Київ – Українські політики, за словами експертів, навмисно «граються» із утвердженням та запереченням радянських традицій, адже вбачають у цьому політичні вигоди. Тим часом соціопсихологи констатують: радянські звичаї дедалі більше втрачають свою популярність серед українського населення і зовсім скоро можуть взагалі зникнути.
Від 5 до 10 відсотків українців нині сумують за Радянським союзом і його традиціями, а для чверті українців радянська спадщина цінна частково, констатує соціопсихолог Віктор Пушкар. Він зауважує, що найбільш популярними пережитками СРСР нині лишаються «гендерні свята»: 8 березня та 23 лютого.
«Якщо 8 березня, як жіночий день, має під собою якесь більш-менш раціональне підґрунтя, то у 23 лютого мотивація така: «Давайте і якийсь чоловічий день святкувати, щоб чоловікам не було образливо». Це ритуали, які пережили свою соціальну структуру. Недовго їм триматись уже», – підсумовує соціопсихолог.
Радянські традиції принесені в Україну на багнетах – свободівець
Тим часом свободівець Андрій Міщенко констатує, що процес декомунізації в Україні ще навіть не починався. Адже досі ще є кілька тисяч пам’ятників Леніну, багато міст у центральних та східних регіонах названі на честь тих, хто «організовував Голодомор чи у будь-який інший спосіб був причетний до знищення українського народу і держави», а представники владної партії є вихованцями партійних шкіл.
«Радянська традиція, накинута нам ззовні, привнесена на штиках і багнетах в Україну. Постійно є роздвоєння особистості, і, відповідно, це призводить до деградації суспільства. Тобто, якщо ми повернемося до свого коріння, це відпаде саме по собі. У Європі ідеологія комунізму, подібно до ідеології нацизму, є засуджена. Відповідно, якщо Україна декларує, що шлях її – Європейський союз, ми мусимо це пройти рано чи пізно», – наголошує депутат.
Між тим комуніст Олександр Присяжнюк подібні закиди сприймає скептично. Каже: ті, хто їх висуває, заздрять, адже власних традицій за 21 рік незалежності виробити так і не змогли.
«Згідно із соціологічними дослідженнями, радянські свята сьогодні найбільш масово сприймаються населенням України. Ці свята популярні і серед молоді. І ріст популярності їхньої буде досить високий, бо чим більше їх заборонятимуть, тим більше вони будуть затребувані серед населення. А такі свята як День конституції, День незалежності не знайшли такого відгуку у серцях людей», – констатує він.
Радянські традиції шкодять державній цілісності – політолог
Тим часом політолог Віталій Бала зауважує: така контраверсійність українським політсилам вигідна. Адже утверджуючи чи заперечуючи радянські цінності, як ліві, так і праві партії привертають увагу свого електорату. Утім, використання подібних технологій експерт оцінює не надто високо, та й взагалі наголошує, що вони неабияк шкодять державній цілісності.
«Цього не варто робити ні одній, ні іншій стороні, бо та політична ненависть, яку такі заяви і дії породжують, вона так чи інакше є неприйнятною для взаєморозуміння всередині країни. Це не сприяє примиренню. Як після такого можна говорити про такі ініціативи, щоб за один стіл святкування сіли бійці УПА і лав радянської армії?» – цікавиться політолог.
Тим часом експерти з Інституту світової політики розробили 10 рекомендацій, які можуть допомогти українцям позбутися радянськості. Так, на їхню думку, важливими факторами у цьому процесі є європеїзація і соціалізація, деміфологізація радянської спадщини, громадська активність, ключова роль ЗМІ, впровадження електронного врядування, міжрегіональні обміни, конкурси на заняття держпосад, боротьба з корупцією, дебюрократизація та поліпшення освітніх стандартів.
Від 5 до 10 відсотків українців нині сумують за Радянським союзом і його традиціями, а для чверті українців радянська спадщина цінна частково, констатує соціопсихолог Віктор Пушкар. Він зауважує, що найбільш популярними пережитками СРСР нині лишаються «гендерні свята»: 8 березня та 23 лютого.
Це ритуали, які пережили свою соціальну структуру. Не довго їм триматись вжесоціопсихолог Віктор Пушкар
Радянські традиції принесені в Україну на багнетах – свободівець
Тим часом свободівець Андрій Міщенко констатує, що процес декомунізації в Україні ще навіть не починався. Адже досі ще є кілька тисяч пам’ятників Леніну, багато міст у центральних та східних регіонах названі на честь тих, хто «організовував Голодомор чи у будь-який інший спосіб був причетний до знищення українського народу і держави», а представники владної партії є вихованцями партійних шкіл.
Якщо ми повернемося до свого коріння, це відпаде саме по собі. В Європі ідеологія комунізму подібна до ідеології нацизму, є засудженасвободівець Андрій Міщенко
Між тим комуніст Олександр Присяжнюк подібні закиди сприймає скептично. Каже: ті, хто їх висуває, заздрять, адже власних традицій за 21 рік незалежності виробити так і не змогли.
Такі свята як День конституції, День незалежності не знайшли такого відгуку у серцях людейкомуніст Олександр Присяжнюк
Радянські традиції шкодять державній цілісності – політолог
Тим часом політолог Віталій Бала зауважує: така контраверсійність українським політсилам вигідна. Адже утверджуючи чи заперечуючи радянські цінності, як ліві, так і праві партії привертають увагу свого електорату. Утім, використання подібних технологій експерт оцінює не надто високо, та й взагалі наголошує, що вони неабияк шкодять державній цілісності.
«Цього не варто робити ні одній, ні іншій стороні, бо та політична ненависть, яку такі заяви і дії породжують, вона так чи інакше є неприйнятною для взаєморозуміння всередині країни. Це не сприяє примиренню. Як після такого можна говорити про такі ініціативи, щоб за один стіл святкування сіли бійці УПА і лав радянської армії?» – цікавиться політолог.
Тим часом експерти з Інституту світової політики розробили 10 рекомендацій, які можуть допомогти українцям позбутися радянськості. Так, на їхню думку, важливими факторами у цьому процесі є європеїзація і соціалізація, деміфологізація радянської спадщини, громадська активність, ключова роль ЗМІ, впровадження електронного врядування, міжрегіональні обміни, конкурси на заняття держпосад, боротьба з корупцією, дебюрократизація та поліпшення освітніх стандартів.
