Варшава – 24 грудня у католиків Святвечір. Проте перша зірка зібрала біля святвечірнього столу не тільки вірян Римо-католицької церкви. Надвечір’я Різдва Христового за календарем, що збігається з григоріанським, також відзначають у Константинопольській, Елладській, Кіпрській, Болгарській, Румунській та інших православних церквах. Натомість в усіх українських церквах, а також у Російській, Грузинській, Сербській, Єрусалимській церквах та на грецькому Афоні народження Ісуса Христа відзначатимуть за старим календарним стилем, тобто через 13 днів. Чому частина православних святкує Різдво разом із більшістю християн світу?
Відстань у 13 днів між так званими старим та новим стилями деякі православні церкви почали долати на початку 20-го сторіччя. Поштовхом до змін стала Перша світова війна. Саме під час цієї війни були спроби ввести новий, або як його ще називають, григоріанський календар в українське церковне життя. Скажімо, 25 березня 1916 року частина українців греко-католиків перекинула свої церковні календарі на 13 днів уперед. Таке рішення ухвалив греко-католицький єпископ Станіславської єпархії, що охоплювала частину Галичини. Та ця календарна реформа зазнала невдачі. Далеко не всі віруючі і духовенство сприйняли її з ентузіазмом, на адресу тодішнього Станіславського єпископа-реформатора лунали різноманітні звинувачення, зокрема у національній зраді. Тож у 1918 році прикарпатці повернулися до старого, юліанського календаря.
Неабиякі суперечки точилися й у тих церквах, де все-таки вдалося впровадити часткові календарні зміни. Після собору східних православних церков, що відбувся в Стамбулі у травні 1923 року, деякі православні народи почали користуватися так званим новоюліанським календарем, який у практичному сенсі збігається з григоріанським і збігатиметься ще майже 800 років.
У Греції Різдво відзначають за новим стилем. За винятком прибульців
У Греції календарна реформа відбулася у 1920-х роках. Тоді, рішенням церковної влади, всі нерухомі свята – такі, як Різдво, Водохреще, Стрітення та інші – православні греки почали відзначати в один день із католиками. Натомість Великдень та свята пасхального циклу грецькі православні надалі відзначають за старим стилем – у цьому й є головна відмінність новоюліанського календаря від григоріанського.
Отець Михайло Юрина, парох православної парафії Святого Пантелеймона у місті Афіни, зазначає, що не всі греки сприйняли календарну реформу. Деякі монастирі та парафії дотепер тримаються юліанського календаря. «Православні греки відзначають свята за новим стилем, вони перейшли на новий стиль у 1924 році. Більшість перейшла на новий календар, але дехто залишився при старому. І зараз є греки, які дотримуються старого стилю, та їх вважають розкольниками», – говорить отець Юрина.
Парафія, в якій служить отець Михайло, гуртує вихідців із країн колишнього Радянського Союзу, зокрема українців. Священик наголошує, що його парафіяни, на відміну від грецької більшості, дотримуються юліанського календаря. Він каже: «Є наші люди, українськомовні з України, або російськомовні – з Росії, чи греки, які приїхали з Радянського Союзу, з узбережжя Чорного моря, з Ташкента, з Узбекистану, то вони святкують з нами, вони відзначають свята за старим стилем».
За словами священика, юліанський календар для його парафіян – це своєрідний зв’язок із батьківщиною, тому вони дуже ним дорожать. Крім цього, наголошує він, старого календаря дотримуються монахи всіх монастирів, що на святому для православних християн півострові Афон.
Українці Румунії дотримуються старого стилю, хоч це й не дуже зручно
У сусідній з Україною Румунії новий календар ввели одночасно з Грецією. У 20-і роки рішенням церковної влади православні румуни відзначали за григоріанським календарем не тільки Різдво, а й Великдень. Таке нововведення спричинило серед частини суспільства протести і навіть церковний так званий «календарний розкол». Деяким православним румунам дуже не подобалося, що вони відзначають Пасху в один день із католиками. Календарні пристрасті сягнули кульмінації в 1929 році, коли у справу мусила втрутитися державна влада. Того року, щоб заспокоїти настрої населення, прем’єр-міністр Румунії оголосив про повторне відзначення Пасхи – за юліанським календарем. Із тих пір православні румуни дотримуються новоюліанського календаря, тобто Різдво відзначають за новим, а Великдень за старим стилем.
