Кошик виживання: ціни для українців знизилися… на папері?

Рубрика «Точка кипіння» – про те, що найбільше болить українцям. Ми не лише окреслюємо проблему, але й шукаємо вихід із ситуації.

Київ – Основні споживчі товари в Україні за останній рік подешевшали на кілька відсотків. Найбільше це стосується продуктів харчування, запевняють урядовці. Втім, пересічні українці кажуть, що відчувають лише подорожчання, і виживають, як можуть. Експерти наголошують, що споживчий кошик подешевшав на папері, через маніпуляцію зі статистичними даними, а виробники продовольства говорять про ситуацію, коли продають продукцію на межі собівартості, а прибутки отримують інші.

Цього року основні продукти, які найбільше споживають українці, подешевшали в середньому на 4% – у гривнях. Динаміку цін на 32 основних продукти харчування навів Радіо Свобода перший заступник директора департаменту економічного розвитку і аграрного ринку Мінагропроду Сергій Петренко.

«У порівнянні з минулим роком вартість цих продуктів зменшилася на 4% за рік, тобто подешевшала продовольча складова споживчого кошику. Найбільше подешевшали овочі – на 26%, суттєво знизилися ціни на цукор, на фрукти, хліб та олію. Подешевшала на 8-9% свинина та яловичина, на кілька відсотків – яйця, незначно подешевшала курятина. Також знизилася ціна молокопродуктів», – розповідає посадовець.

Як наслідок, констатує Сергій Петренко, має місце тенденція, за якої українці поступово переходять на більш якісні продукти харчування. Зокрема, купують менше картоплі та хліба, та більше – м’яса й молокопродуктів.

Подібні тенденції здешевлення споживчого кошика відзначає і Держстат, який вираховує зміну вартості всіх основних споживчих товарів, а не лише продовольства.

Українці не помітили, щоб їхній споживчий кошик подешевшав

З іншого боку, пересічні українці так не вважають. Вадим, мешканець Запоріжжя, який працює на міському ринку, виховує неповнолітню дочку. Вадим має власне недороге авто, живе у своїй квартирі. Але каже, що його родині іноді бракує грошей на необхідне. Днями дочка переламала підошву у взутті, але продовжує ходити в ньому попри дощову погоду, бо немає грошей ні на нову пару, ні на ремонт старої, каже Вадим. Оптимістичну статистику він називає вигадкою.

«Я за останній рік не зустрічав людини, яка б сказала, що ми стали жити на 4% краще. Всі відчувають погіршення добробуту. Ми витрачаємо гроші лише на комунальні послуги й продукти харчування. Про одяг не йдеться. Доношуємо минулорічне. Порвалося взуття в дитини – це вже позапланові витрати!. Ідемо з дружиною у супермаркет – і все, гроші зникають, невідомо куди», – зізнається Вадим.

Жителька Житомира Тетяна Виговська має 10 власних дітей, яких виховує разом з чоловіком. Подорожчання основних споживчих товарів жінка відчуває, як ніхто інший. Попри це, забезпечує дітей і вітамінами, і м’ясом, розповідає Тетяна Радіо Свобода.

«Насправді важко. Донедавна брала продукти за одною ціною, а нині – за істотно вищою. Мука дорожчає. Ми хліб майже не купуємо, бо дуже дорого. Печемо самі. Домашній хліб – це велика економія, але його їдять набагато швидше, зізнається багатодітна мати. – Печу одразу 6-7 хлібин на день. Але часто буває, що змітають за півдня. Щодня діти мають вітаміни: купую яблука та інші фрукти. Вирощуємо овочі на своєму городі. Розводимо птицю та кролів – маємо своє м’ясо».

Усі діти Тетяни ходять до школи, тож одяг та товари для навчання є чи не найбільшою статтею витрат у родині, каже багатодітна мати.

«Добробут українців визначають за цінами 2000 року» – Розенко

Навіть якщо цього року продукти подешевшали, то соціальні виплати й зарплати бюджетників відстають від них, пояснює депутат від «Удару», експерт із соціальної політики Павло Розенко.

