Люксемург – Нові санкції проти Ірану, Сирії, а також продовження каральних заходів проти режиму Білорусі – такі результати наради європейських дипломатів, що відбулася в понеділок у Люксембурзі. Голови зовнішньополітичних відомств країн ЄС також привітали перший в історії Грузії мирний перехід влади після нещодавніх виборів, та обіцяли Тбілісі поглиблення економічних і політичних стосунків й полегшення візового режиму.
Співдружність європейських країн не має наміру послаблювати тиск на режим Олександра Лукашенка. На своїй зустрічі керівники зовнішньополітичних відомств держав ЄС ухвалили рішення ще на рік продовжити дію санкцій щодо понад двох сотень осіб та цілої низки підприємств, наближених до білоруського президента. Причина все та ж: ситуація з правами людини та верховенством права – не покращилася, а засадничими демократичними принципами влада Білорусі продовжує нехтувати, кажуть у Раді міністрів закордонних справ Євросоюзу.
Голова європейської дипломатії Катрін Аштон до того ж закликала офіційний Мінськ до звільнення всіх політичних в’язнів та зазначила, що останні вибори у Білорусі стали втраченою можливістю поліпшити ситуацію.
«Ми дуже занепокоєні збільшенням випадків залякування та репресій щодо представників білоруського громадянського суспільства й політичної опозиції, а також дипломатичною кризою між Білоруссю та Швецією, – зазначає Катрін Аштон. – Розвиток наших двосторонніх відносин залежить від прогресу в царині прав людини, демократії та верховенства права. Отже, поки що наша політика залишається незмінною, а тому ми продовжили санкції ще на один рік»
Іранська ядерна програма викликала новий пакет санкцій
Так само міністри зовнішньополітичних відомств ЄС продовжили чинити тиск на офіційний Тегеран, який далі розвиває свою ядерну програму, котра, як вважають на Заході, спрямована на створення ядерної зброї. Серед санкцій – нове ембарго на імпорт іранського газу й заборона фінансових трансакцій, за винятком тих, що націлені на гуманітарну допомогу, закупівлю продуктів харчування та ліків.
Європейські компанії не мають права постачати до Ірану технологій суднобудівництва, нафтових сховищ, а також займатися торгівлею металами й графітом.
Криза у Сирії спалахнула в 2011 році, і Євросоюз у понеділок ухвалив вже 19-й за весь цей період пакет санкцій. Йдеться про розширення списку сирійських політиків та чиновників, яким заборонили в’їзд до ЄС, та замороження їхні рахунків. Загалом, 181 особа, наближена до режиму президента Асада та 54 підприємства Сирії опинилися у «чорному списку», складеному представниками Євросоюзу.
Дві сирійські компанії, що їх додали до «чорного списку», підозрюють у закупівлі зброї та амуніції для репресій, спрямованих проти сирійських повстанців. На сьогодні вже діють ембарго на постачання зброї та нафти до Сирії, раніше накладені державами Заходу.
Росія далі підтримує диктатуру Сирії
Турецько-сирійська криза хоч і не значилася у порядку денному наради європейських дипломатів, проте, через поглиблення напруження між двома країнами, стала чи не головною темою зустрічі. Минулого тижня, сирійський пасажирський літак, рейсом із Москви до Дамаска, був примусово посаджений в Анкарі. Туреччина заявила, що виявила на борту літака продукцію військового призначення. У відповідь, Сирія і Росія висловили протест проти дій турецької влади. Як наслідок, останніми днями і Анкара, і Дамаск закрили одна одній свої повітряні простори.
Німецький міністр закордонних справ Ґідо Вестервелле зазначає, що ситуація, яка склалася на кордоні двох країн, дуже непокоїть європейську співдружність.
«Ми повинні надіслати два сигнали: з одного боку – солідарність (із Туреччиною), з іншого – помірковано та обережно реагувати, бо всім зрозуміло, що слід працювати над деескалацією, а не ескалацією (конфлікту). Ми повинні уникнути займання пожежі у цілому регіоні», – зазначив він.
Тим часом, чергова спроба дипломатів об’єднаної Європи переконати Росію, щоб вона припинила підтримку сирійського диктатора, вкотре не увінчалася успіхом, заявив міністр закордонних справ Італії Джуліо Терці.
