Київ – 19 грудня – Міжнародний день допомоги бідним. Експерти констатують, що 60% українців називають себе бідними. Проте, за офіційними даними, ледве зводять кінці з кінцями – менше 15% людей і цей показник щороку зменшується. Водночас експерти констатують, що проблемою для держави залишається незмінна кількість відносно бідних українців.
60-річна Галина Олександрівна з Полтавщини живе на одну пенсію. Востаннє отримала 1027 гривень, каже жінка. Третину грошей пенсіонерка витрачає на комунальні послуги, приблизно стільки ж – на ліки, а решту – на хліб та предмети гігієни. Якби не було домашнього господарства, каже жінка, то й м’яса не бачила б.
«Сметани не купую, ковбаси не купую, молока не купую, масла не купую, ні бананів ні яблук – нічого не купую, бо гроші ж пливуть бігом. Що їм? Курку, порося, картоплю й консервацію. Багато ж за газ платити, за світло, за телефон, за радіо – 300 гривень. На ліки багато витрачаю. Я вати пачок три купую за місяць та левомеколю – пачок дві, адельфан, аспаркам постійно купую, бо вранці і ввечері п’ю. А, не дай Боже, захворіти, тоді взагалі страшне – щоб потрапити в лікарню – пенсії не вистачить», – каже пенсіонерка.
Загалом, за даними останнього соціологічного дослідження Центру Разумкова, в Україні 13% людей говорять, що їм не вистачає грошей навіть на необхідні продукти харчування.
«Уряд робить все, щоб зберегти цінову стабільність»
«Досить важко прожити на мінімальні пенсії і мінімальні заробітні плати. Але, погодьтеся, в ситуації, коли уряд робить все для того, щоб зберегти цінову стабільність і ми бачимо, що ціни на основні групи продовольчих товарів – це плодоовочева продукція, хліб, цукор – вони навіть знизилися, порівнюючи з командою Тимошенко, коли картопля коштувала 5-10 гривень за кілограм», – наголошує депутат від Партії регіонів Владислав Лук’янов, який сам, каже, витрачає щонайменше 4 тисячі на місяць.
За його словами, уряд, відповідно до ухваленого бюджету на 2013 рік, буде працювати в напрямку підвищення соціального забезпечення громадян України вже з початку нового року. Мова йде про мінімальні зарплати, мінімальний прожитковий мінімум, мінімальні соціальні виплати, пільги чорнобильцям та багатодітним, додав депутат.
Опозиційні депутати свого часу заявляли, що підвищення на кілька десятків гривень зарплат чи пенсій ситуацію не рятують.
«Одна із основних ідей, як боротися з бідністю – давати більші доходи»
Проте експерти констатують, що в Україні останніми роками є прогрес по одному з критеріїв визначення бідності населення – абсолютної бідності. За даними 2011 року, виживають на суму менше прожиткового мінімуму майже 14,6% українців, а це менше на 2,2%, порівняно з 2010 роком. І тенденція скорочення кількості абсолютно бідних триватиме й надалі, вважає економіст Олександр Жолудь.
«Одна із основних ідей, як боротися з бідністю – давати більші доходи тим людям, які мають доходи нижчі за прожитковий мінімум. Так і зробили. Наприклад, в 2004 році було ухвалено на рівні постанови уряду, а в 2005 – на рівні закону, що мінімальна пенсія не може бути нижча за прожитковий мінімум і це відповідно призвело до того, що у нас пенсіонери отримують принаймні до межі бідності», – сказав економіст.
Олександр Жолудь додає, що підвищувати зараз мінімальний прожитковий мінімум, загальний показник якого становить з 1 грудня цього року 1095 гривень, не варто, оскільки грошей ані в Пенсійному фонді, ані в бюджеті немає.
Водночас проблемою залишається для України незмінна кількість відносно бідних українців, а це чверть населення. Їм, зокрема, вистачає на необхідні продукти харчування, придбання недорогих речей та комунальні послуги. І мова не може йти про відпочинок, автомобілі чи житло. Відносна бідність – це ключовий критерій, який показує, як розподіляються доходи у різних прошарках суспільства, кажуть експерти.
Тоді як середня зарплата в Україні становить приблизно три тисячі гривень, українські мільйонери та мільярдери постійно посідають перші місця у світових рейтингах багатіїв. За висновками ООН, попри прогрес із зменшенням кількості бідних в Україні, за європейськими стандартами живуть тільки 5% українців. Таке розшарування суспільства, зауважують експерти, сприяє нестабільності, погіршенню економічної ситуації, зростанню протестних настроїв і знищує середній клас, який у провідних державах світу є основою економіки.
