Черкаси – Вищим навчальним закладам потрібна автономія від влади – на цьому наголошують студенти та науковці. Наразі ж українські університети аж занадто залежать від Міністерства освіти та науки, а нинішнє законодавство в сфері вищої освіти вже давно не відповідає сучасним реаліям, стверджують фахівці.
У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького проблеми студентів чи не найкраще знає голова студентської ради університету Яна Громико. Дівчина розповідає, що на власному досвіді переконалася: наразі університет обмежений у правах Міністерством освіти та науки.
«Хотілося б більше самостійності з боку влади. Бо часто буває так, що за якимись маленькими проханнями доводиться звертатися до міністерства», – каже Яна.
Окрім того, наголошує дівчина, у студентів доволі часто виникають проблеми з переведенням до інших вишів. Через різні програми та вартість навчання, яка подекуди відрізняється у кілька разів, студенти, провчившись кілька курсів в одному виші, не можуть його змінити на інший. На думку дівчини, було б доречно, якби цей аспект врахували законотворці.
Водночас студентка навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій Олена Щепак вважає, що виші мали б зменшувати навантаження на студентів, щоб ті робили не «компіляції», а справжні наукові дослідження.
«На мою думку, насамперед варто зменшити навантаження на студента. У нас не вистачає часу для того, щоб наукова робота стала справді науковою. Найчастіше це просто зібрання вже відомих фактів, а на особисте дослідження вже навіть немає часу», – переконана студентка.
Проблеми ВНЗ: залежність вишів від влади та невідповідність української освіти європейській
Нинішній закон про вищу освіту вичерпав свій регуляторний ресурс і не відповідає сучасним викликам. Так вважає голова комісії з питань законності, захисту прав і свобод людини і громадянина, інформаційної політики та сприяння протидії корупції Громадської ради при Черкаській облдержадміністрації Василь Мойсієнко. Серед основних проблем вищої школи він виокремлює залежність вишів від влади та невідповідність української освіти європейській.
«Це проблема відносин ВНЗ з міністерством освіти. Це процедурні питання, зокрема, акт призначення керівників ВНЗ та їхня підзвітність МОН чи наглядовій раді. Крім того, проблемою залишається співвідношення української освіти з європейськими нормативами. Це пов’язано з введенням у вищу освіти України загальноєвропейської системи обліку навчальної роботи студентів. Зокрема, встановлення більш гнучкої системи контролю знань студентів та зменшення тижневого навантаження, що дасть можливість покращити самостійну підготовку студентів», – упевнений Василь Мойсієнко.
Науковець, колишній заступник міністра освіти Максим Стріха вважає: в українській вищій освіті слід якнайшвидше змінити кілька аспектів.
«Зараз найважливіше забезпечити реальну автономію вищих навчальних закладів, прозорі правила вступу до вищих навчальних закладів і належне фінансування наукових досліджень у ВНЗ. Бо вища школа без повноцінної науки в університетах неможлива», – каже він.
Тим часом в українському парламенті вже зареєстровано три нові проекти про вищу освіту. Це проекти групи провладних депутатів, опозиційний та групи під керівництвом ректора КПІ Згуровського. На думку Максима Стріхи, проект регіоналів орієнтований на «консервацію сьогоднішньої ситуації». У той час як два інших законопроекти можуть суттєво змінити вищу освіту в Україні.
У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького проблеми студентів чи не найкраще знає голова студентської ради університету Яна Громико. Дівчина розповідає, що на власному досвіді переконалася: наразі університет обмежений у правах Міністерством освіти та науки.
«Хотілося б більше самостійності з боку влади. Бо часто буває так, що за якимись маленькими проханнями доводиться звертатися до міністерства», – каже Яна.
Окрім того, наголошує дівчина, у студентів доволі часто виникають проблеми з переведенням до інших вишів. Через різні програми та вартість навчання, яка подекуди відрізняється у кілька разів, студенти, провчившись кілька курсів в одному виші, не можуть його змінити на інший. На думку дівчини, було б доречно, якби цей аспект врахували законотворці.
Водночас студентка навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій Олена Щепак вважає, що виші мали б зменшувати навантаження на студентів, щоб ті робили не «компіляції», а справжні наукові дослідження.
«На мою думку, насамперед варто зменшити навантаження на студента. У нас не вистачає часу для того, щоб наукова робота стала справді науковою. Найчастіше це просто зібрання вже відомих фактів, а на особисте дослідження вже навіть немає часу», – переконана студентка.
Проблеми ВНЗ: залежність вишів від влади та невідповідність української освіти європейській
Нинішній закон про вищу освіту вичерпав свій регуляторний ресурс і не відповідає сучасним викликам. Так вважає голова комісії з питань законності, захисту прав і свобод людини і громадянина, інформаційної політики та сприяння протидії корупції Громадської ради при Черкаській облдержадміністрації Василь Мойсієнко. Серед основних проблем вищої школи він виокремлює залежність вишів від влади та невідповідність української освіти європейській.
«Це проблема відносин ВНЗ з міністерством освіти. Це процедурні питання, зокрема, акт призначення керівників ВНЗ та їхня підзвітність МОН чи наглядовій раді. Крім того, проблемою залишається співвідношення української освіти з європейськими нормативами. Це пов’язано з введенням у вищу освіти України загальноєвропейської системи обліку навчальної роботи студентів. Зокрема, встановлення більш гнучкої системи контролю знань студентів та зменшення тижневого навантаження, що дасть можливість покращити самостійну підготовку студентів», – упевнений Василь Мойсієнко.
Науковець, колишній заступник міністра освіти Максим Стріха вважає: в українській вищій освіті слід якнайшвидше змінити кілька аспектів.
«Зараз найважливіше забезпечити реальну автономію вищих навчальних закладів, прозорі правила вступу до вищих навчальних закладів і належне фінансування наукових досліджень у ВНЗ. Бо вища школа без повноцінної науки в університетах неможлива», – каже він.
Тим часом в українському парламенті вже зареєстровано три нові проекти про вищу освіту. Це проекти групи провладних депутатів, опозиційний та групи під керівництвом ректора КПІ Згуровського. На думку Максима Стріхи, проект регіоналів орієнтований на «консервацію сьогоднішньої ситуації». У той час як два інших законопроекти можуть суттєво змінити вищу освіту в Україні.
