Київ – Співавтор скандального законопроекту про вищу освіту Сергій Ківалов розповів Радіо Свобода, що не виключає можливості удосконалення провладного проекту закону з урахуванням кращих напрацювань інших, якщо його проголосують у першому читанні. Між тим освітяни та експерти досі не можуть дійти єдиної думки щодо ухвалення закону про вищу освіту. І поки автори альтернативних документів критикують одне одного, студенти протестують.
«Нам навчатися! Нам вирішувати! Ківалов! Калєтнік! Сорока! Вийдіть до студентів!» – закликали депутатів-регіоналів на Банковій студенти, вимагаючи відкликання законопроекту про вищу освіту, який «звужує їхні права і свободи, нівелює університетську автономію та поглиблює корупцію в освіті».
Подібні недоліки у провладному документі вбачає і один із авторів опозиційного законопроекту, голова профільного комітету з питань освіти та науки Лілія Гриневич. На її думку, ухвалення провладного проекту закону допустити не можна, адже документ «фактично закріплює ручне керування вишами».
«Концентрація всіх повноважень у Міністерстві освіти – це адміністративно-командна модель, яка може погіршити ситуацію зі зловживаннями у вищій освіті. Пропонується звуження справедливого доступу до вищої освіти: автори вирішили поряд з ЗНО впровадити вступні іспити, а на платне навчання взагалі не вимагати результатів зовнішнього незалежного оцінювання», – сказала Лілія Гриневич у інтерв’ю одному з українських телеканалів.
Ківалов не хоче виходити з гри, а Табачник не проти альтернативного проекту
Між тим один зі співавторів провладного законопроекту регіонал Сергій Ківалов у коментарі Радіо Свобода наголосив, що не погоджується з такими закидами. Каже, гарантія автономії вишів є однією з головних переваг їхньої ініціативи. Тож попри критику ні він, ні його колеги законопроект відкликати не збираються, запевнив депутат.
«Так, ми не все передбачили. Якщо наш законопроект пройде перше читання, ми використаємо те найкраще, що напрацьоване у всіх законопроектах. Наприклад, все, що пов’язане з молодшими спеціалістами, чи питання, пов’язані з коледжами. Не важливо, яке прізвище буде стояти під законопроектом. Важливо, щоб ми нарешті ухвалили цей закон, бо ми говоримо про євростандарти, а у нас закон «Про вищу освіту» 20-річної давнини», – зазначив депутат.
Тим часом міністр освіти та науки Дмитро Табачник не виключає можливості розробки альтернативного, компромісного проекту про вищу освіту, вважаючи це «найкращим шляхом» у вирішенні питання.
«Це треба питати у депутатів – авторів законопроекту, наскільки вони готові до компромісу. Думаю, що не закритий шлях до пошуку спільного бачення», – вважає міністр.
Експерт: 2013 – найбільш сприятливий для ухвалення закону про освіту
Затягування з ухваленням закону про вищу освіту колишній заступник міністра освіти і науки Павло Полянський пояснює відсутністю у можновладців політичної волі. При цьому 2013 рік, на його думку, є найбільш сприятливим для остаточного розв’язання питання. Адже позаду парламентські вибори, а попереду президентські, які будуть ще більше його політизувати.
Однак експерт не бачить можливим народження освітнього закону на основі провладного проекту.
«Всі розуміють, що законопроект Калєтніка-Ківалова розроблений Міністерством освіти і науки. А законопроекти Згуровського та Яценюка-Гриневич спрямовані чітко на європейський вектор розвитку освіти і, що важливо, наукових досліджень. Передбачаю, що вони згодні об’єднати зусилля і після першого читання зробити консолідований документ», – наголосив він у коментарі Радіо Свобода.
Між тим, яким би не був остаточний законопроект, він неодмінно повинен стосуватися академічної свободи, вільного студентського самоврядування, передання університетам права власності на будівлі і наукові об’єкти, а також авторського права на наукові розробки, впевнені освітяни.
Законодавчі зміни у сфері вищої освіти в Україні, за оцінками експертів, востаннє відбувалися ще у 2002 році, після чого про суттєві реформи у цій галузі деякий час не йшлося. http://cedos.org.ua/compare2
Розмови про модернізацію законодавства, що регулює вищу освіту, поновилися у 2007. А три відповідні законопроекти: провладний (за авторства депутатів-регіоналів Ківалова-Калєтніка-Сороки), опозиційний (Яценюка-Гриневич) та громадський (розроблений під керівництвом ректора КПІ Михайла Згуровського) – з’явилися у парламенті лише наприкінці 2012 – початку 2013 року.