За його словами, поліпшення добробуту українців – це лише маніпулювання статистикою, оскільки до споживчого кошика додають продукти, які більше подешевшали, однак не є основою раціону більшості людей. З іншого боку, є два споживчих кошики: реальний, те що купують, та умовний, за яким розраховують соціальні виплати, виходячи з цін 12-річної давнини, каже Павло Розенко.

«І мінімальна зарплата, і пенсія, і споживчий кошик – розраховуються на базі застарілих даних 2000 року. Економіка розвивається, але держава не збільшує соціальних гарантій. Більшість українських сімей витрачаються лише на продукти та найнеобхідніші промислові товари. 14% українських сімей кажуть, що їм не вистачає навіть на це. І лише піввідсотка українців говорить, що у принципі, їм коштів вистачає на все. За структурою видатків ми можемо сказати, що якість життя українців погіршилася».

Зменшується і якість споживчого кошика, відзначає Павло Розенко. Відтак, за його словами, для більшості українців характерні депресивні настрої.

Експерти: Якщо ціни не зростуть, на той рік не буде виробництва цукру

Але незважаючи на невідповідність цін на продукти і доходів громадян, ціни на цукор та деякі інші продукти опустилися нижче рівня собівартості, тож вони найближчим часом будуть дорожчати, або ж аграрії збанкрутують, вважає директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа.

«Маємо практично нульову інфляцію цього року. Деякі продукти подешевшали, як овочі, деякі подорожчали, як хліб – на 4%. Але якщо собівартість цукру – 6,5 гривень за кілограм, а продають його (оптом) по 4,9, то кому буде надалі вигідно вирощувати цукровий буряк? Виходить якась дивна економіка», – говорить Лапа.

За його словами, головне питання не в тому, щоб інфляції не було зовсім, бо це нищить виробника, а в тому, щоб вона була в розумних межах, збалансована по різних товарних групах.

Насправді ж в Україні склалася дуже цікава ситуація зі споживчим кошиком: через недосконалий ринок та хиби державної політики програють і споживачі продовольства, і виробники – пояснює Радіо Свобода віце-президент Союзу сільськогосподарських кооперативів України фермер Віталій Львов.

«Ціни продуктів зі споживчого кошика суттєво підвищуються. Проте оптова вартість багатьох продуктів – дуже низька. Давайте, візьмемо не лише хліб чи макарони, а й такі необхідні, корисні продукти як овочі чи фрукти, які вирощують маленькі, часто приватні господарства. Закупівельні ціни на них дуже низькі. Але прийшовши до магазину та супермаркету, українець таких цін не бачить, – констатує фермер. – Візьмімо м’ясо. Оптова ціна живої ваги – десь 17 гривень за кілограм. Вихід чистого м’яса та сала – 90%. Проте низка переробників та посередників збільшують кінцеву ціну майже вдвічі. Прибуток отримає не виробник. Рентабельність хлібопекарства – на межі: 4-5%, трохи зміниться ціна пального чи газу – хліб дорожчатиме. Молоко – недороге, але воно перестало відповідати стандартам якості».

Загалом, очікує Віталій Львов, найближчим часом споживчий кошик суттєво подорожчає. Але він побоюється, що зміни у податковій політиці не дадуть змоги так само вирости прибуткам українців, а виробникам – отримати від користь від зростання цін на продовольство.

Споживчий кошик українців, за яким вираховують мінімальну зарплату та пенсію, передбачає одне пальто на 8 років, одну спідницю чи штани – на 5 років, 100 грамів хліба на день, 5 грамів сала та половинку яйця, півтори склянки молока, 250 грамів картоплі та інші продукти у кількостях, які порівнюють з пайками для військовополонених та для мешканців блокадних міст у часи Другої світової війни.

Для порівняння, у країнах ЄС до споживчого кошика включають витрати на подорожі, освіту, книги, парфуми, а деякі уряди, як-от у Франції, додали туди навіть витрати на власне авто чи таксі.

У вас накипіло? Поділіться з Радіо Свобода! Теми для рубрики «Точка кипіння» можна запропонувати за телефоном (044) 492-84-39 та на сторінці «Ранкової Свободи» у соцмережах.