«З приводу реагування на різні кризові ситуації, такі як у регіоні Сахель, в країнах Африканського Рогу і, особливо, у Сирії, у нас з Росією залишаються різні підходи», – зазначив італійський дипломат.
Співдружність європейських країн не має наміру послаблювати тиск на режим Олександра Лукашенка. На своїй зустрічі керівники зовнішньополітичних відомств держав ЄС ухвалили рішення ще на рік продовжити дію санкцій щодо понад двох сотень осіб та цілої низки підприємств, наближених до білоруського президента. Причина все та ж: ситуація з правами людини та верховенством права – не покращилася, а засадничими демократичними принципами влада Білорусі продовжує нехтувати, кажуть у Раді міністрів закордонних справ Євросоюзу.
Голова європейської дипломатії Катрін Аштон до того ж закликала офіційний Мінськ до звільнення всіх політичних в’язнів та зазначила, що останні вибори у Білорусі стали втраченою можливістю поліпшити ситуацію.
Ми занепокоєні збільшенням випадків залякування та репресій щодо представників білоруського громадянського суспільства й політичної опозиціїКатрін Аштон
«Ми дуже занепокоєні збільшенням випадків залякування та репресій щодо представників білоруського громадянського суспільства й політичної опозиції, а також дипломатичною кризою між Білоруссю та Швецією, – зазначає Катрін Аштон. – Розвиток наших двосторонніх відносин залежить від прогресу в царині прав людини, демократії та верховенства права. Отже, поки що наша політика залишається незмінною, а тому ми продовжили санкції ще на один рік»
Іранська ядерна програма викликала новий пакет санкцій
Так само міністри зовнішньополітичних відомств ЄС продовжили чинити тиск на офіційний Тегеран, який далі розвиває свою ядерну програму, котра, як вважають на Заході, спрямована на створення ядерної зброї. Серед санкцій – нове ембарго на імпорт іранського газу й заборона фінансових трансакцій, за винятком тих, що націлені на гуманітарну допомогу, закупівлю продуктів харчування та ліків.
Європейські компанії не мають права постачати до Ірану технологій суднобудівництва, нафтових сховищ, а також займатися торгівлею металами й графітом.
Криза у Сирії спалахнула в 2011 році, і Євросоюз у понеділок ухвалив вже 19-й за весь цей період пакет санкцій. Йдеться про розширення списку сирійських політиків та чиновників, яким заборонили в’їзд до ЄС, та замороження їхні рахунків. Загалом, 181 особа, наближена до режиму президента Асада та 54 підприємства Сирії опинилися у «чорному списку», складеному представниками Євросоюзу.
Дві сирійські компанії, що їх додали до «чорного списку», підозрюють у закупівлі зброї та амуніції для репресій, спрямованих проти сирійських повстанців. На сьогодні вже діють ембарго на постачання зброї та нафти до Сирії, раніше накладені державами Заходу.
Росія далі підтримує диктатуру Сирії
Турецько-сирійська криза хоч і не значилася у порядку денному наради європейських дипломатів, проте, через поглиблення напруження між двома країнами, стала чи не головною темою зустрічі. Минулого тижня, сирійський пасажирський літак, рейсом із Москви до Дамаска, був примусово посаджений в Анкарі. Туреччина заявила, що виявила на борту літака продукцію військового призначення. У відповідь, Сирія і Росія висловили протест проти дій турецької влади. Як наслідок, останніми днями і Анкара, і Дамаск закрили одна одній свої повітряні простори.
Німецький міністр закордонних справ Ґідо Вестервелле зазначає, що ситуація, яка склалася на кордоні двох країн, дуже непокоїть європейську співдружність.
«Ми повинні надіслати два сигнали: з одного боку – солідарність (із Туреччиною), з іншого – помірковано та обережно реагувати, бо всім зрозуміло, що слід працювати над деескалацією, а не ескалацією (конфлікту). Ми повинні уникнути займання пожежі у цілому регіоні», – зазначив він.
Тим часом, чергова спроба дипломатів об’єднаної Європи переконати Росію, щоб вона припинила підтримку сирійського диктатора, вкотре не увінчалася успіхом, заявив міністр закордонних справ Італії Джуліо Терці.
«З приводу реагування на різні кризові ситуації, такі як у регіоні Сахель, в країнах Африканського Рогу і, особливо, у Сирії, у нас з Росією залишаються різні підходи», – зазначив італійський дипломат.