Втім, частина громадян Румунії дотепер дотримується старого стилю. Йдеться про автохтонне українське населення регіону Марамуреш, що на півночі Румунії. Тамтешні українці православної та греко-католицької конфесій усі свята відзначають разом із Україною. Проте, як каже генеральний вікарій українців греко-католиків Румунії отець Михайло Дубович, дотримуватися старого стилю в країні, яка живе за іншим календарним ритмом, непросто. Особливо, коли в святкові дні, такі, як Різдво, доводиться йти на роботу. «Дехто вважає, переважно молодь, що було б добре, якби був спільний календар, тому що коли румуни святкують Різдво, то ми маємо піст. Коли румуни святкують, тоді українці не працюють, але ж і не святкують», – зазначає священик.
Православні Польщі: календар як частина тотожності
Чималі православна та греко-католицька церкви є і в здебільшого католицькій Польщі. Обидві вони, за невеликим винятками, дотримуються старого юліанського календаря. Кілька років тому українська греко-католицька парафія у Варшаві навіть перейшла із григоріанського календаря, яким користувалася десятиліттями, на юліанський. Тож тепер греко-католики польської столиці живуть тим самим молитовним ритмом, що й Україна.
Як розповіла Маріанна Яра, польський православний теолог, лише у кількох великих містах польські православні відзначають Різдво за новим стилем. Православні у Польщі, наголошує вона, дуже призвичаєні до старого стилю, це, так би мовити, частина їхньої тотожності. Яра вважає, що юліанський календар не перешкоджає православним відзначати свої свята в країні, яка живе за іншим ритмом.
«Кожен із нас має право, згідно з Конституцією Речі Посполитої, взяти вільні дні на наші свята, – розповідає вона. – Наприклад, можу сказати про себе, я собі не уявляю, щоб святкувати Різдво за іншим календарем, аніж за тим, що ми звикли з дитинства. Знаємо, що Святвечір у нас мусить бути 6 січня».
Теолог Яра наголошує, що юліанський календар не ідеальний. Якщо, каже вона, в 16-му сторіччі різниця між календарями складала 10 днів, то сьогодні 13. Реформа календаря у православній церкві колись відбудеться, вважає вона, та, мабуть, це буде щось досконаліше, ніж перехід на так званий новий стиль.
Відстань у 13 днів між так званими старим та новим стилями деякі православні церкви почали долати на початку 20-го сторіччя. Поштовхом до змін стала Перша світова війна. Саме під час цієї війни були спроби ввести новий, або як його ще називають, григоріанський календар в українське церковне життя. Скажімо, 25 березня 1916 року частина українців греко-католиків перекинула свої церковні календарі на 13 днів уперед. Таке рішення ухвалив греко-католицький єпископ Станіславської єпархії, що охоплювала частину Галичини. Та ця календарна реформа зазнала невдачі. Далеко не всі віруючі і духовенство сприйняли її з ентузіазмом, на адресу тодішнього Станіславського єпископа-реформатора лунали різноманітні звинувачення, зокрема у національній зраді. Тож у 1918 році прикарпатці повернулися до старого, юліанського календаря.
Неабиякі суперечки точилися й у тих церквах, де все-таки вдалося впровадити часткові календарні зміни. Після собору східних православних церков, що відбувся в Стамбулі у травні 1923 року, деякі православні народи почали користуватися так званим новоюліанським календарем, який у практичному сенсі збігається з григоріанським і збігатиметься ще майже 800 років.
У Греції Різдво відзначають за новим стилем. За винятком прибульців
У Греції календарна реформа відбулася у 1920-х роках. Тоді, рішенням церковної влади, всі нерухомі свята – такі, як Різдво, Водохреще, Стрітення та інші – православні греки почали відзначати в один день із католиками. Натомість Великдень та свята пасхального циклу грецькі православні надалі відзначають за старим стилем – у цьому й є головна відмінність новоюліанського календаря від григоріанського.
