Найвідоміша картина українського художника Іллі Рєпіна (Ріпина) «Запорожці пишуть листа турецькому султану» несподівано стала актуальною під час російсько-української війни. Тільки тепер листи пишуть сучасні козаки – воїни ЗСУ і не турецькому султану Мехмеду IV, а очільнику Росії Володимиру Путіну. Що спонукає українських військових на це і що вони можуть написати кремлівському керманичу?

Вже була майже сьома вечора. З дев’ятої ранку без обіду і майже без перерв йшла зйомка постановочного фото. Вояки 112-ї бригади тероборони Сил оборони України почувалися втомленими, але відпрацьовували козацькі посмішки на повну з ентузіазмом. Бо ж «писали листа» очільнику країни-агресора Володимиру Путіну, позуючи для фотокартини.

Ідея французького фотомитця Емеріка Луіссе була простою: зняти з українськими воїнами в час війни фотокартину на тему найвідомішої картини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

«Дивіться, картина Рєпіна, наприклад, мене особисто одразу занурює в оцю минувшину, де дух вольності Запорізької Січі відчувається. І вона перекликається із сьогоденням. Як на мене, картина Рєпіна ніколи не стане застарілою», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода речник 112-ї бригади ТрО Андрій Малик.

«Культура – це зброя на великому полі битви, давайте не забувати про це», – зазначає Емерік Луіссе, який назвав свою постановочну фотокомпозицію «Здалеку чую відповідь козаків».

Копію цього полотна Рєпіна у вигляді магніту Луіссе подарували в лютому 2014-го під час Революції гідності. І з того часу вона постійно нагадувала про себе на дверцятах його холодильника.

І коли вдалося реалізувати задум, то світлину вже пару років у соцмережах постять тисячі українців, підтримуючи в тому числі дух в час російської війни проти України.

Є кілька фотопостановок на тему картини Рєпіна «Запорожці пишуть листа…». Перші спроби були ще під час АТО на Донбасі, яка почалась в 2014 році.

Але найвідомішою і, вочевидь, найвлучнішою вважається робота саме Емеріка Луіссе.

Зняли це фото у вересні 2023 року на березі Київського водосховища. В день зйомки Луіссе стояв на в’їзді на полігон і відбирав бійців тероборони на ролі в «новій картині Рєпіна».

«Ми десь 40 чоловіків стягнули на фото. На фотографії – всі ці реальні бойові козаки, які пройшли не одну ротацію на фронті, не раз брали участь у боях», – пояснює Малик зі 112-ї бригади ТрО.

«На Запорізькій Січі були зимівники, на яких зимувала невелика кількість козаків, але коли кидався клич, то з усієї України стягувалися люди, які були з різних маєтків, бідні, багаті, успішні, різні – і вони йшли на Січ захищати Україну. І на нашій картині є люди, які в мирний час були і директорами державних оборонних підприємств, і бізнесменами, і художники, і музиканти, і студенти, і люди робітничих професій… І їх об’єднало бажання захищати Україну», – розповідає Малик в інтерв’ю.

Ще цікавий нюанс. На фотопостановці бійці тероборони з реальною зброєю – у Рєпіна з шаблями і списами, а нині – з автоматичною зброєю і гранатометами. Плюс – якщо придивись – нагорі в кутку літає дрон – символ нинішньої Великої війни. Також, ясна річ, в руках у деяких бійців – рації.

У першому ряду сидить Роман Грибов, колишній прикордонник, який на Зміїному сказав фразу, що стала потім мемом: «Русскій воєнний корабль, іді на@уй!».

Але є й цікавий нюанс. «У нас там дівчата є на фото. Це ми так осучаснили, бо ж казали, що на Січі жінок не було, але ж сьогодні вони в ЗСУ є», – каже Малик.

І в Рєпіна, і в сучасній постановці у виконанні тероборонівців є пес – зліва в кутку.

Як Рєпін малював своїх «Запорожців»?

Нещодавно один із користувачів популярного американського ресурсу Reddit опублікував художню карту Європи, що складається з найзначніших творів мистецтва кожної країни.

Так, Австрію уособлює картина «Поцілунок» Густава Клімта (1908 рік), Італію – «Мона Ліза» Леонардо да Вінчі (близько 1503–1505 років), Іспанію – «Герніка» Пабло Пікассо (1937), Норвегію – «Крик» Едвард Мунка (1893)… Росію символізує «Золота осінь» Ісаака Левітана (1895 рік). А от Україну – «Запорожці пишуться листа турецькому султану» Іллі Рєпіна.

Писав український художник, уродженець Чугуєва на Харківщині, своїх «Запорожців» з 1880-го до 1891 року – тобто понад десятиліття.

Рєпін дуже ретельно працював над темою, робивши спочатку етюди, поїхавши в Катеринослав на Дніпрі, де колись були січовики, і на Кубані побував, куди переселилася частина запорожців, коли Катерина ІІ зруйнувала Запорізьку Січ в 1775 році.

Щодо картини, то дуже допоміг Рєпіну козацькими артефактами також і Василь Тарновський (молодший), який в маєтку Качанівка на Чернігівщині мав велику колекцію козацької старовини і амуніції. Тарновський також зображений на картині.