«Нам навчатися! Нам вирішувати! Ківалов! Калєтнік! Сорока! Вийдіть до студентів!» – закликали депутатів-регіоналів на Банковій студенти, вимагаючи відкликання законопроекту про вищу освіту, який «звужує їхні права і свободи, нівелює університетську автономію та поглиблює корупцію в освіті».
Подібні недоліки у провладному документі вбачає і один із авторів опозиційного законопроекту, голова профільного комітету з питань освіти та науки Лілія Гриневич. На її думку, ухвалення провладного проекту закону допустити не можна, адже документ «фактично закріплює ручне керування вишами».
Це адміністративно-командна модель, яка може погіршити ситуацію із зловживаннями у вищій освітіЛілія Гриневич
«Концентрація всіх повноважень у Міністерстві освіти – це адміністративно-командна модель, яка може погіршити ситуацію зі зловживаннями у вищій освіті. Пропонується звуження справедливого доступу до вищої освіти: автори вирішили поряд з ЗНО впровадити вступні іспити, а на платне навчання взагалі не вимагати результатів зовнішнього незалежного оцінювання», – сказала Лілія Гриневич у інтерв’ю одному з українських телеканалів.
Ківалов не хоче виходити з гри, а Табачник не проти альтернативного проекту
Між тим один зі співавторів провладного законопроекту регіонал Сергій Ківалов у коментарі Радіо Свобода наголосив, що не погоджується з такими закидами. Каже, гарантія автономії вишів є однією з головних переваг їхньої ініціативи. Тож попри критику ні він, ні його колеги законопроект відкликати не збираються, запевнив депутат.
Ми говоримо про євро стандарти, а у нас закон «Про вищу освіту» 20-річної давниниСергій Ківалов
«Так, ми не все передбачили. Якщо наш законопроект пройде перше читання, ми використаємо те найкраще, що напрацьоване у всіх законопроектах. Наприклад, все, що пов’язане з молодшими спеціалістами, чи питання, пов’язані з коледжами. Не важливо, яке прізвище буде стояти під законопроектом. Важливо, щоб ми нарешті ухвалили цей закон, бо ми говоримо про євростандарти, а у нас закон «Про вищу освіту» 20-річної давнини», – зазначив депутат.
Тим часом міністр освіти та науки Дмитро Табачник не виключає можливості розробки альтернативного, компромісного проекту про вищу освіту, вважаючи це «найкращим шляхом» у вирішенні питання.
«Це треба питати у депутатів – авторів законопроекту, наскільки вони готові до компромісу. Думаю, що не закритий шлях до пошуку спільного бачення», – вважає міністр.
Експерт: 2013 – найбільш сприятливий для ухвалення закону про освіту
Затягування з ухваленням закону про вищу освіту колишній заступник міністра освіти і науки Павло Полянський пояснює відсутністю у можновладців політичної волі. При цьому 2013 рік, на його думку, є найбільш сприятливим для остаточного розв’язання питання. Адже позаду парламентські вибори, а попереду президентські, які будуть ще більше його політизувати.
Однак експерт не бачить можливим народження освітнього закону на основі провладного проекту.
«Всі розуміють, що законопроект Калєтніка-Ківалова розроблений Міністерством освіти і науки. А законопроекти Згуровського та Яценюка-Гриневич спрямовані чітко на європейський вектор розвитку освіти і, що важливо, наукових досліджень. Передбачаю, що вони згодні об’єднати зусилля і після першого читання зробити консолідований документ», – наголосив він у коментарі Радіо Свобода.
Між тим, яким би не був остаточний законопроект, він неодмінно повинен стосуватися академічної свободи, вільного студентського самоврядування, передання університетам права власності на будівлі і наукові об’єкти, а також авторського права на наукові розробки, впевнені освітяни.
Законодавчі зміни у сфері вищої освіти в Україні, за оцінками експертів, востаннє відбувалися ще у 2002 році, після чого про суттєві реформи у цій галузі деякий час не йшлося. http://cedos.org.ua/compare2
Розмови про модернізацію законодавства, що регулює вищу освіту, поновилися у 2007. А три відповідні законопроекти: провладний (за авторства депутатів-регіоналів Ківалова-Калєтніка-Сороки), опозиційний (Яценюка-Гриневич) та громадський (розроблений під керівництвом ректора КПІ Михайла Згуровського) – з’явилися у парламенті лише наприкінці 2012 – початку 2013 року.