Отець Михайло Юрина, парох православної парафії Святого Пантелеймона у місті Афіни, зазначає, що не всі греки сприйняли календарну реформу. Деякі монастирі та парафії дотепер тримаються юліанського календаря. «Православні греки відзначають свята за новим стилем, вони перейшли на новий стиль у 1924 році. Більшість перейшла на новий календар, але дехто залишився при старому. І зараз є греки, які дотримуються старого стилю, та їх вважають розкольниками», – говорить отець Юрина.
Парафія, в якій служить отець Михайло, гуртує вихідців із країн колишнього Радянського Союзу, зокрема українців. Священик наголошує, що його парафіяни, на відміну від грецької більшості, дотримуються юліанського календаря. Він каже: «Є наші люди, українськомовні з України, або російськомовні – з Росії, чи греки, які приїхали з Радянського Союзу, з узбережжя Чорного моря, з Ташкента, з Узбекистану, то вони святкують з нами, вони відзначають свята за старим стилем».
За словами священика, юліанський календар для його парафіян – це своєрідний зв’язок із батьківщиною, тому вони дуже ним дорожать. Крім цього, наголошує він, старого календаря дотримуються монахи всіх монастирів, що на святому для православних християн півострові Афон.
Українці Румунії дотримуються старого стилю, хоч це й не дуже зручно
У сусідній з Україною Румунії новий календар ввели одночасно з Грецією. У 20-і роки рішенням церковної влади православні румуни відзначали за григоріанським календарем не тільки Різдво, а й Великдень. Таке нововведення спричинило серед частини суспільства протести і навіть церковний так званий «календарний розкол». Деяким православним румунам дуже не подобалося, що вони відзначають Пасху в один день із католиками. Календарні пристрасті сягнули кульмінації в 1929 році, коли у справу мусила втрутитися державна влада. Того року, щоб заспокоїти настрої населення, прем’єр-міністр Румунії оголосив про повторне відзначення Пасхи – за юліанським календарем. Із тих пір православні румуни дотримуються новоюліанського календаря, тобто Різдво відзначають за новим, а Великдень за старим стилем.
Втім, частина громадян Румунії дотепер дотримується старого стилю. Йдеться про автохтонне українське населення регіону Марамуреш, що на півночі Румунії. Тамтешні українці православної та греко-католицької конфесій усі свята відзначають разом із Україною. Проте, як каже генеральний вікарій українців греко-католиків Румунії отець Михайло Дубович, дотримуватися старого стилю в країні, яка живе за іншим календарним ритмом, непросто. Особливо, коли в святкові дні, такі, як Різдво, доводиться йти на роботу. «Дехто вважає, переважно молодь, що було б добре, якби був спільний календар, тому що коли румуни святкують Різдво, то ми маємо піст. Коли румуни святкують, тоді українці не працюють, але ж і не святкують», – зазначає священик.
Православні Польщі: календар як частина тотожності
Чималі православна та греко-католицька церкви є і в здебільшого католицькій Польщі. Обидві вони, за невеликим винятками, дотримуються старого юліанського календаря. Кілька років тому українська греко-католицька парафія у Варшаві навіть перейшла із григоріанського календаря, яким користувалася десятиліттями, на юліанський. Тож тепер греко-католики польської столиці живуть тим самим молитовним ритмом, що й Україна.
Як розповіла Маріанна Яра, польський православний теолог, лише у кількох великих містах польські православні відзначають Різдво за новим стилем. Православні у Польщі, наголошує вона, дуже призвичаєні до старого стилю, це, так би мовити, частина їхньої тотожності. Яра вважає, що юліанський календар не перешкоджає православним відзначати свої свята в країні, яка живе за іншим ритмом.
«Кожен із нас має право, згідно з Конституцією Речі Посполитої, взяти вільні дні на наші свята, – розповідає вона. – Наприклад, можу сказати про себе, я собі не уявляю, щоб святкувати Різдво за іншим календарем, аніж за тим, що ми звикли з дитинства. Знаємо, що Святвечір у нас мусить бути 6 січня».
Теолог Яра наголошує, що юліанський календар не ідеальний. Якщо, каже вона, в 16-му сторіччі різниця між календарями складала 10 днів, то сьогодні 13. Реформа календаря у православній церкві колись відбудеться, вважає вона, та, мабуть, це буде щось досконаліше, ніж перехід на так званий новий стиль.