Ці об’єктивні ознаки погіршення ситуації певних груп населення підтверджуються і самооцінкою громадян України: за даними Інституту демографії НАН України, торік бідними називали себе 60% українців, а третина кажуть: ми вже не бідні, але ще й не середній клас.
60-річна Галина Олександрівна з Полтавщини живе на одну пенсію. Востаннє отримала 1027 гривень, каже жінка. Третину грошей пенсіонерка витрачає на комунальні послуги, приблизно стільки ж – на ліки, а решту – на хліб та предмети гігієни. Якби не було домашнього господарства, каже жінка, то й м’яса не бачила б.
«Сметани не купую, ковбаси не купую, молока не купую, масла не купую, ні бананів ні яблук – нічого не купую, бо гроші ж пливуть бігом. Що їм? Курку, порося, картоплю й консервацію. Багато ж за газ платити, за світло, за телефон, за радіо – 300 гривень. На ліки багато витрачаю. Я вати пачок три купую за місяць та левомеколю – пачок дві, адельфан, аспаркам постійно купую, бо вранці і ввечері п’ю. А, не дай Боже, захворіти, тоді взагалі страшне – щоб потрапити в лікарню – пенсії не вистачить», – каже пенсіонерка.
Загалом, за даними останнього соціологічного дослідження Центру Разумкова, в Україні 13% людей говорять, що їм не вистачає грошей навіть на необхідні продукти харчування.
«Уряд робить все, щоб зберегти цінову стабільність»
«Досить важко прожити на мінімальні пенсії і мінімальні заробітні плати. Але, погодьтеся, в ситуації, коли уряд робить все для того, щоб зберегти цінову стабільність і ми бачимо, що ціни на основні групи продовольчих товарів – це плодоовочева продукція, хліб, цукор – вони навіть знизилися, порівнюючи з командою Тимошенко, коли картопля коштувала 5-10 гривень за кілограм», – наголошує депутат від Партії регіонів Владислав Лук’янов, який сам, каже, витрачає щонайменше 4 тисячі на місяць.
За його словами, уряд, відповідно до ухваленого бюджету на 2013 рік, буде працювати в напрямку підвищення соціального забезпечення громадян України вже з початку нового року. Мова йде про мінімальні зарплати, мінімальний прожитковий мінімум, мінімальні соціальні виплати, пільги чорнобильцям та багатодітним, додав депутат.
Опозиційні депутати свого часу заявляли, що підвищення на кілька десятків гривень зарплат чи пенсій ситуацію не рятують.
«Одна із основних ідей, як боротися з бідністю – давати більші доходи»
Проте експерти констатують, що в Україні останніми роками є прогрес по одному з критеріїв визначення бідності населення – абсолютної бідності. За даними 2011 року, виживають на суму менше прожиткового мінімуму майже 14,6% українців, а це менше на 2,2%, порівняно з 2010 роком. І тенденція скорочення кількості абсолютно бідних триватиме й надалі, вважає економіст Олександр Жолудь.
«Одна із основних ідей, як боротися з бідністю – давати більші доходи тим людям, які мають доходи нижчі за прожитковий мінімум. Так і зробили. Наприклад, в 2004 році було ухвалено на рівні постанови уряду, а в 2005 – на рівні закону, що мінімальна пенсія не може бути нижча за прожитковий мінімум і це відповідно призвело до того, що у нас пенсіонери отримують принаймні до межі бідності», – сказав економіст.
Олександр Жолудь додає, що підвищувати зараз мінімальний прожитковий мінімум, загальний показник якого становить з 1 грудня цього року 1095 гривень, не варто, оскільки грошей ані в Пенсійному фонді, ані в бюджеті немає.
Водночас проблемою залишається для України незмінна кількість відносно бідних українців, а це чверть населення. Їм, зокрема, вистачає на необхідні продукти харчування, придбання недорогих речей та комунальні послуги. І мова не може йти про відпочинок, автомобілі чи житло. Відносна бідність – це ключовий критерій, який показує, як розподіляються доходи у різних прошарках суспільства, кажуть експерти.
Тоді як середня зарплата в Україні становить приблизно три тисячі гривень, українські мільйонери та мільярдери постійно посідають перші місця у світових рейтингах багатіїв. За висновками ООН, попри прогрес із зменшенням кількості бідних в Україні, за європейськими стандартами живуть тільки 5% українців. Таке розшарування суспільства, зауважують експерти, сприяє нестабільності, погіршенню економічної ситуації, зростанню протестних настроїв і знищує середній клас, який у провідних державах світу є основою економіки.
Ці об’єктивні ознаки погіршення ситуації певних груп населення підтверджуються і самооцінкою громадян України: за даними Інституту демографії НАН України, торік бідними називали себе 60% українців, а третина кажуть: ми вже не бідні, але ще й не середній клас.
