахливі п’ятиповерхівки по суті своїй. Дитина все всотує, приймає форму посудини. Дитина це гнучка істота.

– Прихильність до радянських цінностей декларує влада. Але ж владу обирає український народ. Виходить, що самі українці вибирають ці цінності і традиції?

– Звичайно ж, не всі українці обирають радянські цінності. На щастя, є дуже багато людей свідомих, які, умовно кажучи, прокинулися. Я теж дитина Радянського Союзу. Я теж святкував всі свята до якогось часу. Я служив у Радянській армії. Я можу на своєму прикладі абсолютно відповідально сказати, як у багатьох людей відбувається трансформація і усвідомлення того, хто ти є, де ти народився, що ти є і з чого ти складаєшся.

Людям треба просто свідоміше ставитися до всієї інформації, яку вони поглинають, бути дуже вибірковим. Зараз, слава Богу, є інтернет. Я би просто викинув зі своєї сім’ї телевізор (власне, ми так і зробили). Телевізор – це найбільше зло зараз, тому що він не просто постійно бреше, він ще й нав’язує постійно інформацію, яка закладається дітям. А діти – це головне. Всі ці традиції, які хочуть відновити, направлені перш за все не на дорослих людей, а на дітей. Якщо зараз покоління знову виросте в new-радянських традиціях, буде дуже складно повернути Україні внутрішню ідентичність, яка ось-ось почала з’являтися.

– Рецепт позбавлення від «радянщини», який називають експерти дуже простий: дебюрократизувати, деміфологізувати, де-щещонебудь, подолати корупцію і все… Елементарно... Який рецепт позбавлення від негативних радянських традицій у Kozak Sytem?

– Нашій молоді треба частіше бувати за кордоном. І так само треба частіше мандрувати Україною (ми зовсім не знаємо України!).

А рецепт… По-перше, треба бути дуже свідомим щодо інформації, яка нас оточує. По-друге, вивчити кілька історичних джерел (і не тільки нашу історію), для того щоб зрозуміти, що таке Україна, які вона мала стосунки з сусідами, чому наші сусіди з Заходу живуть так, а з Північного-Сходу – по-іншому. Просто зробити для себе висновок. Вивчити історію.

– Дійсно, часто «радянщині» протиставляють «європейськість». Наприклад, в Європі вітатися в магазині чи перекидатися парою слів з незнайомцем це нормально. У нас нерідко зустрічаєшся з хамством…

– Наша людина ледь посмішку з себе витягує… Вона чомусь не хоче посміхнутися. Чому?!

– Але коли заперечуєш якісь цінності, треба пропонувати щось інше. Що може стати альтернативою «радянщині»?

– Освіта. Українська національна освіта. Я маю на увазі, перш за все, правильне подання історії (ну хоч інших джерел, а не тих, які ми всі вивчали). Наші студенти мають вчитися за програмами обміну за кордоном, звичайно, повертаючись. Нам треба заносити в Україну цю «європейську бацилу».

Є дві складові. З одного боку, треба поглиблювати знання про Україну (традиції, поки всі ці бабці живі). Це буде ніяке не ретроградство. Ти зрозумієш, де твоє коріння, на чому ти стоїш. З іншого боку, треба заносити сюди «вірус Європи», щоб українець (особливо молодий) нарешті відчув у собі цей резонанс. Адже українець є абсолютно європейською людиною. Він завжди таким був. Радянські традиції небезпечні тим, що вони приховують цю європейськість, бо вони їй суперечать.