У Польщі придумали, як позбутися залишків символів комунізму

Варшава – Польський Сенат працює над проектом закону про усунення з вулиць, майданів та мостів назв і символів тоталітаризму. Як це зробити, якщо не завжди на такі зміни погоджуються органи місцевого самоврядування? Яким чином впровадити зміни, щоб не наражати на витрати пересічних мешканців? Радіо Свобода поспілкувалося з ініціаторами польського законопроекту.

Верхня палата польського парламенту – Сенат – зайнялася питанням тоталітарної символіки на прохання керівництва містечка Ястшемб’є-Здруй. У цьому місті залишилися старі комуністичні назви вулиць, які важко змінити без погодження з адміністрацією кварталів та мешканцями. Представники місцевого самоврядування з Ястшембє-Здруй попросили сенаторів врегулювати це питання на державному рівні.

Сенатор Роберт Мамонтов, один із ініціаторів закону про усунення тоталітарних символів, каже що в Польщі залишилося приблизно 1200-1400 місць, де збереглися назви й символи доби тоталітаризму. Передусім ідеться про зображення комуністичної символіки та пам’ятники й вулиці, що увічнюють події та діячів епохи комунізму.

На усунення символів тоталітаризму – два роки

Як нагадує сенатор Мамонтов, використання символіки нацизму, фашизму й комунізму заборонене польською конституцією й кримінальним кодексом країни. Та оскільки в 1990-і роки комуністичні символи зникли далеко не всюди, сьогодні їх важче усувати. Не всі органи місцевого самоврядування погоджуються на зміну назв вулиць, бо це пов’язане з фінансовими витратами.

Згідно із законопроектом, каже Мамонтов, місцева влада буде зобов’язана змінити всі назви, що увічнюють комунізм упродовж двох років. Зміну всіх документів, які пов’язані з державною адміністрацією оплачуватиме держава, натомість зміну табличок із назвами вулиць фінансуватиме місцева влада.

«В цьому законі сказано, що не можна вшановувати тоталітарні системи, такі як фашизм, комунізм, нацизм, а також забороняється використовувати такі назви як Польська робітнича партія, Польська об’єднана робітнича партія, вулиця Ґомулки, вулиця Маркса, 6-річного плану і так далі, тобто ті, які однозначно асоціюються з тією системою», – зазначає Роберт Мамонтов.

«Серп і молот» поляки прирівнюють до свастики

У свою чергу Адам Сівек із польської Ради охорони пам’яті боротьби й мучеництва наголошує на тому, що символи тоталітаризму – це не тільки назви вулиць. Головним символом, який поляки прирівнюють до нацистської свастики, є радянський «серп і молот».

За словами Сівка, у Польщі збереглося приблизно 400 меморіальних таблиць і пам’ятників із символікою комуністичного тоталітаризму. Сівек розповідає, що в Польщі поступово усувають зображення серпа й молота з кладовищ, де поховані радянські солдати. Проте, каже він, усування комуністичної символіки ускладнює польсько-російський договір від 1996 року про охорону місць пам’яті жертв війни.

«На мою думку було б ідеально, якби договір стосувався тільки місць поховання жертв війни, які ми повинні оточити державною охороною, – каже Адам Сівек. – Натомість у широкій інтерпретації цього договору, яка на руку російській стороні, ця охорона надається також символічним пам’ятникам, що стоять у містах – це всі ті пам’ятники вдячності, перемоги, братерства , які наповнені пропагандистським тоталітарним змістом. У зв’язку з тим, що це міжнародний договір, у нас зв’язані руки, причому навіть тоді, коли самоврядування хоче усунути якийсь пам’ятник із серпом і молотом. Бо раптом виявляється, що мусимо це консультувати й узгоджувати з російською стороною, бо нас до цього зобов’язує підписаний договір, який не дуже докладно регулює ці питання».

Ініціатори польського закону про усунення тоталітарних символів очікують, що помітні зміни у Польщі відбудуться в 2016 році. Тоді в країні скасують обов’язок прописки за місцем проживання. Відповідно зникне необхідність вказувати адресу у внутрішньому паспорті, а це полегшить владі процедуру зміни назв вулиць.