Прототипи на оригінальній картині, так би мовити, «всі свої» – тобто українці і один кримець.

Писарем зображений історик козаччини, близький друг Рєпіна Дмитро Яворницький.

Саме, як стверджує одна з версій, в домі Яворницького в Катеринославі була вечеря, на якій був Рєпін. І Яворницький читав копію листа запорожців турецькому султану і всі сміялися-реготали… Рєпін одразу захотів зобразити цей сюжет.

Є три копії «Запорожців», але найвідомішою вважається та, що перебуває в Російському музеї в Санкт-Петербурзі. Вона також найбільша – 2,03 х 3,58 метри.

Хоч картину Рєпіна одразу не сприйняли на «ура», але її доля склалася, так би мовити, щасливо.

Після успіху на кількох виставках – зокрема, в Чикаго, Будапешті, Мюнхені, Стокгольмі – в 1892 році її придбав за велику на ті часи суму – 35 тисяч рублів – тодішній імператор Олександр ІІІ. Картина була в царській колекції до 1917 року, а після більшовицького перевороту опинилася в Російському музеї.

Але в Україні, в Харківському музеї, є інша копія картини «Запорожців», яку Рєпін почав писати в 1889 році, ще не завершивши «основних» «Запорожців». Причому харківську картину багато експертів-знавців козаччини вважають навіть більш автентичною в історичному плані.

Картин на козацьку тематику в Рєпіна дуже багато – і «Чорноморська вольниця», і «Гайдамака», і портрет отамана Івана Сірка, і картина «Козаки на Чорному морі»... Навіть останньою картиною Рєпіна був «Гопак». Він ілюстрував історичні книги Яворницького, а також козацькі повісті письменника Миколи Гоголя.

Як писав в одному з листів Рєпін про козаків: «Чортовий народ! Ніхто в усьому світі не відчував так глибоко свободи, рівності і братерства. В усьому житті Запоріжжя залишилось вільним, нічому не підкорилось!»

І найвідомішою в доробку Рєпіна вважають саме картину «Запорожці пишуть листа…»

«Картина справді, мабуть, найвідоміша. Її скрізь знають, а зараз вона стала таким собі символом України. І картина дійсно дуже гарна, цікава для України. Вона важлива, бо передає українську свободу, прагнення до волі. А ще – вміння сміятися і над ворогами, і триматися», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода заступниця директора з наукової роботи Музею Рєпіна в Чугуєві Ольга Шевченко.

Що «пишуть» українські вояки в листах зараз?

Лист султану Мехмеду IV, як вважається, був написаний у 1676 році. Оригінал листа не зберігся, але він став відомим завдяки картині Рєпіна.

Але в народі «Лист» був популярним і, як каже Ольга Шевченко, в селах «у кожній хаті, у кожного дяка був такий лист» – і народ сміявся.

До речі, існує версія, що адресатом листа запорожців був російський одержувач, а не турецький. Зокрема, деякі історики припускають, що запорожці могли писати листа князю Григорію Потьомкіну, який загравав із запорожцями, неодноразово бував на Січі, а потім взяв активну участь в руйнації Січі як фаворит імператриці Катерини ІІ.

А нині і «Запорожці» Рєпіна, і сам лист набули нового звучання.

Так, скажімо, в соцмережах «гуляє» кілька версій листа – тільки вже не турецькому султану, а керівнику Росії, який напав на Україну.

Дослідник історії Ігор Полуектов, який зараз служить у ЗСУ, раніше опублікував ніби «Отвiт Запорожцiв Путіну»: «Ти, цар, чорт пітерський, i проклятого чорта син і брат, самого Люцифера секретар, да не отаман! На тобі! Який ти в чорта лицар?! Чорт ти, вис*ана твоя морда. Hе будеш ти, су*ин син, синiв християнських пiд собой мати, твойого вiйська ми не боїмося, землею i водою будем битися з тобою, враже ти, розпроклятий сину!».

Є й інші версії такого собі віртуального листа російському лідеру.

«Ти, ху@ло, чорт московський, i проклятого чорта син і брат, самого Люцифера секретар. Який ти в чорта лицар, коли голою ср*кою їжака не вб'єш?!» – читаємо версію листа, що її запостив один з користувачів фейсбуку Дмитро Клименко.

Що ж до, мабуть, найвдалішої осучасненої картини Рєпіна, то французький митець Емерік Луіссе, віддрукувавши зображення велетенського розміру, передав це своє фотополотнище Херсонському художньому музею.

Цей музей, до речі, був частково пограбований під час російської окупації Херсону в 2022 році.

«Дуже багато робіт Іллі Рєпіна і сьогодні актуальні. І одна з них виглядає найбільш органічно – це «Запорожці…». От вже дійсно українська вольниця тут присутня, – каже в інтерв’ю Ольга Шевченко з Чугуєва. – Тобто, Рєпін – художник не вчорашнього дня, не вчорашньої епохи, а дуже сучасний. І для війни, і для української перемоги».