Київ – Кількадесят тисяч гривень цього року отримають три наукові проекти у рамках Всеукраїнського фестивалю інноваційних проектів «Sikorsky Challenge». Конкурс відбувається вперше, однак викликав неабиякий інтерес серед науковців та інженерів, адже термін подання робіт на нього двічі подовжувався. Між тим чимало інших, не менш вартісних, досліджень в Україні досі лишаються непоміченими.
Спільне дослідження Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова, Інституту електрозварювання імені Патона та Національного технічного університету КПІ – один з переможців Всеукраїнського фестивалю інноваційних проектів «Sikorsky Challenge». Щонайменше 32 кардіохірургічні центри України завдяки такому науковому відкриттю зможуть отримати нове обладнання.
«Були розроблені засоби локального термічного впливу: зварювання тканин, їх коагуляції (повільного розігріву без розрізу – ред.), знищення патологічних вогнищ, збуджень у серці. Досягнення подібних проектів у тому, що вони безпосередньо орієнтовані на замовника, на лікарів, на хворих, яким це потрібно, і на ту технологічну нішу у вітчизняній медицині, якій потрібно це обладнання», – зауважує керівник проекту-переможця Віталій Максименко і додає, що розробка таких технологій продовжуватиметься і далі.
Між тим науковець наголошує, що в Україні є і чимало інших цікавих проектів, однак їх реалізації часто заважає відсутність спільного інформаційного простору між дослідниками та замовниками. І подолати цю проблему допомагають саме такі конкурси, як «Sikorsky Challenge».
Українські бізнесмени не бачать вигоди від науки?
Із важливістю подібних заходів погоджується і віце-президент Академії наук вищої школи України Максим Стріха.
«Це реальна можливість для людей свої проекти, – особливо ті, які стосуються медицини (а це річ дуже коштовна, щоб від ідей перейти до практики), – наблизити до реальності. Це не вирішить усі питання цих проектів, але це дасть змогу командам наблизитися до мети», – зауважує він та додає, що зазвичай подібні проекти в Україні реалізувати фактично неможливо, хоча більшість із них і відповідає найвищим стандартам європейської науки.
Причини такої ситуації Максим Стріха радить шукати в економічній площині. Адже українських бізнесменів, за його словами, нині не цікавлять навіть ті дослідження, які гарантовано приносять 5 відсотків річного прибутку.
«Якщо Україна колись покаже світові якусь історію успіху, то лише за умови, коли будуть зв’язки між українською наукою і українським бізнесом», – підсумовує науковець.
У проекті бюджету на 2013 рік видатки на потреби науковців є катастрофічно низькими. Так для Національної академії наук передбачено трохи більше 2,5 мільярда гривень, чого, за словами самих науковців, недостатньо навіть на виплату заробітних плат.
Спільне дослідження Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова, Інституту електрозварювання імені Патона та Національного технічного університету КПІ – один з переможців Всеукраїнського фестивалю інноваційних проектів «Sikorsky Challenge». Щонайменше 32 кардіохірургічні центри України завдяки такому науковому відкриттю зможуть отримати нове обладнання.
«Були розроблені засоби локального термічного впливу: зварювання тканин, їх коагуляції (повільного розігріву без розрізу – ред.), знищення патологічних вогнищ, збуджень у серці. Досягнення подібних проектів у тому, що вони безпосередньо орієнтовані на замовника, на лікарів, на хворих, яким це потрібно, і на ту технологічну нішу у вітчизняній медицині, якій потрібно це обладнання», – зауважує керівник проекту-переможця Віталій Максименко і додає, що розробка таких технологій продовжуватиметься і далі.
Між тим науковець наголошує, що в Україні є і чимало інших цікавих проектів, однак їх реалізації часто заважає відсутність спільного інформаційного простору між дослідниками та замовниками. І подолати цю проблему допомагають саме такі конкурси, як «Sikorsky Challenge».
Українські бізнесмени не бачать вигоди від науки?
Із важливістю подібних заходів погоджується і віце-президент Академії наук вищої школи України Максим Стріха.
«Це реальна можливість для людей свої проекти, – особливо ті, які стосуються медицини (а це річ дуже коштовна, щоб від ідей перейти до практики), – наблизити до реальності. Це не вирішить усі питання цих проектів, але це дасть змогу командам наблизитися до мети», – зауважує він та додає, що зазвичай подібні проекти в Україні реалізувати фактично неможливо, хоча більшість із них і відповідає найвищим стандартам європейської науки.
Причини такої ситуації Максим Стріха радить шукати в економічній площині. Адже українських бізнесменів, за його словами, нині не цікавлять навіть ті дослідження, які гарантовано приносять 5 відсотків річного прибутку.
«Якщо Україна колись покаже світові якусь історію успіху, то лише за умови, коли будуть зв’язки між українською наукою і українським бізнесом», – підсумовує науковець.
У проекті бюджету на 2013 рік видатки на потреби науковців є катастрофічно низькими. Так для Національної академії наук передбачено трохи більше 2,5 мільярда гривень, чого, за словами самих науковців, недостатньо навіть на виплату заробітних плат.
