Брюссель – Рік, що минає, пройшов у Євросоюзі під драматичними пророцтвами: «банкрутство Греції», «зникнення євро», «провал принципу загальновідомої європейської солідарності». А ще 2012-й запам’ятався численними самітами, що мали характеристику «саміт останньої надії». Тим часом, жоден із прогнозованих катаклізмів так і не виправдався. Дивлячись на наступні 12 місяців, експерти не висловлюють особливого оптимізму, однак деякі впливові політики кажуть, що найгірше вже позаду.
Грецька криза залишалася центральною проблемою, що протягом року тяжіла над об’єднаною Європою. «Кризова пожежа» розповсюджувалася й особливо вражала держави півдня: то італійці, то іспанці, то португальці час від часу втрачали бали світових рейтингових агенств. На початку року навіть потужна Франція позбулася свого потрійного «А». І це на тлі президентських виборів, на яких, зрештою, переміг соціаліст Франсуа Олланд, пообіцявши зміни.
Ще до настання літа й на початку осені європейські «саміти останнього шансу» скликалися знову й знову. Треба було рятувати Грецію, уникнути згубного впливу кризи на Італію та Іспанію і, врешті-решт, не допустити провалу всієї фінансової системи зони євро.
Наприкінці осені панацею кризі, здається, знайшли, бо євро стало стабільнішим. Останню крапку європейські лідери поставили, коли декілька тижнів тому домовились створити банківський союз.
«Отже, відтепер більше не має траплятися криз, подібних тій, що ми переживаємо сьогодні, яка прийшла зі Сполучених Штатів, поширилася Європою та розбалансувала економіки», – зазначив при цьому президент Франції Франсуа Олланд.
П’ять вимірів кризи
Відомий європейський економіст і письменник Жак Атталі, коментуючи нинішню ситуацію, зазначив, що подальша доля європейського валютного союзу залежатиме від подальших зусиль країн-членів у перебудові та переосмисленні Європи. За його словами, «криза має п’ять вимірів: валютний, фінансовий, економічний, соціальний та політичний».
«Валютний вимір уже позаду, бо є угода щодо порятунку євро, – каже Жак Атталі. – Фінансовий рухається з труднощами, адже борги нікуди не поділися. Економічний вимір не має прогресу, бо зростання економіки – на нулі. Вимір соціальний – ще гірший, адже у 2013-му безробіття зросте ще більше. Вирішення цих проблем – у подоланні політичної кризи і створенні єдиного європейського уряду, який знайде відповідь на інші згадані кризи».
Наступні 12 місяців європейська співдружність не лише займатиметься економічною відбудовою. Найближчим часом тут планують посилити заходи кібернетичної безпеки, визначити рамки діяльності рейтингових агентств та посилити боротьбу з курінням. Від 1 червня співдружність поповниться новою державою: Хорватія стане 28-ю країною-членом.
2013-й – рік громадянина
Колишній президент Європарламенту, а нині євродепутат від Німеччини Ганс-Ґерт Петтерінґ напередодні нового року закликав до єднання у європейській родині.
«Щоб усі європейці усвідомили, що вони – члени однієї родини, що в період кризи не слід опускати руки, а боротися за єдність, – каже він. – Адже ми, європейці – це спільнота цінностей: людської гідності, прав людини, демократії, свободи та миру. Це нас має об’єднати в справі солідарності».
Загалом, 2013 рік оголошений роком європейського громадянина. Це означає, що ЄС спробує зламати стереотип чогось заполітизованого та віддаленого від простої людини. Як свідчать результати опитувань, наразі кожен другий європеєць вважає, що він мало поінформований щодо своїх прав.
Грецька криза залишалася центральною проблемою, що протягом року тяжіла над об’єднаною Європою. «Кризова пожежа» розповсюджувалася й особливо вражала держави півдня: то італійці, то іспанці, то португальці час від часу втрачали бали світових рейтингових агенств. На початку року навіть потужна Франція позбулася свого потрійного «А». І це на тлі президентських виборів, на яких, зрештою, переміг соціаліст Франсуа Олланд, пообіцявши зміни.
Ще до настання літа й на початку осені європейські «саміти останнього шансу» скликалися знову й знову. Треба було рятувати Грецію, уникнути згубного впливу кризи на Італію та Іспанію і, врешті-решт, не допустити провалу всієї фінансової системи зони євро.
Наприкінці осені панацею кризі, здається, знайшли, бо євро стало стабільнішим. Останню крапку європейські лідери поставили, коли декілька тижнів тому домовились створити банківський союз.
Відтепер більше не має траплятися криз, подібних тій, що ми переживаємо сьогодні.Франсуа Олланд
«Отже, відтепер більше не має траплятися криз, подібних тій, що ми переживаємо сьогодні, яка прийшла зі Сполучених Штатів, поширилася Європою та розбалансувала економіки», – зазначив при цьому президент Франції Франсуа Олланд.
П’ять вимірів кризи
Відомий європейський економіст і письменник Жак Атталі, коментуючи нинішню ситуацію, зазначив, що подальша доля європейського валютного союзу залежатиме від подальших зусиль країн-членів у перебудові та переосмисленні Європи. За його словами, «криза має п’ять вимірів: валютний, фінансовий, економічний, соціальний та політичний».
«Валютний вимір уже позаду, бо є угода щодо порятунку євро, – каже Жак Атталі. – Фінансовий рухається з труднощами, адже борги нікуди не поділися. Економічний вимір не має прогресу, бо зростання економіки – на нулі. Вимір соціальний – ще гірший, адже у 2013-му безробіття зросте ще більше. Вирішення цих проблем – у подоланні політичної кризи і створенні єдиного європейського уряду, який знайде відповідь на інші згадані кризи».
Наступні 12 місяців європейська співдружність не лише займатиметься економічною відбудовою. Найближчим часом тут планують посилити заходи кібернетичної безпеки, визначити рамки діяльності рейтингових агентств та посилити боротьбу з курінням. Від 1 червня співдружність поповниться новою державою: Хорватія стане 28-ю країною-членом.
2013-й – рік громадянина
Колишній президент Європарламенту, а нині євродепутат від Німеччини Ганс-Ґерт Петтерінґ напередодні нового року закликав до єднання у європейській родині.
Ми, європейці – це спільнота цінностей: людської гідності, прав людини, демократії, свободи та миру. Це нас має об’єднати в справі солідарності.Ганс-Ґерт Петтерінґ
«Щоб усі європейці усвідомили, що вони – члени однієї родини, що в період кризи не слід опускати руки, а боротися за єдність, – каже він. – Адже ми, європейці – це спільнота цінностей: людської гідності, прав людини, демократії, свободи та миру. Це нас має об’єднати в справі солідарності».
Загалом, 2013 рік оголошений роком європейського громадянина. Це означає, що ЄС спробує зламати стереотип чогось заполітизованого та віддаленого від простої людини. Як свідчать результати опитувань, наразі кожен другий європеєць вважає, що він мало поінформований щодо своїх прав.
